§4. Норми і режим водовідведення.

Однією з основних вимог до каналізаційних споруд пропускання розрахункових витрат стічних вод протягом розрахункового періоду. Розрахунковий період дії каналізації — це час, протягом якого каналізаційні споруди перепускатимуть розрахункову витрату води без їх реконструкції і розширення. Для населених пунктів розрахунковий період дії каналізації визначається на підставі генерального проекту планування і становить звичайно від 10 до 20 років. Для зменшення одночасних витрат каналізаційні споруди будують почергово. Насамперед— каналізаційну мережу для відведення стічних вод у районах розташування багатоповерхових будинків або промислових підприємств. Чергу поділяють на етапи. На першому зводять споруди найвідповідальніші, без яких відведення стоків за межі міста неможливе.

Величину розрахункових витрат визначають за розрахунковою кількістю населення, нормами водовідведення, величинами площ і коефіцієнтами нерівномірності.

Розрахункова кількість населення в містах залежить від призначення будинків, їх поверховості і ступеня упорядкованості. Його визначають за щільністю населення, тобто за кількістю мешканців на 1 га кварталів. Звичайно для міст і селищ вона дорівнює від 50 до 700, а іноді до 1000 чол/га.

Практично вважають, що в каналізацію надходить така кількість стічних вод, яка приблизно дорівнює нормі водопостачання. Кількість (у літрах) стічних вод, що надходять за добу в каналізацію від одного жителя, називається нормою водовідведення. Величина її для районів житлової забудови населених міст приймається в межах від 125 до 400 л/добу на одну людину згідно зі СНиП 2.04.03-85. Для неканалізованих районів — 25 л/добу на людину (з розрахунку скидання в каналізацію стоків зливних станцій і комунально-побутових підприємств).

До норми водовідведення входять стоки, що надходять у каналізаційну мережу від житлових, громад, культурно-побутових та інших закладів і установ, а також підприємств торгівлі і громадського харчування. Норма водовідведення залежить від ступеня упорядкованості будинків, кліматичних та інших місцевих умов. Для виробничих підприємств вона визначається кількістю стічних вод, утворюваних при виробництві одиниці продукції або при роботі одного агрегату.

Споживання води, а отже і її стік відбувається нерівномірно протягом року, місяця і доби. Вночі приплив стоків менший, ніж удень, влітку — більший, ніж узимку. Коливання припливу стічних вод до каналізаційної мережі залежить від режиму життя населення, упорядкованості житлової забудови, щільності населення та ін. Найрізкіша нерівномірність стоку по годинах доби — в містах з меншою кількістю жителів і низькому ступені упорядкованості житлового фонду. Для великих міст з високим ступенем упорядкованості нерівномірність стоку значно менша.

Щоб точніше визначити максимальну величину розрахункової витрати водовідведення, будують графіки годинного припливу стічних вод. Оскільки години максимальної витрати стічних вод від міста і підприємства не збігаються, то загальна витрата від населеного пункту і підприємства визначається на підставі підсумовування витрат по годинах доби.

Нерівномірність надходження стічних вод характеризується коефіцієнтами годинної і добової нерівномірності. Коефіцієнтом добової (годинної) нерівномірності називається відношення максимальної добової (годинної) витрати стічних вод до середньої добової (годинної) витрати. Коефіцієнт годинної нерівномірності визначається для доби з максимальним водовідведенням. Добуток цих коефіцієнтів дає величину коефіцієнта загальної нерівномірності (звичайно К_заг = 2,2-1,10) залежно від значення середньої секундної витрати стічних вод у каналізаційній мережі, яке визначається за формулою:

q_серед =q_о* F

де q_о — модуль стоку, л/сек з 1 га;

F —величина площі каналізування, га.

Модулем стоку називається кількість стічних вод, що надходять у каналізаційну мережу за 1 сек з площі 1 га:

, л/сек,

де а — норма водовідведення, л/добу на 1 людину;

р — щільність населення, чол/га.

Величина максимальної розрахункової секундної в трати обчислюється за формулою:

, л/с

Ця величина є диктуючою в розрахунку каналізаційної мережі та інших споруд господарсько-побутової каналізації.