Тема 6 аналіз активів підприємства

6.1 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу активів підприємства

6.2 Аналіз взаємозв׳язку активу і пасиву балансу

6.3 Аналіз обсягів виробництва продукції.

6.4 Аналіз асортименту та структури випуску продукції.

6.5 Аналіз ритмічності та якості виробництва

6.6 Аналіз технічного рівня розвитку виробництва.

6.7 Ефективність використання ОФ.

6.8 Використання машин і устаткування.

6.1 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу активів підприємства

Під час аналізу активів підприємства необхідно дати оцінку обсягу, структури та динаміки основних засобів і нематеріальних актиів, запасів, вивчити технічний стан основних засобів, темпів, форм і способів їх оновлення, проаналізувати його використання, визначити рівень використання основних засобів та ступінь придатності запасів[2 , с. 119-120].

Об’єктами аналізу активів підприємства є обсяг, структура основних засобів і нематеріальних активів, резерви підвищення ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів.

Активи підприємства - це господарські ресурси, які принесуть вигоду підприємству.

Активи характеризуються трьома ознаками:

1. Забезпечити економічну вигоду;

2. Контролювати підприємство;

3. Бути результатом попередніх подій або операцій.

Активи підприємства поділяються на 10 етапів:

1. аналіз забезпеченості основними засобами та запасами;

2. аналіз складу та структури основних засобів, нематеріальних активів та запасів;

3. аналіз технічного стану основних засобів і нематеріальних активів;

4. аналіз руху основних засобів, нематеріальних активів та запасів;

5. аналіз ефективності використання основних засобів за показниками фондовіддачі;

6. аналіз інтенсівного використання виробничого устаткування;

7. аналіз ефективності використання виробничих потужностей;

8. аналіз ефективності нематеріальних активів;

9. аналіз доходів і рентабельності, фондовіддачі нематеріальних активів;

10. аналіз ефективності оборотності запасів.

У процесі аналізу необхідно установити зміну в довгострокових (позаоборотних) активах. Довгострокові активи (основний капітал) - це вкладені кошти з довгостроковими цілями в нерухомість, облігації, акції, запаси корисних копалин, нематеріальні активи [2, с.122].

Таблиця 6.1 - Класифікація активів за ознаками

№ п/п	Ознаки	Характеристика
1.	За формою функціонування: матеріальні нематеріальні фінансові	Мають матеріальну форму (основні засобі, незавершене виробництво, готова продукція); Не мають матеріально речової форми (патенти, товарні ознаки); Грошові активи у національній та іноземній валюті (форми дебіторської заборгованості, фінансові інвестиції).
2.	За характером у господар-ському обороті: довготермінові - короткотермінові	Необоротні; Оборотні (вони відображаються в активі балансу)
3.	За характером обслугову-вання: операційні інвестиційні	Основні виробничі фонди, оборотні активи, нематеріальні активи; Короткострокові, довгострокові фінансові вкладення.
4.	За джерелами формування: валові чисті	Утворені за рахунок власного і залученого капіталу; Сформовані за рахунок власного капіталу.
5.	За чутливістю до інформаційних процесів: монетарні - немонетарні	Грошові кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення і засоби в розрахунках; Основні засоби, запаси, готова продукція, незавершене будівництво.
6.	За рівнем ліквідності: абсолютно ліквідні високоліквідні - неліквідні	Грошові кошти Короткострокові фінансові інвестиції, короткострокова дебіторська заборгованість; Витрати майбутніх періодів.

Далі необхідно проаналізувати зміну по кожній статті поточних активів балансу, як найбільш мобільної частини капіталу.

Збільшення грошей на рахунках у банку, як правило, свідчить про зміцнення фінансового положення. Сума грошей повинна бути такою, щоб вистачало для здійснення всіх першочергових платежів.

Наявність великого залишку грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного застосування оборотного капіталу. Їх потрібно якнайшвидше пускати в обіг з метою одержання прибутку, тобто розширювати виробництво чи вкладати в акції інших підприємств.

Розглянемо, як впливає на фінансове положення збільшення чи зменшення дебіторів. Якщо підприємство збільшує своє виробництво, то збільшується число цих показників, а відповідно і дебіторська заборгованість.

З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді кількість дебіторів зменшується [2, с.122].

Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену дебіторську заборгованість. Прискорити платежі можна шляхом удосконалювання розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, попередньої оплати, застосування вексельної форми розрахунків і т. д [2, с. 123].

Якщо підприємство має великий стаж виробничої діяльності, то в складі дебіторської заборгованості можуть бути прострочені рахунки. У зв'язку з цим у процесі аналізу потрібно вивчити динаміку; склад; причини і давнину утворення дебіторської заборгованості; установити, чи немає в її складі сум, не реальних для стягнення, з якими необхідно прийняти заходи для їх стягнення, включаючи такі заходи, як звернення в судові органи.

Для аналізу дебіторської заборгованості крім балансу застосовуються матеріали первинного й аналітичного бухгалтерського обліку.

Особливу актуальність здобуває проблема неплатежів в умовах інфляції, коли відбувається знецінювання грошей. При цьому дебіторська заборгованість підприємств досягає астрономічних сум, значна частина якої в ході інфляції губиться (при інфляції 30% у рік, наприкінці року можна придбати усього 70% того, що можна було на початок року).

Тривалість перебування засобів у дебіторській заборгованості визначається відношенням середнього залишку заборгованості за рахунками дебіторів, помноженого на дні періоду до суми дебетового обороту за рахунками дебіторів.

Для того щоб підрахувати збитки підприємства від несвоєчасної сплати рахунків дебіторами, необхідно від простроченої дебіторської заборгованості відняти її суму, скоректовану на індекс інфляції за цей період або суму простроченої дебіторської заборгованості помножити на ставку банківського відсотку за цей період і з цього результату відняти суму отриманої пені.

Великий вплив на фінансові результати підприємства робить стан виробничих запасів. З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Наявність низьких по обсягу, але більш рухливих запасів означає, що менша сума виробничих фондів знаходиться в запасі. Наявність великих запасів свідчить про спад активності підприємства.

Великі надпланові запаси ведуть до заморожування оборотного капіталу, уповільненню його оборотності, а в результаті погіршується фінансове положення. В той же час, нестача виробничих запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, який скорочує виробництво і зменшує суму прибутку.

В той же час недостатня кількість запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому підприємство повино прагнути до того, щоб воно було в повному обсязі і своєчасно забезпечено необхідними ресурсами і в той же час, щоб вони не лежали на складі (не було понад нормативних запасів) [2, с.124].