Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 8 ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ ТРЕНУВАННЯ ЖІНОК.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
330.84 Кб
Скачать

Функціональні зміни, що виникають під час тренувань на витривалість

Функціональні зміни, викликані тренуванням на витривалість, у жінок у цілому схожі з такими у чоловіків. Порівняння фізіологічних показників у стані спокою на висоті однакової (стандартної) немаксимальної аеробної роботи до і після певного періоду тренування витривалості виявляє таке:

швидкість споживання кисню залишається такою самою (іноді лише з тенденцією до невеликого зниження);

легенева вентиляція зменшується;

серцевий викид не змінюється;

ЧСС знижується;

систолічний об’єм збільшується';

АВР—02 не змінюється або лише трохи знижується;

концентрація лактату в крові зменшується.

Максимальні показники (реєстровані під час максимальної аеробної ро- боти) після тренувань відрізняються від передтренувальних:

збільшується величина виконаної роботи;

У02тах збільшується;

максимальна легенева вентиляція зростає;

максимальний серцевий викид підвищується;

максимальна ЧСС дещо знижується;

максимальний об’єм систоли збільшується;

максимальна АВР—02 збільшується;

максимальна концентрація лактату в крові підвищується.

Усі ці показники свідчать про підвищення аеробних можливостей під впливом тренування на витривалість. Отже, має місце посилення кисне* вотранспортних можливостей жіночого організму й аеробних можливостей скелетних м’язів, що утилізують кисень у окиснювальних процесах енергопродукції. Як і у чоловіків (хоча і меншою мірою) через тренування на витривалість у жінок збільшується кількість мітохондрій у м’язових волокнах, вміст і активність специфічних ферментів аеробного (окисню* вального) метаболізму, вміст основних енергетичних субстратів у м’язах (глікогену і тригліцеридів). Поліпшується окиснення вуглеводів та жирів, унаслідок чого фізична працездатність збільшується.

Біологічний цикл та фізична працездатність

Фізіологічний стан різних систем і фізична працездатність у цілому у жінок певною мірою залежать від фаз менструального циклу. У свою чергу фізичні навантаження можуть здійснювати вплив на його перебіг. Без огляду на дуже значні індивідуальні варіації у характері й інтенсивності фізіологічних змін упродовж менструального циклу виділяють найбільш типові. Безпосередньо перед початком менструації вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові зростає, особливо у спортсменок. У дні менструації відбувається втрата еритроцитів і гемоглобіну, що призводить до зниження кисневої ємності крові, ступінь якого залежить від об’єму крововтрат. У цю фазу зсідання крові знижується через зменшення числа тромбоцитів й активності фібринолітичної системи. Крововтрати слугують могутнім фізіологічним подразником для подальшого посилення еритро- поезу. Приблизно до середини менструального циклу киснева ємність крові досягає максимуму.

У передменструальну фазу і фазу менструації знижуються основний обмін і температура тіла. У фазу менструації потовиділення під час м’язової роботи починається раніше, ніж у інших фазах циклу. Цей ефект, імовірно, пов’язаний зі зниженням вмісту естрогенів (жіночих статевих гормонів), які пригнічують потовиділення. Тому під час менструації м’язова працездатність може бути дещо зниженою, особливо у разі підвищення температури навколишнього середовища.

Ніяких значних змін у показниках ємності анаеробних енергетичних систем (\г02шах, кисневий борг) упродовж менструального циклу не відбувається. Реакція пульсу на одне і те саме аеробне навантаження може дещо змінюватися. Навіть за відсутності змін з боку пульсової реакції або швидкості споживання кисню звичне фізичне навантаження в період менструації суб’єктивно може сприйматися як більш важке. Тому вплив менструального циклу на фізичну працездатність деякою мірою залежить від психічного стану жінки.

Максимальна м’язова сила часто знижується за декілька днів до початку менструації і залишається такою упродовж усіх днів менструації.

Зазвичай, менструальний цикл істотно не впливає на спортивну працездатність. Проте є великі індивідуальні варіації. Певне значення має вид спортивної діяльності. Менструація найменше впливає на працездатність спринтерів і найбільше на працездатність спортсменок, тренування яких спрямовано на розвиток витривалості. У період менструації працездатність волейболісток, баскетболісток, гімнасток, зазвичай, нижча нормальної, але порівняно вища, ніж у тих, хто спеціалізується у вправах на витривалість.

У спортсменок менструація з’являється в середньому пізніше і, крім того, у них частіше спостерігаються аменорея (відсутність менструації) або олігоменорея (зменшення менструальних кровотеч). Частково це може бути наслідком специфічного відбору в спорті жінок з деякими особливостями соматичного профілю — зниженим вмістом жиру в тілі (відомо, що недостатнє харчування і нестача жиру в тілі затримує статеве дозрівання дівчаток). Проте тут безперечний вплив інтенсивності та обсягу тренувальних навантажень. Наприклад, у жінок-бігунок на середні дистанції аменорея спостерігалася у 20 % випадків за умови загального обсягу тижневого навантаження 16 км, у ЗО % випадків — за умови тижневого навантаження 80 км, більш ніж у 40 % випадків — за умови тижневого навантаження приблизно 120 км.

Відмічено зв’язок між появою аменореї і втратою жиру через систематичні фізичні навантаження.

Крім того, у представників видів спорту, що вимагають прояву витривалості, особливо часто у жінок-стаєрів, виявляється дефіцит заліза у крові. У цьому випадку аменорею розглядають як захисний механізм, що запобігає втратам заліза з менструальною кров’ю.