§ 2. Протипожежне водопостачання.

2.1 . Протипожежний водопровід житлових та громадських будинків.

Протипожежні водопроводи відповідно до вимог влаштовують в наступних будівлях: житлових заввишки 12 поверхів і більш; гуртожитках, готелях, пансіонатах, школах

- інтернатах заввишки чотири поверхи і більш; адміністративних заввишки шість поверхів і більш; лікувальних установах, дитячих яслах, садах, магазинах, вокзалах при об'ємі будівлі 5000 м³ і більш; кінотеатрах, клубах, будинках культури з числом місць 200 і більш; у приміщеннях під трибунами стадіонів будь-якої місткості об'ємом 5000 м³ і більш; у будівлях учбових за ведень об'ємом 25 000 м3 і більш; у конференц-залах місткістю 700 і більш чоловік; у будівлях і будинків відпочинку об'ємом 7500 м³ і більш і т.п.

У житлових будівлях висотою від 12 до 15 поверхів влаштовують об'єднаний господарсько-протипожежний водопровід, а заввишки 16 поверхів і більш — роздільні протипожежний і господарсько-питний водопроводи. Протипожежні водопроводи не влаштовують в комунально-побутових будівлях, на підприємствах громадського харчування, в кінотеатрах сезонної дії і у вбудованих в житлові будівлі заввишки до 12 поверхів приміщеннях (об'ємом менше 5000 м³)

поліклінік, дитячих ясел, садів, магазинів і ін. (див. СНиП).

Протипожежні водопроводи складаються з мережі магістральних і розподільних (стояки) трубопроводів, пожежних кранів і при необхідності протипожежних насосів. У схему протипожежного водопроводу часто включають водонапірний бак або пневматичну установку.

До складу устаткування пожежного крана входять пожежний вентиль діаметром 50 або 65 мм з швидкозмичною напівгайкою, прядивний рукав (шланг)(4.3) такого ж діаметру завдовжки 10 або 20 м з швидкозмичними напівгайками «РОТ(4.4) (для приєднання до вентиля) і пожежний стовбур з на кінцівкою (сприском)(4.5) діаметром 13, 16, 19 або 22 мм.

Установлення пожежного крана діаметром 50 мм показана на мал. 4.1.

Пожежні крани розміщують в шафках або нішах розміром 855 х б20 х 270 мм на висоті 1,35 м над підлогою в досяжних для користування місцях (у вестибулях, коридорах, на сходових майданчиках і ін.). Дверці шафок і ніш роблять заскленими.

М ал. 4.1. Установка пожежного крана.

1—пожежний стояк; 2 — пожежний кран; 3 — швидкозмичні напівгайки «РОТТ»; 4 — пожежний стовбур; 5 — рукав (шланг); 6 — шафа навісна або вставна, 7 — закладення цементом.

4.4. Пожежний стовбур з на кінцівкою (сприском) Пожежний стовбур з на кінцівкою (сприском)—пристрій, призначений для утворення дальнобійного струменя завдяки зменшення вихідного отвору з діаметра 50 чи 65 мм до 13,16 та 19 мм.

Мережі протипожежних водопроводів, обладнаних більш ніж 12 пожежними кранами, повинні бути закільцьовані і приєднані до зовнішніх мереж не менше ніж двома вводами. У багатоповерхових будівлях протипожежний водопровід проектують з горизонтальним і вертикальним кільцюванням магістралей, а також із зонними мережами. Для пристрою протипожежного водопроводу допускаться застосування чорних (не оцинкованих) сталевих труб. Для виключення окремих відгалужень з мережі встановлюють запірні вентилі або заслінки з розрахунку відключення не менше п'яти пожежних кранів. У будівлях заввишки 17 поверхів і більш мережі повинні мати два патрубки діаметром 85 мм для підключення рукавів пожежних автомашин.

4.3. Прядивний рукав (шланг) Прядивний рукав (шланг) — пристрій, призначений для подовження водопроводу на довжину 10, 15 та 20 м з діаметром умовного проходу 50 чи 65 мм, який зберігається у шафі в вигляді звернутої бухти.

Число пожежних кранів в системі визначається з урахуванням зрошування всіх площ приміщень будівлі компактними (нероздробленими) струменями в радіусі, рівному сумі довжин пожежного шланга (рукава) і компактної частини струменя (мал. 4.2). Мінімальний радіус дії пожежного крана рівний 16 або 26 м.

Протипожежний водопровід повинен забезпечувати подачу необхідної кількості води під певним напором до будь-якого з пожежних кранів, що є на ньому. При пожежегасінні можуть діяти один кран або одночасні декілька розрахункових кранів (один струмінь або декілька розрахункових струменів) (табл. 4.1, 4.2)

Витрата на розрахункових дільницях визначається з умов використання прийнятого числа розрахункових струменів та забезпечення водою числа пожежних кранів, працюючих на дільниці.

Таблиця 4.1.

Норми протипожежного водопостачання, згідно СНиП 2.04.01-85, розд.3.

Житлові, суспільні	Число	Мінімаль-
і допоміжні будівлі і приміщення	струменів	води на внутрішнє пожежегасіння,
		л/с, на одну
		струмінь
1. Житлові будівлі: при числі поверхів від 12 до 16	1	2,5
те ж, при загальній довжині коридору св. 10м	2	2,5
при числі поверхів зв. 16 до 25	2	2,5
те ж, при загальній довжині коридору зв. 10 м	3	2,5
2. Будівлі управлінь висотою від 6 до 10 поверхів
і об'ємом до 25 000 м3	1	2,5
те ж, об'ємом зв. 25 000 м3	2	2,5
при числі поверхів св. 10 і об'ємом до 25 000 м3	2	2,5
: те ж, об'ємом25 000 м3	3	2,5
3. Клуби з естрадою, театри,
кінотеатри, актові і кон-	Згідно	ВСН
ференц-зали, обладнані	„Культур	но-видовищні
кіноапаратурою	уст анови	Норми проекту
	вання«Гос	гражданстроя»

Напір, потрібний для пожежегасіння, визначається по формулі лекції 2 (h_зал )

з умов, поданих у таблиці 4.3.

Ступінь	Категорія	Число струменів і мінімальна витрата води, л/с на один струмінь, на внутрішнє
вогнетри-вкості	будівель	пожежегасіння у виробничих і складських будівлях висотою до 50 м і об'ємом, тис. м3
будівель	по пожежній
	безпеці	від 0,5 до 5	св. 5 до 50	св. 50 до 200	св. 200 до 400	св. 400 до 800
1и II	А,Б,В	2-2,5	2-5	25	3-5	4-5
III	У	2-2,5	2-5	2-5	—	—
III	Г, Д	—	2-2,5	2-2,5	—	—
IV і V	У	2-2,5	2-5	—	—	—
IV і V	Г,Д	—	2-2,5	—	—	—

Таблиця 4.2. Норми пожежного водопостачання промислових об’єктів, згідно СНиП 2.04.01-85, розд.3.

Таблиця 4.3.Призначення вільного напору пожежної мережі, згідно СНиП 2.04.01-85, розд.3.

Высота компактної частини струменя або приміщення, м	Витрата пожежної стру- меня,л/с	Напір, м, у пожежногокрана з рукавами довжиною, м			Витрата пожежної стру- меня,л/с	Напір, м, у пожежногокрана з рукавами довжиною, м			Витрата пожежної стру- меня,л/с	Напір, м, у пожежногокрана з рукавами довжиною, м
		10	15	20		10	15	20		10	15	20
	Діаметр сприску накінцівки пожежного стовбуру, мм
	13				16				19
	Пожежні крани d=50мм
6	-	-	-	-	2,6	9,2	9,6	10	3,4	8,8	9,6	10,4
8	-	-	-	-	2,9	12	12,5	13	4,1	12,9	13,8	14,8
10	-	-	-	-	3,3	15,1	15,7	16,4	4,6	16	17,3	18,5
12	2.6	20,2	20,6	21	3,7	19,2	19,6	21	5,2	20,6	22,3	24
14	2.8	23,6	24,1	24,5	4,2	24,8	25,5	26,3	-	-	-	-
16	3,2	31,6	32,2	32,8	4,6	29,3	30	31,8	-	-	-	-
18	3,6	39	39,8	40,6	5,1	36	38	40	-	-	-	-
	Пожежні крани d=65мм
6	-	-	-	-	2,6	8,8	8,9	9	3,4	7,8	8	8,3
8	-	-	-	-	2,9	11	11,2	11,4	4,1	11,4	11,7	12,1
10	-	-	-	-	3,3	14	14,3	14,6	4,6	14,3	14,7	15,1
12	2.6	19,8	19,9	20,1	3,7	18	18,3	18,6	5,2	18,2	19	19,9
14	2.8	23	23,1	23,3	4,2	23	23,3	23,5	5,7	21,8	22,4	23
16	3,2	31	31,3	31,5	4,6	27,6	28	28,4	6,3	26,6	27,3	28
18	3,6	38	38,4	38,5	5,1	33,8	34,2	34,6	7	32,9	33,8	34,8
20	4	46,4	46,7	47	5,6	41,2	41,8	42,4	7,5	37,2	38,5	39,7

Якщо напір в мережі недостатній, встановлюють протипожежний насос, що

включається автоматично.

Мал.4.2. Схема дії пожежного крана і умова розстановки кранів в плані будівлі

1 — стояк; 2 — напівгайки; 3 — рукав; 4 — стовбур;

5 — компактна частина струменя; 6— роздроблена частина струменя; 7 — контур.

2.2. Автоматичне водопостачання промислових будівель (спринклерні установки).

Спринклерні установки(4.6) застосовують для приміщень з підвищеною пожежною небезпекою (сцени театрів, склади і ін.).

4.6. Спринклерна установка Спринклерна установка—автоматичне протипожежне устаткування, призначене для роботи в приміщеннях з підвищеною протипожежною небезпекою за допомогою утворення зрошуванної поверхні спринклерами.

Установка (мал. 4.3) складається із спринклерів (розбризкувачів), розподільних і магістральних трубопроводів, контрольно-сигнального клапана, головної заслінки, основного і автоматичного водоживильників. Контрольно-сигнальні клапани і головні заслінки слід розміщувати в теплих приміщеннях. При виникненні пожежі і підвищенні внаслідок цього температури повітря в приміщенні, що захищається, спрацьовують спринклери (4.7). В результаті падіння тиску в трубах спрацьовує контрольно-сигнальний клапан (КСК), включаючи сигнал і відкриваючи доступ воді від водоживильників.

4.7. Спринклер Спринклер—автоматично діючий протипожежний прилад, що подає воду завдяки наявності плавкого замка, який відкриває таким чином отвір в діафрагмі водопроводу при підвищенні температури.

Спочатку (протягом 5-10 хвилин) вода витратою 10 л/с поступає з бака (автоматичного водоживильника), а потім включається основний водоживильник (наприклад, насосна установка) з подачею води.

Спринклер (мал. 4.4) складається з бронзового корпусу, що має конічне різьблення, рамки (дуги) з розеткою, діафрагми з отвором діаметром 8, 10 або 12,7мм, закритим скляною півсферичною пробкою (клапаном), і замку у вигляді трьох мідних або латунних пластин, сполучених між собою легкоплавким сплавом. Температура плавлення сплаву 72, 93, 141 або 182° С. При підвищенні температури в приміщенні (в результаті пожежі) замок розплавляється, пластини відокремлюються і скляний клапан падає, відкриваючи отвір в діафрагмі. Витікаючи через отвір під значним напором, вода, потрапляючи на розетку, розбризкується. Площа поверхні, зрошуваної одним спринклером складає 9—12 м². Спринклерні установки можуть складатися з декількох секцій з числом спринклерів в кожній не більш 800 і загальним об'ємом мережі труб секції не більш 2 м³.

Системи автоматичних установок із спринклерним устаткуванням бувають водяні, повітряні і легко-водяні. Водяні системи влаштовують в теплих приміщеннях з температурою вище 4°С, повітряні і легко-водні системи — в неопалювальних приміщеннях, що знаходяться в районах з тривалістю опалювального сезону відповідно більш і менше 240 днів. У водяних системах спринклери встановлюють розетками вниз, а в повітряних і повітряно-водяних —

— розетками вгору. У всіх системах спринклери розміщують перпендикулярно поверхні, що перпендикулярно захищається, на відстані не більш 3 м один від одного.

Розрахункову витрату води визначають з урахуванням числа встановлених спринклерів і діаметру отворів діафрагм. При цьому мається на увазі, що від основного водоживильника вода подається на установку з витратою від 30 до 50 л/с залежно від об'єму будівлі.

Гідравлічний розрахунок трубопроводів до спринклерів виробляють на випадок подачі води від основного водоживильника з перевіркою подачі її від автоматичного водоживильника. Швидкість руху води в трубах не повинна перевищувати 10 м/с. Об'єм водонапірного бака (відкритого або пневматичного) повинен бути не менше 3 м³ 42

при автоматичному включенні насосів основного водоживильника і розрахунковій витраті води більше 35 л/с. Висота розташування водонапірного бака визначається з умови забезпечення у диктуючого спринклера (найвіддаленішого від бака) робочого напору не менше 5 м.

Мал. 4.3. Схема спринклерной установки

1 — спринклери (розбризкувачі); 2 — розподільні трубопроводи; 3 — головний живильний трубопровід: 4 — контрольно-сигнальний клапан; 5 — головна заслінка; 6 — магістральний трубопровід; 7 — насосна установка (основний водоживильник); 8 — водонапірний бак (автоматичний водоживильник); 9 — аварійне підключення; 10 — водомірний вузол; 11 — міська магістраль водопроводу.

Спринклер (мал. 4.3) складається з бронзового корпусу, що має конічне різьблення,

Мал. 4.4. Спринклер. 1 — пластини замку; 2 — скляний клапан; 3— діафрагма; 4 — головка з конічним різьбленням; 5 — рамка; 6— розетка.

2.3. Полуавтоматичне водопостачання промислових будівель (дренчерні установки).

Залежно від ступеня пожежної небезпеки будівель, застосовують заливні дренчерні установки(4.8) (у вибухонебезпечних приміщеннях) і сухотрубні. У заливній установці дренчери мають розташування розеток вгору, в сухотрубной — розетками донизу.

4.8. Дренчерна установка Дренчерна установка — полувтоматичне протипожежне устаткування, призначене для роботи в приміщеннях з підвищеною протипожежною небезпекою за допомогою утворення зрошуванної поверхні дренчерами.

Дренчерні установки складаються з розподільної мережі з дренчерами, магістральних трубопроводів, клапанів групової дії або засувок управління. Дренчер(4.9), на відміну від спринклера, не має скляної корки (клапана) і замку. Випускають дренчери розеткового і лопаткового типів з отворами в діафрагмах діаметром 10, 12 або 16 мм. Дренчери розміщують на відстані не більш 3 м один від одного і не більш 1,5 м від стін. У звичних умовах кожна водяна завіса з дренчерів (група, секція) повинна відключатися від мережі внутрішнього водопроводу за допомогою запірних

вентилів (заслінок) або клапанів групової дії, які відкриваються тільки при виникненні пожежі. Дренчерні установки можуть бути автоматизовані за допомогою спринклерних контрольних головок, легкоплавких замків з тросовим управлінням або термоелектричних датчиків.

4.9. Дренчер Дренчер — полувтоматично діючий протипожежний прилад, що подає воду з водопроводу до зрошення поверхні при зовнішнім сигналі про виникнення пожежі.

3. Спеціальні питні водопроводи

3.1.Спеціальні питні водопроводи.

Для подачі газованої, підсоленої, охолодженої або звичної питної води в приміщення і цехи промислових підприємств проектують спеціальні питні водопроводи. Такі водопроводи складаються з індивідуальних або централізованих установок для підготовки води потрібної якості, з мережі трубопроводів і водорозбірної арматури. Як водорозбірна арматура широко використовуються питні фонтанчики(4.10), що складаються з труби, що підводить, діаметром 10—15 мм, запірного пристрою,

4.10. Питний фонтанчик Питний фонтанчик — вид водорозбірної арматури, пристрій, який використовують для питного водоспоживання в цехах, побутових приміщеннях виробництв, вокзалах тощо. Вони обладнані специфічними накінцівками, що забезпечують подачу струменя вгору, вдало для процесу пиття.

накінцівки, що забезпечує подачу струменя води вгору, зливної частини з випуском і трубопроводом, приєднаним сифоном до каналізаційної або водостічної мережі. Питні фонтанчики в гарячих цехах встановлюють з розрахунку один на 50 чоловік, в інших цехах і побутових приміщеннях — один на 75-100 чоловік, на території плавальних басейнів, стадіонів, спортзалів — один на 50-75 чоловік. Витрата води на один фонтанчик звичайно складає 0,04 л/с. При груповій установці фонтанчиків витрата води в трубопроводах визначається з розрахунку одночасної дії 60% фонтанчиків, встановлених в гарячих цехах, і 30% фонтанчиків, встановлених в решті цехів і приміщень.

3.2.Поливальні водопроводи (4.11).

4.11. Поливальний водопровід Поливальний водопровід — спеціальний водопровід, призначений для поливання територій навколо будівель і зелених насаджень.

Для поливання територій навколо будівель і зелених насаджень проектують поливальні водопроводи, приєднувані до мережі зовнішнього або внутрішнього водопроводу. Для поливання територій підприємств, парків, садів, стадіонів, часто влаштовують спеціальну мережу поливального водопроводу з установкою поливальних кранів. Поливальні крани розміщують в чавунних колодязях (коверах) або відкрито. Трубопроводи мережі поливального водопроводу прокладають по землі або на глибині 60-70 см від поверхні землі з ухилом для можливості повного спорожнення їх в зимовий період при негативних температурах зовнішнього повітря.

Кількість води, що витрачається для поливання території і зелених насаджень, залежить від кліматичних умов. На поливання 1 м² територій або зелених насаджень витрачається від 0,4 до б л води. Поливальний кран забезпечує витрату води близько 0,4 л/с. Для можливості поливання території навколо будівель внутрішні водопроводи,

як правило, обладнають поливними кранами(4.12). Ці крани виводять до зовнішніх стін (цоколю)

4.11. Поливний кран Поливний кран — спеціальний кран, призначений для поливання територій навколо будівель і зелених насаджень, а також для миття підлог в приміщеннях лазень, пральних і т.п. Він складається з вентиля 15-25 мм і швидкозмичної напівгайки для приєднання рукава (шланга).

будівлі в ніші на висоті 0,3-0,35 м від поверхні землі через кожні 60-70 м по периметру будівлі. Підведення до кранів повинні бути обладнані запірними вентилями,розташованими в теплому приміщенні будівель. Для можливості спуску води на зиму підведення прокладається з ухилом у бік поливального крана, а в зниженій точці підведення додатково встановлюється трійник з кіркою для спуску води. Поливальний кран складається з вентиля 15-25 мм і швидкозмичної напівгайки для приєднання рукава (шланга). Поливальні крани, встановлювані в приміщеннях лазень, пральних и т.п. для миття підлог, розташовують на висоті 1, 25 м від підлоги. До гідравлічного розрахунку мережі їх не включають, тому що вважається, що полив чи миття відбувається у годину не найбільшого водоспоживання.