§2. Насосні станції

Залежно від обслуговуваних об'єктів є чотири види насосних станцій: для господарсько-питних потреб; для гасіння пожеж; для потреб виробництва; об'єднані (господарсько-протипожежні або виробничо-протипожежні).

За розташуванням у, загальній схемі водопостачання розрізняють насосні станції І і II підйомів.

Насосні станції І підйому забирають воду безпосередньо з водозабірних споруд і подають на очисні споруди. Якщо нема потреби в улаштуванні очисних споруд, то насосна станція І підйому буде єдиною станцією в системі, що подає воду безпосередньо в мережі або ж у проміжні запасні резервуари.

Насосні станції II підйому призначені для подавання води з резервуарів споживачеві.

Крім того, існують: підвищувальні насосні станції, які служать для підвищення напору в мережі; циркуляційні насосні станції, де одна група насосів подає вже використану гарячу воду на водоохолодні пристрої, а друга — повертає охолоджену воду в цехи.

Залежно від розташування насосного устаткування щодо поверхні землі, насосні станції можуть бути наземними — з підлогою врівень з поверхнею землі або вище; заглибленими — з надземною будівлею і підлогою нижче від поверхні землі; підземними — з перекриттям на рівні або нижче від поверхні землі.

За характером керування насосні станції можливі з ручним, автоматичним і дистанційним керуванням.

Насосні станції можна блокувати з іншими спорудами, зв'язаними з ними спільним технологічним процесом. За надійністю водопровідні насосні станції поділяють на три класи: І класу — перерва в подаванні води неприпустима зовсім; II класу — перерва в роботі насосів припустима на час, за який можна ввімкнути резервні агрегати; IIІ класу — припустима перерва в подаванні води на час ліквідації аварії (але не більш як на 24 год.). Кількість резервних агрегатів у насосній станції за­лежить від її класу, кількості робочих агрегатів у кож­ній групі насосів, що подають воду в самостійні мережі або водоводи, і встановлюється за такою таблицею:

Кількість робочих аагагрегатов кожної групи насосів	Кількість резервних агрегатів на станції
агрегатів кожної групи насосів	І класу	II класу	IIIкласу
1 2—3 4—6 7—9 10 і більше	2 2 2 3 4	1 1 2 3 4	1 1 1 2 3

Трубопроводи монтують із стальних труб, зварюючи їх, і прокладають в каналах або відкритим навісним способом. Насосні станції звичайно проектують прямокутної форми, але якщо станція має бути сильно заглиблена (понад 7—8 м), її доцільно робити круглої форми з вертикальними насосами. Основним приміщенням станції є машинний зал. При великих станціях проектують також підсобні приміщення, трансформаторну підстанцію і санвузол. З метою безперебійного подавання електроенергії до насосів необхідно92 92живлення насосної станції підключати від двох самостійних джерел електроенергії або від двох ліній кільцевої електромережі.

Для монтажу й демонтажу устаткування — арматури і трубопроводів — у насосних станціях мають бути підіймально-транспортні механізми.

Витрату води на водоводах визначають за водомірами, що встановлюються в приміщенні станції або в камерах перемикання. Там же для запобігання руйнування трубопроводів, якщо це необхідно, монтують гасителі гідравлічних ударів. Як водопідіймальні пристрої широко застосовують відцентрові насоси (горизонтальні, вертикальні) і пропелерні. Крім того, для підіймання підземних вод можна застосовувати водоструменеві насоси (гідроелеватори), ерліфти (повітряні підйомники) і поршневі насоси.

Над свердловиною, устаткованою глибинним насосом, споруджують будинок для розміщення електродвигуна, приладів автоматики і сигналізації.

Мал. 8.13. Схема насосної станції II підйому, устаткованої чотирма насосами.

споруджують будинок для розміщення електродвигуна, приладів автоматики і сигналізації.

На мал.8.13 наведено конструкцію насосної станції, устаткованої чотирма насосами марки 12НДс.

Будинок станції має машинний зал, приміщення для електрощита (ЩК), розподільного пристрою (РП) і трансформаторів (ТР). Фундамент станції виконують із бетону, стіни — із цегли, перекриття — залізобетонне.

Трубопроводи в межах будинку прокладають в каналах. Система заслінок дозволяє підключати насос до будь-якого з двох всмоктувальних і напірних трубопроводів. Для запобігання (на випадок зупинки насосу) зворотному потокові води на напірному трубопроводі біля кожного насосу встановлюють зворотні клапани.

Керування великими насосними агрегатами може бути автоматичним і дистанційним.

Автоматичне керування пуском, зупинкою і контролем за станом устаткування виконується спеціальними автоматами, причому функції обслуговуючого персоналу зводяться до налагодження системи, пуску її в дію, періодичного огляду і 93 спостереження за апаратурою та устаткуванням. Дистанційне керування здійснюється при подаванні імпульсів обслуговуючим персоналом з віддаленого від насосної станції пункту.

Ефективність автоматизації визначають такі фактори: зниження експлуатаційних витрат завдяки вивільненню постійного обслуговуючого персоналу; зменшення витрати електроенергії раціональним регулюванням режиму роботи насосів; зниження витрат на опалення не обслуговуваних будинків насосних станцій. Запровадження автоматизації дає змогу, крім зменшення експлуатаційних витрат, скоротити капітальні витрати на будівництво водопроводів на вартість виробничих і побутових приміщень для обслуговуючого персоналу.

Вивільнення постійного обслуговуючого персоналу в насосних станціях дає можливість зменшити загальний об'єм споруд і прокладати комунікації та установлювати арматуру безпосередньо на підлозі машинного залу, без витрат на спорудження каналів.

В автоматичних насосних станціях пуск і зупинку насосів виконують за наперед складеною технологічною програмою подавання імпульсів, без участі обслуговуючого персоналу.

На автоматичних насосних станціях передбачається можливість переходу на ручне і напівавтоматичне керування, потреба в якому може виникнути в разі різноманітних неполадок, а також при випробуваннях після ремонту. Ступінь автоматизації вибирають залежно від призначення насосної станції, режиму споживання води з урахуванням вимог, що їх ставлять до безперебійності водопостачання, і загальної схеми керування водопровідним господарством.