2. Джерела адміністративного права. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення

Під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм. Джерела адміністративного права – це нормативно-правові акти, що містять адміністративно-правові норми. Існують різні критерії для класифікації нормативно-правових актів, що являють собою джерела адміністративного права. За юридичною силою найдоцільнішою є така класифікація:

1. Конституція України;

2. закони України;

3. постанови Верховної Ради України;

4. укази й розпорядження Президента України;

5. нормативні акти органів виконавчої влади:

• постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

• накази й інструкції керівників центральних органів виконавчої влади;

• акти урядових органів управління;

• розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів);

6. нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів;

7. нормативні накази керівників державних підприємств, установ,

організацій;

8. міжнародно-правові договори, ратифіковані та визнані державою;

9. акти судових органів.

Важливим джерелом адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), який було прийнято 7 грудня 1984 року і введено в дію 1 червня 1985 року. У ньому зосереджені норми, що регулюють і охороняють матеріальні і процесуальні суспільні відносини в сфері адміністративних правопорушень і адміністративної відповідальності.

Структура КУпАП складається з 5 розділів:

Розділ І. «Загальні положення» містять завдання та систему законодавства про адміністративні правопорушення, компетенцію й повноваження державних органів і органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань про адміністративні порушення, їх запобігання, виявлення та усунення причин і умов, що сприяють їх вчиненню, чинність законодавства та забезпечення режиму законності при провадженні в справах про адміністративні правопорушення.

Розділ ІІ. «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» складається із Загальної та Особливої частин. У Загальній частині закріплюється поняття адміністративного правопорушення, окремі елементи об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного проступку, поняття та види адміністративних стягнень, загальні правила їх накладання.

В Особливій частині закріплюються види адміністративних проступків у різних галузях і визначені стягнення за їх здійснення, а саме:

• охорони праці й здоров’я населення;

• ті, що посягають на власність;

• охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури;

• в промисловості, будівництві та в сфері використання паливно- енергетичних ресурсів;

• у сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітарних норм;

• на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку;

• в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою;

• в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

• в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації;

• ті, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку;

• ті, що посягають на встановлений порядок управління.

Розділ ІІІ. «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративне правопорушення» містить перелік державних органів і їхніх посадових осіб, до компетенції яких належить розгляд справ про адміністративне правопорушення. До них належать адміністративні комісії при виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, комісії в справах неповнолітніх, районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші.

Розділ IV. «Провадження в справах про адміністративне правопорушення» містить завдання і принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, порядок складання протоколів, затримання правопорушників, їх особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів. Визначається коло осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, порядок внесення на розгляд справ, оскарження і опротестування постанов відносно справ про адміністративне правопорушення.

Розділ V. «Виконання постанов про накладання адміністративних стягнень» закріплює основні положення та порядок провадження щодо виконання постанов про:

• винесення попередження;

• накладання штрафу;

• оплатне вилучення предмета;

• конфіскацію предмета, грошей;

• позбавлення спеціального права;

• застосування виправних робіт;

• застосування адміністративного арешту;

• відшкодування майнової шкоди.

Отже, чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення врегульовує матеріально-правові та матеріально-процесуальні адміністративні деліктні правовідносини.