Питання для контролю

1. Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів.

2. Принципи та види страхування від нещасних випадків.

3. Формування та використання коштів Фонду соціального страхування.

4. Права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб.

5. Особи, які підлягають страхуванню від нещасного випадку

6. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим.

Практичне заняття № 6.3 Тема: «Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності» План

1. Загальна характеристика умов праці в галузі АПК. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості процесу в галузі АПК.

2. Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища.

3. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

Література:

1. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. Київ, 2000. -С.230- 267, 301-318, 339-348.

2. М.П.Гандзюк, Є.П.Желібо, М.О.Халімовський. Основи охорони праці. – К.: “Каравела”, 2003. -С. 228-310.

3. Москальова В.М. Основи охорони праці. Київ. Професіонал. 2005. -С. 352-505.

1. Загальна характеристика умов праці в галузі апк. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості процесу в галузі апк.

Виробниче середовище - найбільш небезпечне для людини, саме на виробництві на неї діють підвищені рівні шуму, вібрації; гостріше проявляються психофізіологічні фактори (стрес, втома); в повітрі робочої зони часто знаходяться токсичні речовини; на виробництві людина більше взаємодіє з машинами та механізмами, що є потенційно небезпечним. Проводячи третину свого життя, чи майже половину активного часу на виробництві, необхідно дбати про забезпечення безпечних та прийнятних умов праці.

Фактори виробничого середовища включають певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища які діють на працівника під час роботи.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва :

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);

• нервове напруження (складність розрахунків, особливості вимог до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання);

• робоча поза (положення тіла людини і його органів відповідно до засобів виробництва);

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних варіацій, дій, циклів);

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;

• забруднення повітря;

• виробничий шум;

• вібрація, обертання, поштовхи;

• освітленість у робочій зоні. Залежить від умов праці.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на здоров”є і працездатність людини в процесі праці.

Ці умови створюються забезпеченням для працюючого:

- зручного робочого місця;

- чистого повітря, необхідного для нормальної життєдіяльності;

- захисту від дії шкідливих речовин та випромінювань;

- нормованої освітленості;

- захисту від шуму та вібрації;

- засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

- робочим одягом та СІЗ (за необхідності);

- медичного обслуговування та санітарно-профілактичними заходами;

- побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють безпечні та нормальні санітарні умови праці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас -- оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас—шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та виражених змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

На виробництві стоять такі завдання:

• досягнення безаварійності;

• недопущення професійних захворювань;

• попередження травматизму;

• забезпечення здоров’я і працездатності працюючих;

• недопущення забруднень оточуючого середовища.

Важкість та напруженість праці — це ступінь сукупної дії всіх елементів (санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних, соціально-психологічних), що становлять умови праці й впливають на працездатність людини, її здоров'я, життєдіяльність та встановлення сил.

Медико-фізіологічними дослідженнями обґрунтовано шість категорій важкості (тяжкості) праці.

До І категорії важкості праці відносяться роботи, що виконуються в оптимальних умовах виробничого середовища при сприятливій величині фізичного, розумового й нервово-емоційного навантаження. Такі умови підвищують тренованість організму, і людина зберігає здоров'я і високу працездатність.

До II категорії важкості праці відносяться роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гігієнічним нормативам. У практично здорових людей не виникає значної втоми або відхилень у стані здоров'я, пов'язаних з професійною діяльністю.

До III категорії відносяться роботи, під час яких підвищені м'язові_; психічні та нервово-емоційні навантаження в практично здорових людей формують реакції, характерні для пограничного стану організму, коли погіршуються як фізіологічні, так і техніко-економічні показники.

До IV категорії важкості праці відносяться роботи, які за несприятливих умов призводять до реакцій, характерних для більш; глибокого пограничного стану в практично здорових людей. Більшість фізіологічних показників погіршується вже в момент трудової діяльності, можуть виникати професійні хвороби. Підтримка працездатності відбувається за рахунок перенапруги, що веде до порушення функціонування організму та його окремих систем.

До V категорії важкості праці відносяться роботи, під час яких у кінці зміни (тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонування організму. У практично здорових людей спостерігаються реакції з боку вищої нервової діяльності. Для цієї категорії важкості праці характерна наявність виробничо-обумовленого та професійного захворювання.

До VI категорії важкості праці відносяться роботи, під час яких унаслідок надмірних перевантажень, стресових психічних ситуацій виникають гострі патологічні реакції, що нерідко призводять до тяжких порушень функціонування організму або життєво важливих органів та його систем.

У більшості працюючих патологічні реакції зникають після повноцінного відпочинку. Однак у деяких людей з різних причин патологічні реакції з часом можуть стабілізуватися й перейти у професійне захворювання.

Обґрунтування першочергових напрямів, щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі має включати питання виробничої санітарії як системи організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих чинників, а саме

Організаційно-технічні заходи та засоби, покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні (інженерні) рішення з охорони праці для усього технологічного процесу, обладнання та інструментів, які виклю­чали б вплив на працівників небезпечних виробничих чинників, а також виключали б або зменшували до допустимих норма­тивних значень вплив на робітників шкідливих виробничих чинників.

Організаційними заходами охорони праці є: належна навченість робітників, чітке та своєчасне проведення інструк­тажів і контролю знань з охорони праці; наявність розробле­них відповідно до вимог охорони праці регламентів проведення робіт та технологічних карт; правильне планування робочих місць; безпечне утримання проходів і проїздів: наукова органі­зація праці; нагляд за роботою працівників; зручна робоча поза, правильне чергування роботи й відпочинку згідно з КЗпП; відсутність фізичного або іншого перенапруження; застосуван­ня безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків без­пеки та ін.

Технічними заходами та засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів, засобів колективного захисту (огороджень, блокування, сигналізації); використання за призначенням якісних засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття та засобів захисту органів ди­хання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху) тощо.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають попередження шкідливого впливу виробничих чинників на людину та дотримання допустимих рівнів цих чинників на робочих місцях, а також забезпечення відповідності умов на робочих місцях вимогам до нормативних документів.