3.2. Схеми внутрішнього водопроводу.

Схеми улаштування внутрішніх водопроводів бувають тупиком і кільцеві, з верхнім і нижнім розведенням, з підвищувальними насосами і баками, або без

них. Вибір схеми внутрішнього водопроводу залежить від його призначення, надійності спрацювання, забезпечення напором.

Розглянемо найскладнішу схему устою внутрішнього водопроводу, що містить майже всі характерні елементи (мал. 2.3).

Мал. 2.3. Схема устою господарсько протипожежного водопроводу для житлового будинку вище 12 поверхів.

1- квартирне розведення; 2- змішувач мийки кухонної;

3-кран унітазу; 4-змішувач душу; 5-вентіль;

6-стояк В1 – питневий (2.8); 7-стояк пожежний В-8 (2.9);

8-кран пожежний (ПК); 9-кільцева магистраль(2.10);

10, 12- Кільцуюча перемичка (2.11);11-ввід (2.12);

13-водомір (2.13); 14-напірно-регулюючий бак (2.14)

По типу розведення системи водопостачання(2.7) будинків бувають слідуючи типи: з верхнім та нижнім, тупиковим або кільцевим.

2.7. Квартирне розведення будинку Розведення системи водопостачання будинку – місце знаходження магістралі водопровідної мережі.

При нижньому розведенні магістраль розташовується на найнижчому рівні, тобто у підвалі, якщо він є, або у спеціальних каналах. (переважно у житлових і громадських будинках) (мал.2.4 і 2.5)

При верхньому розведенні магістраль розташовується по найвищому рівню, тобто десь попід стелею верхнього поверху або на технічному поверсі (переважно для промислових цехів).

Мал.2.4. Нижнє розведення. Мал.2.5. Верхнє розведення.

Тупикове розведення – по типу гілок від єдиної магістралі – влаштовується у випадку, коли може траплятися перерва у подачі води, а кільцеве – коли потрібен непереривний режим водоспоживання, що характерно для пожежних або господарсько- протипожежних водопроводів підвищеної надійності .

По забезпеченню напором внутрішні водопроводи розподіляються таким чином.

1) Н_п < Н_гар постійно – напором без устрою насосів і баків;

2) Н_п < Н_гар у час мінімального водоспоживання – потрібна установка напірно-регулюючих баків;

3) Н_п > Н_гар постійно – потрібна установка підвищувальних насосів,

Тут

Н_п – потрібний (розрахунковий) напір для нормального функціонування водопроводу; Н_гар – гарантійний напір, який є у міській вуличній мережі.

2.8. Стояк В1 – питневий Стояк В1 – питневий – вертикальний водопровід господарсько-питного водопроводу В1, який подає воду до квартирних розведень

2.9. Стояк В8 – пожежний Стояк В8 – пожежний – вертикальний водопровід господарсько-противопожного водопроводу В1,В8, який подає воду до пожежних кранів (ПК).

2.10. Магістраль Магістраль – горизонтальний водопровід, який розподіляє воду від вводу до стояків водопровідної мережі. Повинна мати ухил 0,002 у напрямку випорожнення на випадок ремонту системи.

2.11. Кільцуюча перемичка Кільцуюча перемичка – горизонтальний водопровід, який об’єднує стояки в єдину систему по верху мережі (найчастіше - на технічному поверсі). Має містити пристрої для видалення повітря з системи (вантузи). Повинна мати ухил 0,002 у сторону вантузу.

2.12. Ввід Ввід – водопровід, який з’єднує магістраль із зовнішньою мережею. Повинен мати ухил 0,002 в сторону від магістралі. На ньому розташовують водомірний вузол з водоміром. Має бути спускний кран для випорожнення на випадок ремонту системи.

2.13. Водомір Водомір, або водолічильник – пристрій для обліку кількості поданої води. Повинен обов’язково встановлюватися на вводі в будинок, та бажано – у кожній квартирі мешканців. Бувають по конструкції крильчасті (діаметром умовного проходу до 50 мм) та турбінні (більшого діаметра), в залежності від робочого органу – крильчатки чи маленької турбінки.

2.14. Напірно-регулюючий бак Напірно-регулюючий бак – пристрій для накопичення поданої води. Застосовується у системах , коли у години найбільшого водоспоживання подається недостатньо, а в години найменшого водоспоживання – достатньо води. Також коли потрібен протипожежний запас в системі пожежного, або господарсько – пожежного водопроводу.

2.15. Гарантійний напір Гарантійний напір – якій гарантовано є у зовнішній (міській вуличній) водопровідній мережі, куди приєднується мережа будинку.

ЛЕКЦІЯ Т-3. Проектування внутрішнього водопроводу будівлі.

Ключові слова і поняття.

3.1. Внутрішній водопровід будівлі

3.2. Водорозбірна арматура

3.3. Глибина закладення внутриквартальної мережі

3.4. Запірна арматура

3.5.Диктуючий водорозбірний пристрій

3.6. Диктуюча точка

3.7. Розрахункова дільниця водопроводу

3.8. Імовірність дії санітарно-технічних приладів

3.1. Внутрішній водопровід будівлі Внутрішній водопровід будівлі—це сукупність інженерних пристроїв в приміщенні, призначених для подачі води під напором до водорозбірних пристроїв будівлі.

Внутрішній водопровід будівлі (3.1) - це сукупність інженерних пристроїв в приміщенні, призначених для подачі води під напором до водорозбірних пристроїв будівлі.

У житлових будівлях вода підводиться до змішувачів мийок, умивальників, душів, кранам змивних бачків унітазів, а також поливальних кранів – відповідної водорозбірної арматури (3.2).

3.2.Водорозбірна арматура Водорозбірна арматура — це змішувачі мийок, душів, умивальників, крани змивних бачків унітазів, поливальні крани, пожежні крани – пристрої для вилучення витрати води.

Необхідність пристрою водопроводу і каналізації регламентується в [СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Госстрой СССР. М.:1986. , п. 1.6] 3.1.

1.1. Вибір системи і схеми внутрішнього водопроводу.

Вибір системи і схеми трасування внутрішнього водопроводу залежить від призначення будівлі, його поверховості і об'єму, а також від величини гарантійного напору в зовнішньому водопроводі. Основні нормативні вимоги до вибору системи внутрішніх водопроводів викладені в [СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Госстрой СССР. М.:1986.]

По потрібно вибрати систему водопроводу, необхідність пристрою внутрішнього протипожежного водопроводу встановлюється в залежності від призначення будівлі

( житлова, громадська чи промислова), а також її поверховості (в житлових будинках до 12 поверхів пожежний водопровід не передбачається). Більш детально – в матеріалі про протипожежне водопостачання.

Схема мережі вибирається з наступних умов. Вона може бути тупиковою, якщо допустима перерва в поданні води чи при числі пожежних кранів до 12. В інших випадках – кільцевою, або з двома закільцьованими вводами. Для тупикової мережі приймається один ввід, для кільцевої – два. При виборі схеми внутрішнього водопроводу потрібно керуватися наступними вимогами.

Прокладку розгалуження мереж внутрішнього водопроводу в житлових і суспільних будівель слідує приймати в підпіллях підвалах, технічних поверхах і горищах, а у разі відсутності — на першому поверсі в підпільних каналах сумісно з трубопроводами опалювання або під підлогою з пристроєм знімного фриза, а також по конструкціях будинків, по яких допускається прихована прокладка трубопроводів, або під стелею нижнього поверху. Прокладка стояків внутрішнього водопроводу слід передбачати в шахтах, відкрито — по стінам душових, кухонь і інших приміщень. Приховану прокладку трубопроводів слід передбачати для приміщень, до інтер'єру яких пред’являються підвищені вимоги, і для всіх систем з пластмасових труб (окрім тих, що розташовуються в санітарних вузлах). Приховане прокладка сталевих трубопроводів, що сполучаються на різьбленні, за винятком кутників для приєднання настінної водорозбірної арматури, що не має доступу до стикових з'єднань, не допускається. Борозни в стінах слід закладати штукатуркою по сітці або облицьовуванням, а в місцях установки арматури – передбачати дверці. Прокладку мереж водопроводу усередині виробничих будівель,

як правило, слід передбачати відкритою — по фермах, колонах, стінам і під перекриттями. При неможливості відкритої прокладки допускається передбачати розміщення водопровідних мереж в загальних каналах з іншими трубопроводами, окрім трубопроводів, що транспортують легкозаймисті, горючі або отруйні рідини і гази.

Сумісну прокладку господарсько-питних водопроводів з каналізаційними трубопроводами допускається приймати тільки в прохідних каналах, при цьому трубопроводи каналізації слід розміщувати нижче за водопровід Спеціальні канали.

для прокладки водопроводів слід проектувати при обґрунтуванні і лише у виняткових випадках. Трубопроводи, що підводять воду до технологічного устаткування, допускається прокладати в підлозі або під підлогою.

Нижня розводка застосовується, головним чином, в житлових будівлях; верхня - в промислових будівлях, а також в зонних водопроводах при системах з напірно-запасними баками.

При виборі системи водопроводу необхідно визначити орієнтовний необхідний напір в точці підключення внутрішнього водопроводу до вуличної мережі Н . Порівняти Н з допустимою величиною Н_q ( 60 — м для господарко питних та господарсько-протипожежних водопроводах, 90 м — для окремих протипожежних водопроводах). Якщо Н > Н_q, то необхідне зонування водопроводу. Потрібно порівняти Н з величиною найменшого гарантійного тиску у вуличній мережі Н_{gar ,} якщо він водомий. Якщо Н_п < Н_gar то необхідний пристрій насосних підвищувальних установок. Якщо Н_п періодично менше Н_qar, то можливе застосування напірно-регулюючих баків. Остаточно система водопроводу вибирається після гідравлічного розрахунку мережі.

1.2. Побудова аксонометричної схеми.

Матеріал труб вибирається з умов:

• для господарсько-питного водопроводу — сталеві, оцінкувані. Або пластикові труби з поліетилену низького тиску по ГОСТ 18599-83, поліетилену високого тиску по ГОСТ 18599-83 з урахуванням допустимого тиску ( найчастіше 1 мПа). Можна використовувати пластикові труби з гарантією сертифікату, випущені спеціалізованими фірмами.

• Для протипожежного, та господарсько-протипожежного водопроводу – виключно сталеві водогазопровідні труби ГОСТ 3262 -75. Якщо водопровід тільки протипожежний—можна використовувати неоцінкувані труби.

• Для технічного водопроводу, все залежить від того, чи використовується продукція з нею для побутових потреб населення. У випадку, якщо да – водопровід повинен бути з матеріалів, що не шкодять здоров'ю людей.

Далі здійснюється трасування внутриквартальної мережі. Глибина закладення внутриквартальной мережі (3.3) приймається від поверхні землі до нижньої поверхні труби з умов перевищення глибини промерзання ґрунту на 0,3 метра, але не менш за 0, 7 м від землі до верха труби.

3.3. Глибина закладення внутриквартальної мережі Глибина закладення внутриквартальної мережі — приймається з умов перевищення глибини промерзання ґрунту на 0,3 метра від поверхні землі до нижньої поверхні труби. Але не менш за 0, 7 м від поверхні земля до верха труби.

При трасуванні мереж водопостачання потрібно прагнути до максимального скорочення їх протяжності і створення симетричної схеми розміщення. При тому, розміщення підземних мереж повинно здійснюватися в ув'язці з архітектурно-планувальним рішенням мікрорайону.

Необхідний тиск в мережі забезпечується гарантійним тиском міської вуличної мережі, а при недостатньому тиску створюється насосами, встановленими за межами житлових будівель, наприклад, в центральному тепловому пункті (ЦТП). Місце розміщення ЦТП повинне бути по можливості в центрі кварталу, неподалік від водопровідного колодязя вуличної мережі. Трубопровід холодного водопроводу В1 трасується через ЦТП з подальшим підведенням до всіх будівель ( Мал.. 3.1.)