§1. Системи внутрішньої каналізації (5.1) та їх основні елементи.

5.1. Система внутрішньої каналізації Система внутрішньої каналізації—сукупність інженерних приладів та рішень, призначена для видалення стічних вод від водозбірних приладів за межі будівель.

В залежності від характеру забруднення стічних вод, розрізняють наступні системи внутрішньої каналізації: побутова (господарсько-фекальна) , виробнична, об’єднана та дощова (внутрішній водостік).

5.2. Побутова (господарсько-фекальна) система внутрішньої каналізації Побутова (господарсько-фекальна) система внутрішньої каналізації — призначена для відводу стічних вод від мийок, панн, душів та інших санітарних приладів. Умовно позначається як КІ.

5.3.Виробнична система внутрішньої каналізації Виробнична система внутрішньої каналізації — призначена для відводу стічних вод виробництва, утворених при відбуванні технологічних процесів. Умовно позначається як К3.

Стічні води виробничного походження видаляють по відповідній мережі до зовнішньої побутової мережі, якщо склад забруднень це дозволяє. В іншому разі виробничі стоки піддають попередньому очищенню на спеціальних установках.

5.4. Об’єднана система внутрішньої каналізації Об’єднана система внутрішньої каналізації — призначена для сумісного відводу побутових та виробничих стічних вод до зовнішньої мережі. Позначається умовно як К0.

5.5.Дощова система внутрішньої каналізації (внутрішні водостоки) Дощова система внутрішньої каналізації або внутрішні водостоки — призначена для відводу дощових або снігових стічних вод з покрить будівель по їх внутрішнім мережам. Умовно позначається як К2.

Стічні води всіх систем внутрішньої каналізації відводяться самотіком в дворову каналізацію, за рідкими випадками, коли потрібна додаткова насосна або вакуумна установка для примусового відкачування.

§2. Матеріали та обладнання для систем внутрішньої каналізації.

2.1. Труби.

Для пристрою мережі застосовують чавунні, пластмасові, керамічні, залізобетонні (бетонні) і сталеві труби.

Чавунні каналізаційні розтрубні труби виготовляють по ГОСТ 9583- 75 умовним проходом 50, 100 і 150 мм. Довжина труб від 500 до 2200 мм. Закладення кільцевих зазорів в стиках розтрубних каналізаційних труб виконується різними матеріалами: смоленим пасмом, асфальтовою мастикою, цементом, що розширяється, розчином сіри з каоліном.

Пластмасові труби з поліетилену високого тиску (низької щільності) ПНП по ГОСТ 18599-83 діаметром 10-160 мм та з не пластифікованого полівінілхлориду ПВХ по ТУ 6-19-307-86 діаметром10—400 мм, що володіють високою стійкістю проти дії агресивних стоків (кислот і лугів), можуть з успіхом застосовуватися в хімічних лабораторіях, промислових і житлових будівлях для транспортування стічних вод з температурою не вище 60° С. З’єднання цих труб здійснюється із застосуванням гумового кільця в розтрубі (ПНП), а також зваркою або склеюванням;

Керамічні розтрубні труби, що виготовляються по ГОСТ 286—74 внутрішнім діаметром 150 мм і більш, застосовують для пристрою внутрішньої побутової і виробничної каналізаційної мережі. З’єднання труб відбувається за допомогою муфт.

Для пристрою відвідних ліній від умивальників, питних фонтанчиків, миття і ванн в житлових і суспільних будівлях, а також відвідних ліній від технологічних апаратів у виробничних будівлях допускається застосування сталевих (неоцинкуваних) труб по гост 10107-76.

Приймачі стічних вод. Приймачами стічних вед служать санітарні прилади, трапи, сливи, воринки, лотки і т.п. Для прийому дощових стічних вод на поверхні крівлі встановлюють водостічні воринки.

Приймачі стічних вод виготовляють з міцного водонепроникного матеріалу, непіддатливого хімічній дії стічних вод. Поверхня приладів для зручності промивки повинна бути гладкою (без шорсткості) і мати заокруглювану форму.

У випусках від всіх приймачів (окрім унітазів) є грати для затримання твердих забруднень, що можуть викликати засмічення трубопроводів.

2.2. Фасонні частини.

Для з’єднання чавунних та пластмасових труб та приєднання санітарно-технічних приймачів стічних вод використовують спеціальні фасонні частини(5.6) по ГОСТ 22689.9-77.

5.6. Фасонні частини Фасонні частини — це пристосування для з’єднання труб та приєднання приймачів стічних вод:

Основні з них:

- відводи (5.7) (для повороту напрямку на 90, 70, 60, 45 и 30 градусів). Відвід для

повороту на 90^о називають «коліном»;

5.7. Відводи Відводи — це фасонні частини для повороту труб на кут 90о (коліно), або на 70,60, 45 та 30 градусів. Позначаються кути повороту відводів, як (180 мінус кут повороту), наприклад, відвід, що повертає на 30о, позначається як «відвід 150о».

- трійники (5.8) (для розділення чи зливання потоків по трьом напрямкам). Бувають

прямі (з перпендикулярним розподілом потоків), та косі ( з розподілом потоків з

розгалуженням на 60 чи 45^о).

5.8. Трійники Трійники — це фасонні частини, призначені для розділення чи зливання потоків у перпендикулярному напрямку, чи під кутами 60 чи 45 градусів. Кут приєднання відгалуження трійника позначається так само, 90, 60 чи 45. градусів. Трійники з перпендикулярним розгалуженням називаються «прямі», іншим—«косі». Основний напрямок називається «магістраль». Діаметр магістралі та витрата на ній не повинні буди менші, ніж на розгалуженні.

5.9. Хрестовини Хрестовини— це фасонні частини, призначені для розділення чи зливання потоків у перпендикулярному напрямку, чи під кутами 60 чи 45 градусів, як і трійники, але по чотирьом напрямкам. Усі інші особливості аналогічні щодо трійників.

- хрестовини (5.9)( для того ж самого, але по чотирьом напрямкам);

- патрубки (5.10) перехідні (для переходу на більший діаметр по ходу потоку); 49

5.10. Патрубки перехідні Патрубки перехідні — це фасонні частини, призначені для переходу труб на інший діаметр по ходу потоку. Позначаються як, наприклад, «патрубок перехідний 100х50», але встановлюються тільки у напрямку збільшення діаметру по ходу потоку.

- патрубки компенсаційні (5.11) (для компенсації довжини труб, з можливістю ходу

5.11. Патрубки компенсаційні Патрубки компенсаційні — це фасонні частини, призначені для компенсації довжини труб з можливістю ходу туди-сюди на декілька сантиметрів труби у роз- трубі.

повздовж труби туди-сюди);

- трійники подвійно плоскі (5.12) (для приєднання приладів чи труб в двох

5.12. Трійники подвійно плоскі Трійники подвійно плоскі — це фасонні частини, трійники, призначені для приєднання приладів чи труб у двох взаємно перпендикулярних плоскостях.

плоскостях); 49

- хрестовини подвійно плоскі (5.13) (для то ж самого);

5.13. Хрестовини подвійно плоскі Хрестовини подвійно плоскі — це фасонні частини, хрестовини, призначені для приєднання приладів чи труб у двох взаємно перпендикулярних плоскостях.

Відступи (5.14) (для огинання виступу збільшення товщини стіни при вертикальному спуску у підвал);

5.14. Відступи Відступи — це фасонні частини, призначені для огинання виступу збільшення товщини стіни при вертикальному спуску стояка в підвал. Зміщення по вісях досягає 7, 5 см.

- ревізії (для прочищення вертикальних ділянок труб);

5.15. Ревізії Ревізії — це фасонні частини, призначені для прочищення вертикальних ділянок труб, тобто випусків. Установлюються на першому, верхньому поверхах, а також не менше, 12 м (для діаметра 50 мм). Та 15 м (для діаметра 100 мм).

50

- сифони або гідро затвори (для утворення водяного затвору, перешкоди між приймачем стічних вод і каналізаційною мережею, для запобігання виходу каналізаційних газів у квартири.

5.16. Сифони або гідрозатвори Сифони або гідрозатвори — це фасонні частини, призначені для приєднання санітарно-технічних приладів до каналізаційної мережі, з утворенням водяного затвору між приймачем стічних вод для запобігання виходу каналізаційних газів у квартири. Бувають різноманітної конструкції: пляшкою («стакан у стакані») двохоборотні, прямі, косі, низько розташовані (для ванн). Усі, крім тих, що для ванн, мають прочищення.

3.1. Приймачі стічних вод.

Ванни. В даний час промисловість випускає ванни декількох типових розмірів по ГОСТ 1154—80. Виготовляють ванни круглобортні і прямобортні шириною 700 і 750 мм, завдовжки 1500 і 1700 мм, завглибшки 445 і 460 мм. Висота розташування борту ванни

над підлогою 0,6—0,65 м.

Мал. 5.1. Схеми чавунних ванн.

а - полегшена; б - сидяча; в - напівванна; г - універсальна напівванна (полі- бан); 1 - перелив; 2 - напільний сифон.

Розроблені види сталевих і чавунних емальованих прямобортних ванн: полегшена ВН-40, сидяча ВН-27 з виступом для сидіння заввишки 250 мм, напівванна(на (глибокий піддон) ВН-28 з бортом для сидіння, розташованому в кутку і напівванна універсальна ВН-25 з приступцями. Є багато конструкцій ванн, виготовлених зарубіжними, а також зарубіжно-державними підприємствами, маючих фірмову приналежність.

Всі ванни виготовляють з емалюванням внутрішніх поверхонь білою емаллю. Зовнішні поверхні ванн покривають масляною фарбою.

Ванни обладнають випуском, переливом і напільним сифоном. Холодна і гаряча вода подається у ванни через комбіновану арматуру змішувача із стаціонарною душовою сіткою або з душовою сіткою на гнучкому шлангу.

Умивальники. Для виготовлення умивальників по ГОСТ 237-59-85 використовують фарфор, напівфарфор або фаянс. За розмірами умивальники бувають першої величини — завдовжки 400—500 мм, другої величини — завдовжки 550 мм, третьої величини — довжиною600 мм, четвертої величини — завдовжки 650 мм і п'ятої величини — завдовжки 700 мм. Ширина умивальників складає від 300 до 600 мм, глибина — від 135 до 150 мм. Умивальники випускають різної форми (прямокутні, увігнуті, кутові, круглі і палукруглі) із спинкою і без спинки. Кожен умивальник обладнується випуском.

діаметром 40 мм для з'єднання з сифоном. У випуску є грати. Всіх умивальників виготовляють без переливу. Умивальники встановлюють на чавунних відкритих і прихованих кронштейнах великої і малої моделі або приклеюють безпосередньо до стіни епоксидним клеєм. Кронштейни кріплять до стіни трьома шурупами і дюбелями так, щоб борт умивальника розташовувався на висоті 0,8 м від підлоги; у школах висота розташування борту умивальника над підлогою повинна складати 0,7 м, в дитячих садах і яслах — 0,6-0,5 м. У гуртожитках і побутових приміщеннях підприємств встановлюють групові умивальники — прямокутні і круглі. Круглі умивальники на п'ять-вісім місць мають в центрі загальне підведення труб для холодної і гарячої води. У адміністративних будівлях застосовують групові умивальники з одним загальним сифоном. Установка деяких типів умивальників показана на мал. 5.2.

Мал. 5.2. Установка умивальників.

а - індивідуального; б - круглого групового для побутових приміщень промислових будівель. 1- сифон; 2 - кронштейн; 3 - підводки гарячої та холодної води; 4 - змішувач; 5 – трійник; 6 - прочищення (корка); 7- за ділка випуску; 8 - ревізія сифону.

Душові пристрої. У суспільних будівлях комунальних підприємствах широко застосовують душові кабіни мають ширину і довжину 0,9-1 м, висоту перегородок 2 м. У підлозі душових кабін встановлюється трап для спуску води в каналізаційну мережу. Матеріал стін і підлоги душових кабін не повинен вбирати вологу. Кабіни обладнають душовою сіткою із змішувачем холодної і гарячої води. Душову сітку встановлюють на висоті 2—2,2 м від підлоги. При пристрої групових душових кабін стік води передбачається до трапа, обслуговуючого дві або чотири кабіни, або до подовжнього лотка з ухилом 0,01, в кінці якого встановлюється трап більшого розміру (один трап з випуском м діаметром 100 мм на кожні вісім душових кабін).

При груповій установці душів забруднена вода відводиться від них по лотках шириною не менше 0,2 м і початковій глибині 0,03 м з ухилом 0,01 у бік трапа.

Трапи (5.17). Для відведення стічних вод з поверхні підлоги в каналізаційну мережу

призначаються чавунні трапи з асфальтованою або емальованою внутрішньоюповерхнею

5.17. Трапи Трапи — це приймачі стічних вод, призначені для відведення стічних вод від поверхні підлоги в каналізаційну мережу.

52

Трапи бувають з прямим і з косим випуском. Розміри трапів (у плані) з випуском діаметром 50 мм складають 200 х200 мм діаметром 100 мм — 300 х 300 мм. Глибина трапів відповідно рівна 130 і 195 мм. У лазнях і мокрих приміщеннях з великим стоком води встановлюють трапи діаметром 300 мм (банного типу) з випуском діаметром 100 мм і окремим гідравлічним затвором (сифоном). Закладення трапа в підлозі виконується особливо ретельно для забезпечення надійної гідроізоляції. Ухил підлоги для стоку води до трапа повинен складати 0,01—0,02. В убиральнях з трьома або більш унітазами повинен бути встановлений трап з випуском діаметром 50 мм (і поливальний кран). Трапи з випуском діаметром 50 мм (мал. 5.3.).

встановлюють також на один-два души або на п'ять і більш умивальників, а з випуском діаметром 100 мм — на три-чотири душі, а також в мусорокамерах житлових будівель.

У суспільних убиральнях застосовують напільні чаші клозетів воронкоподібного типу з емальованого чавуну (ГОСТ 3550-85 або з кераміки. Чаші закладають в бетонну підставу з піднесенням їх борту над підлогою на 150—275 мм. Знизу до чаші приєднують сифон діаметром 100 мм. Для змиву до напільних чаш приєднують індивідуальні або групові змиваючі автоматичні бачки.

Мал. 5.3. Установка трапа

1 — корпус трапа; 2— обичайка; 3 — грати; 4 — гідроізоляція; 55— випуск; 6— гідравлічний затвір.

Пісуари. У чоловічих туалетах встановлюють настінні (ГОСТ 755—72), напільні і лоткові пісуари, виготовлені з фарфору, напівфарфору або фаянсу. Настінні пісуари укріплюють на висоті 0,65 м над підлогою (у школах і дитячих садах — на висоті 0,5-0,45 м). Напільні фаянсові пісуари (урінали) мають ширину 600—700, глибину 345 і висоту 1050 мм. (від підлоги). Пісуари лоткового типу влаштовують з облицьовуванням стін керамічною глазурованою плиткою або пластмасою на висоту не менше 1,5 м. Довжина лотка, який облицьовується глазурованою плиткою, визначається з розрахунку 0,6 м на одного користувача. Ширина лотка 0,3 м, якнайменша глибина 50 мм, ухил 0,015. Промивка лоткового пісуара здійснюється водою, що подається по перфорованій трубі з питомою витратою 0,06 л/с на 1 м лотка. Рекомендується застосовувати автоматичні промивні пристрої.

Індивідуальний гігієнічний душ – біде. Біде має фаянсову чашу заввишки 370, завдовжки 620 і шириною 430 мм, обладнану пристроєм для подачі холодної і гарячої води (змішувальна арматура), випуском та сифоном. Важить гігієничний душ 17,5 кг.

Мал. 5.4.Типи унітазів і схеми їх установки

а, би — тарельчасті унітази; у — воронкоподібний виполіскуючий унітаз; г — установка тарельчастого унітазу «Компакт-диск» з нізкорозташованим бачком; е — установка унітазу з високорозташованим бачком.

Унітази. Для виготовлення унітазів (ГОСТ 22847—85) використовують фарфор, напівфарфор або фаянс. Випускають унітази в основному двох типів (мал. 5.4.) тарілчасті і воронкоподібні (виполіскуючі і сифоніруючі ). Застосовують також унітази консольні, підвішуванні до стіни на чавунних опорах.

Встановлюють унітази так, щоб їх борт був на висоті 0,4—0,42 м над підлогою, а в школах, дитячих садах і яслах — на висоті не більш 0,33 м над підлогою. Унітази випускають з косим (під кутом 30°) і з прямим випуском. Кріплять унітази до перекриття із застосуванням тафти (дерев'яної просмоленої дошки) або на епоксидному клеї.

Мийки. Для миття посуду та харчових продуктів випускають мийки(емаліровані) з одним чи двома відділеннями (мал.. 5.5). Їх випускають із чавуну по ГОСТ 7506-83, а також з сталі по ГОСТ 24843-81. Мийки обладнують змішувачем для холодної та гарячої води. Випуски мийок комплектують сифоном з прочищенням.

Мал. 5.5. Мийки кухонні

а — МК-22А; б— МК-27(23); в — установка мийки на підстілля; 1— змішувач центральний; 2—мийка без спинки; 3 — підстілля; 4 — сифон пластмасовий пляшковий;