СВІТЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНО ОСВІТНЯ ШКОЛА

Реферат

На тему: Образы та одяг героїв із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’

Учня 10 класу Наумова Дмитра

24.09.2017

Образ Марусі Кайдашихи (із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’

Маруся Кайдашиха - типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права.

Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства. Вона трудолюбива, охайна, вміє добре готувати, дбає за свою родину. Поряд з цим у неї присутня пиха: вона любить себе вихваляти, вона з погордою і презирством ставиться до бідніших від неї людей, вона любить повчати своїх невісток не як мати, а як авторитетна наставниця. З часом у ній починає розвиватися жадібність до наживи і вона перетворюється у жорстоку і сварливу бабу. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють, в основному, на Мотрі, бо та аж ніяк не хотіла коритися сварливій свекрусі. Кайдашиху навіть не зупиняє те, що Карпові і Мотрині діти - це її рідні онуки. Вона їх так само ненавидить і проклинає, як невістку. З Мелашкою Кайдашиха поблажливіша, бо і Мелашка більше терпить її вибрики. А після втечі молодшої невістки у Київ, Маруся взагалі боялася більше її зачіпати. Сімейні міжусобиці доводять Кайдашиху до того, що Мотря вибиває їй око, але і це не зупиняє озвірілу бабу.

На прикладі Марусі Кайдашихи Іван Нечуй-Левицький показав деградацію українського села після повалення кріпосного права.

Образ Омелька Кайдаша (із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’

Омелько Кайдаш - типовий образ селянина-трударя у перші десятиліття після скасування кріпацтва. На панщині він втратив своє здоров"я, проте, тепер вже, маючи власне господарство, ні хвилинки не сидить без якоїсь роботи. Чоловік постійно виконує дрібну господарську роботу, гарно стельмахує. Вимагає Омелько і постійної роботи від своїх синів, чим викликає іх легке невдоволення. Кайдаш дуже богобоязливий, богомільний та забобонний і найбільше він боїться померти "наглою" смертю, зокрема, втопитися. Та як тільки, ідучи з церкви, потрапляє до шинку, де й дівається його невпевненість. Горілка допомагає чоловіку забути всі його переживання і страхи.

Поступово він починає деградувати, чим викликає спочатку насмішку, а потім і зневагу оточуючих людей, навіть і членів родини. Карпо, в пориві гніву, навіть піднімає на батька руку.

Після одруження синів Омелько не тільки втрачає батьківську владу, а й авторитет.

В черговий раз,напившись " до чортиків" Кайдаш втописяв в звичайній калюжі, де " жабі по коліно". Сталося те, чого він найбільше боявся.

Образ Карпа (із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’)

Старший син Кайдашів Карпо - гордий, норовливий, впертий. Він вже не такий затурканий і принижений панщиною, як його батько. Коритися будь-кому він не буде ніколи, навіть рідному батькові. Карпо завжди був насуплений, навіть посміхатися не вмів. Це егоїстична натура, яка йде до своєї мети за будь-яку ціну.І навіть дружину собі обирає з корисливих мотивів, щоб була з багатого роду. Коли мова йшла, щоб скопати горб, де постійно ламали воза, у нього зразу ж виникає протест. Карпа і за десяцького обирають лише тому, що буде "добрий сіпака".

Відділившись від батьків, він хоче збільшити і зміцнити своє господарство, проте мала кількість землі не дає це зробити. Карпо стає ще злішим і жорстокішим: він піднімає руку на батька, трясе Кайдашихою, аж " хлів трясеться". Навіть уродинних стосунках він,насамперед, дбає про власний інтерес.