2. Надзвичайні ситуації природного характеру.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі - до посушливого - в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер.

За походження природні надзвичайні ситуації (НС) поділяють:

- геологічні (землетруси, зсуви, обвали);

- метеорологічні (сильний вітер, смерчі, пилові бурі, град, зливи, сильне налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовини, мороз);

- гідрологічні (ранній льодостав, відрив прибережного льоду, затори, селі, підвищення рівня ґрунтових вод, снігові лавини);

- природні пожежі (торф’яні (підземні), лісові (низові і верхові), степових і хлібних масивів);

- масові інфекції та хвороби.

Нс геологічного походження

Землетруси – підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють коливання земної поверхні, її деформацію або руйнування інженерних споруд.

Крім наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких землетрусів є дуже потужні цунамі.

Сейсмоактивними зонами України є Закарпатська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

З метою попередження землетрусів необхідна організація постійного контролю за сейсмічною обстановкою, проведення робіт із підвищення стійкості об’єктів інфраструктури (укріплення будинків і споруд), підтримання у постійній готовності системи оповіщення, оперативна інформація про загрозу землетрусу та про його виникнення, підготовка населення до дій в умовах землетрусу.

При попередній евакуації населення виводиться із будинків на найближчі відкриті майданчики, розміщені поза зонами можливих завалів. При неможливості евакуації населення готує свої житлові приміщення до можливих поштовхів.

Правила поводження на випадок раптового землетрусу

1) Не панікувати, діяти спокійно;

2) у випадку, якщо землетрус почався серією невеликих поштовхів, а ви пребуваєте недалеко від входу – негайно залиште будівлю, оберігаючись від скла, уламків облицювання та каміння, що падає вподовж стін;

3) якщо ви перебуваєте далеко від виходу або на верхніх поверхах, шукайте порятунку у внутрішньому приміщенні, де застав землетрус, зайнявши безпечне місце (у дверній коробці, кутку, під столом);

4) остерігайтеся близькості вікон, скляних дверей та стін, кутових кімнат. Не користуйтеся сходами та ліфтами;

5) якщо землетрус застиг вас на вулиці, відійдіть якомога далі від стін, стовпів та проводів ліній електропередачі;

6) після закінчення поштовхів негайно залиште будівлю, вимкнувши газ, світло й воду, і більше в нього не заходити, тому що можливі повторні поштовхи – афтершоки, що можуть завершити руйнування, які спричинив землетрус.

Зсув – зміщення мас гірських порід униз по схилу під дією сили земного притягування без втрати контакту із нерухомою основою на більш низький рівень.

Причини виникнення зсувів – порушення рівноваги у різних породах або послаблення їх міцності. Вони можуть бути викликані і природними факторами (землетруси, надмірне зволоження схилів гір інтенсивними атмосферними опадами або ґрунтовими водами, річкова ерозія та ін.), і штучними причинами (антропогенними – пов’язаними з діяльністю людини – підрізування схилів при прокладанні шляхів, вирубування лісів та кущів на схилах, виконання вибухових та гірських робіт поблизу ділянок зсувів, неконтрольоване розорювання та поливання земельних ділянок на схилах).

Обвал – відривання снігових (крижаних) брил або мас гірських порід від схилу або укосу гір і їх вільне падіння під дією сил притягання.

Причини обвалів – геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин і зон роздроблення гірських порід, куди потрапляє вода при підвищенні температури.

Наслідки зсувів та обвалів – людські жертви, великі збитки господарству та природному середовищу. Основні уражаючі фактори цих небезпечних природних явищ – удари мас гірських порід, криги, снігу, що рухаються, а також завалювання або заливання цими масами того чи іншого простору.

Зсуви та обвали можуть виникнути на знач-ній частині території України (крім Поліської низовини). Площа зсувонебезпечних територій за останнє десятиліття збільшилась у п’ять разів. Найзначніше збільшення сталося у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській зонах і в Криму. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ і узбережжя Чорного та Азовського морів.

Смерч – сильний вихор, що опускається з нижньої частини купчастих дощових хмар у вигляді темної воронки або хобота та має майже вертикальну вісь, невеликі поперечні перетяжки та дуже низький тиск у своїй центральній частині. Сильні смерчі проходять десятки кілометрів.

Якщо від сильного смерчу вчасно не сховатися, він може підняти і кинути людину з висоти десятого поверху, кинути на нього предмети, що летять, уламки, придавивши в руїнах будівлі. Найкращий засіб порятунку при наближенні смерчу – заховатися у підвальному приміщенні.