- •201 «Агрономія»
- •1. Функції системи управління охороною праці та ризиком на підприємстві
- •2. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •3. Облік і аналіз показників охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 5.2. Тема: «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування» План
- •1. Завдання, принципи та види страхування від нещасних випадків.
- •2. Фонд соціального страхування України.
- •3. Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника і застрахованих осіб.
- •4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
- •Питання для контролю
- •Практичне заняття № 6.3 Тема: «Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності» План
- •1. Загальна характеристика умов праці в галузі апк. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості процесу в галузі апк.
- •2. Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища.
- •3. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •3.1. Загальні вимоги безпеки під час експлуатації механічного обладнання
- •3. 2. Вимоги безпеки під час експлуатації пастеризаторів
- •3.3. Вимоги безпеки під час експлуатації танків для зберігання молока, сепараторів ( очищувачів)
- •3.4. Вимоги безпеки під час експлуатації холодильного обладнання та холодильних установок
- •3.5. Вимоги безпеки під час проведення монтажу і ремонту механічного обладнання
- •Питання для самоконтролю
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.
- •Загальні питання
- •Класифікатор
- •1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
- •2. Причини нещасного випадку
- •3. Обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку
- •Практичне заняття № 9.5.
- •1. Моніторинг і класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Рівні надзвичайних ситуацій (нс)
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •Нс геологічного походження
- •Нс гідрологічного походження
- •Стихійні Пожежі
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •Аварії на транспорті.
- •Питання для контролю
- •Практичне заняття № 10.6. Тема: «Планування заходів з питань цивільного захисту» План
- •Планування дій та заходи захисту населення в умовах нс природного та техногенного характеру
- •Планування дій персоналу в умовах техногенного вибуху
- •Прогнозування можливих наслідків аварій на підприємствах при вибуху хмари газоповітряної суміші.
- •2. Оцінка інженерної та пожежної обстановки в зонах ураження, що створюється
- •3.Планування дій персоналу на випадок вибухів
- •Питання для контролю
Нс гідрологічного походження
Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є: повені (басейни річок); селі (Карпатські та Кримські гори); маловоддя, крім тих, що вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце небезпечні підйоми та спади рівня моря.
Повінь – це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах), руйнування греблі, дамби, великих морських припливів. При затопленні, повені гинуть посіви сільськогосподарських культур, можлива загибель людей, тварин, матеріальних цінностей, руйнування ліній зв'язку і енергозабезпечення, пошкодження житлових будинків і виробничих споруд. 23 % території України знаходяться в зоні природного й техногенного підтоплення.
Вірогідними зонами можливих повеней на території України є:
у північних регіонах – басейни річок Прип'ять, Десна і їхні притоки. Лише в басейні р. Прип'ять площа повені може бути 600-800 тис. га;
у західних регіонах – басейни Верхнього Дністра (площа може досягти 100–130 тис. га), річок Західний Буг, Прут, Тиса та їхніх приток (площа можливих затоплень 20–25 тис. га);
у східних регіонах – басейни р. Сіверський Донець, з притоками річок Ворскла, Сула, Псел та інші притоки Дніпра;
у південному і південно-західному регіонах – басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її притоки.
Тривалість таких повеней (затоплень) може бути від 7 до 20 діб і більше. Можливе затоплення до 70 % сільськогосподарських угідь, великої кількості техногеннонебезпечних об'єктів.
Повені Дніпра, Дністра, Дунаю та Сіверського Донця супроводжуються затопленням значних територій, у тому числі сільськогосподарських угідь, де гинуть посіви культур. Це вимагає проведення евакуації населення, сільськогосподарських тварин і машин, посівного , матеріалу і кормів.
При таких затопленнях небезпечною є загроза затоплення хімічно небезпечних об'єктів.
У результаті сильних дощів, підвищення рівня ґрунтових вод виникають сильні паводкові підтоплення у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Львівській, Дніпропетровській і Рівненській областях.
Однією з причин виникнення повені є ранній льодостав – завчасне, незвичне для даної місцевості виникнення криги на суднохідних водоймах, ріках і морях.
При сильному вітрі або підвищенні температури повітря прибережна крига відривається. Дуже часто на таких крижинах опиняються рибалки, яких потім доводиться рятувати.
Затори – скупчення уламків крижин у гирлі рік під час льодоходу, яке спричиняє підвищення рівня води.
Затори завдають шкоди усьому, що є у зоні берегової смуги, особливо будівлям. Затори відбуваються навесні й пов’язані з льодоходом.
Сель являє собою гірський потік, що складається із суміші води та крихкоуламкової гірської породи. Слово «сель» походить від арабського «сайль», що означає «бурхливий потік». Залежно від співвідношення твердої і рідкої речовини селі бувають грязьові, грязьокам’яні та кам’яні.
Окремі уламки, що переносяться селями, мають масу 100–200 тонн і більше. Селі рухаються іноді зі швидкістю більше 10 м/с, а їхній об’єм може досягти сотень тисяч і навіть мільйонів кубічних метрів. Пересуваючись швидко, такі величезні маси спричиняють жахливі руйнування, завдаючи шкоди сільському господарству, знищуючи населені пункти, викликаючи рух скельних порід та ґрунтових мас.
Лавина – швидкий рух снігу та (або) криги вниз стрімкими схилами гір, що виник раптово та загрожує життю і здоров’ю людей, завдає шкоди об’єктам економіки та навколишньому природному середовищу.
Оптимальні умови для виникнення лавин складаються на схилах крутістю 30-40°. На таких схилах вони зазвичай сходять тоді, коли шар снігу, який щойно випав, досягає 30 см. Формування лавин зі старого (влежаного) снігу відбувається при сніговому покриві завтовшки 70 см.
