2.2. Схеми водопостачання населених пунктів і промислових підприємств.
Схема водопостачання (1.15) – це сукупність об’єктів, зв’язаних в єдиний працюючий комплекс. Схема водопостачання населеного пункту залежить перш за все від виду джерела водопостачання – поверхневого, чи підземного.
На мал. 1 приведена найпоширеніша схема водопостачання з поверхневого джерела (1.16) населеного пункту із забором води з річки. Річкова вода поступає у водозабірну споруду (1.17), з якого насосами станції першого підйому (1.18)подається на очисні споруди(1.19). Очищена вода поступає в резервуари чистої води(1.20), звідки забирається насосами станції другого підйому(1.21) для подачі по водоводах(1.22) і магістральних трубопроводах(1.23) у водопровідну мережу(1.24), що розподіляє воду по окремих районах і кварталах населеного пункту.
На території населеного пункту (звично на піднесеності) споруджується водонапірна башта (1.25), яка, як і резервуари чистої води служить для зберігання і акумуляції запасів води. Необхідність пристрою башти пояснюється наступними обставинами. Витрата води з водопровідної мережі значно коливається протягом доби, тоді як подача води насосами станції другого підйому відносно рівномірна. У ті години діб, коли насоси подають в мережу води більше, ніж її витрачається, надлишок поступає у водонапірну башту; у години максимального витрачання води споживачами, коли витрата, що подається насосами, недостатня, у цьому випадку використовується вода з башти. Водонапірна башта, розташована в протилежному від насосної станції (другого підйому) кінці міста, називається контррезервуаром (1.26). За наявності поблизу населеного місця значного природного піднесення замість водонапірної башти споруджують наземний водонапірний резервуар (1.27).
При використовуванні як джерело водопостачання підземних вод схема водопостачання з підземного джерела (1.28) значно спрощується. У цьому випадку очисні споруди звичайно не потрібні — підземні води часто не вимагають очищення.
В деяких випадках не влаштовують також резервуарів чистої води і насосної станції II підйому, оскільки вода може подаватися в мережу насосами, встановленими в бурових свердловинах. Іноді населений пункт забезпечується водою з двох або більш джерел — водопостачання з двостороннім або багатобічним живленням.
При розташуванні джерела водопостачання на значній висоті по відношенню до населеного пункту, коли можлива подача води з джерела без допомоги насосів — на само тік, влаштовують гравітаційний водопровід (1.29).
Промислові підприємства, відмінні значною різноманітністю технологічних операцій, споживаючі для окремих процесів воду різної якості, вимагаючи подачі її під різними тисками, мають складні схеми водопостачання.
При розташуванні поблизу промислового підприємства селища для них влаштовують єдиний господарсько-протипожежний водопровід.
У районах, де є багато щодо близько розташованих підприємств, застосовують групові системи водопостачання (1.30). Пристрій групових (або районних) систем дозволяє скорочувати число очисних споруд, насосних станцій, водоводів і тим самим зменшувати будівельну і експлуатаційну вартість системи.
Промислові підприємства, розташовані на території сучасного міста, звичайно одержують господарсько-питну воду безпосередньо з міського водопроводу.
Мал. 1.1. Схема водопостачання населеного пункту
I — водоприймач; 2 — самотічна труба; 3 — береговий колодязь. 4— насоси станції I підйому; 5 — відстійники;6 — фільтри; 7 — резервуари чистої води; 8— насоси станції II підйому; 9— водоводи; 10 — водонапірна башта; 11 — магістральні трубопроводи; 12— розподільні трубопроводи.
Мал. 1.2. Схема прямоточного водо- Мал. 1.3. Схема оборотного водопостачання постачання промислового підпри- промислового підприємства.
ємства.