Лекція № 13. Безпечність парфумерно-косметичних товарів.

План лекції:

1. Гігієнічні вимоги до виробництва і безпечності парфумерно-косметичної продукції.

2. Показники безпеки: хімічні, токсикологічні, мікробіологічні, клінічні.

Рекомендована література: [17].

1. Гігієнічні вимоги до виробництва і безпечності парфумерно-косметичної продукції.

Ринок косметичних товарів України, на теперішній час, є одним із найбільших за обсягами продажу, після традиційних лідерів ринків алкоголю, тютюну, продуктів харчування. Обсяг цього ринку оцінюється у 500 млн. грн., при цьому, за останні роки, відбулося значне насичення внутрішнього ринку України різноманітними товарами закордонного виробництва. В цих умовах гостро постають питання якості такої продукції, її безпеки для споживача і навколишнього середовища.

Парфумерно-косметичні товари - це вироби, призначені для нанесення (за допомогою допоміжних засобів або без їх використання) на різні частини людського тіла з метою очищення, надання приємного запаху, зміни їх зовнішнього вигляду, підтримки, захисту та збереження їх здорового стану.

Косметичні товари застосовують для догляду за шкірою, волоссям, ротовою порожниною з метою очищення і захисту їх, надання красивого зовнішнього вигляду. Вони виконують гігієнічні, профілактичні і естетичні функції.

Парфумерні товари призначені для ароматизації шкіри, волосся, одягу, які наносять з метою очищення, захисту, збереження у хорошому стані, а також надання привабливості.

Однак слід пам'ятати, що кожен засіб являє собою складне поєднання природних компонентів, синтетичних сполук, серед яких можуть бути речовини або суміші, що негативно впливають на організм людини.

Несприятливі наслідки впливу хімічних сполук можуть проявитися і досить швидко в явній формі (як подразнення або алергічна реакція) або не відразу (токсична дія), викликаючи загибель клітин. Вони можуть виробляти мутагенний ефект (поява генних мутацій), тератогенну і ембріотоксичну дію (негативно впливати на плід) або викликати канцерогенез.

У зв'язку з цим виникає необхідність попередньої оцінки безпеки того чи іншого компонента і косметичного засобу в цілому.

Безпека для здоров’я людини продукції парфумерно-косметичної промисловості визначається відсутністю у готовому виробі токсичної, подразнюючої, сенсибілізуючої (підвищення чутливості організму до подразників, що викликає алергічну реакцію), фотосенсибілізуючої (Фотосенсибіліза́ція - явище підвищення чутливості організму (частіше шкіри і слизових оболонок) до дії ультрафіолетового або видимого випромінювань. Фотоалергія виникає, коли УФ-випромінювання хімічно змінює речовину, яка опинилася на шкірі, так, що вона починає викликати алергію. Фотоалергія виникає приблизно через півгодини після початку впливу УФ-випромінювання і потім поширюється на закриті від опромінення ділянки шкіри. Фотоалергію часто викликає косметика і парфумерія, що містить мускус, амбру, олію бергамоту,сандалову олію, деякі антибактеріальні агенти), дисхромічної (зміна пігментації шкіри) чи іншої несприятливої дії на здоров’я людини, а також відсутністю або обмеженням рівня забруднення патогенними, умовно-патогенними та санітарно-показниковими мікроорганізмами за умов застосування згідно з призначенням протягом гарантійного зберігання.

На безпечність косметики впливають такі фактори:

• склад;

• якість вихідних компонентів;

• технологічний процес отримання;

• фасування і пакування;

• умови зберігання і продажу;

• умови споживання.

Безпека продукції в процесі її виробництва та обігу повинна забезпечуватися за допомогою :

- вибору необхідних для забезпечення безпеки продукції технологічних процесів виробництва;

- вибору пакувальних матеріалів, що виключають забруднення сировини;

- визначення контролюємих етапів технологічних процесів і продукції при її виробництві;

- проведення контролю за сировиною, технологічними засобами і допоміжними матеріалами, що використовуються при виробництві;

- встановлення вимог до сировини , пакувальних матеріалів, критеріям приймання, заходам у разі наявності браку або незначних відхилень, умовам транспортування;

- проведення контролю за функціонуванням технологічного обладнання в порядку, що забезпечує виробництво продукції;

- забезпечення документування інформації про результати контролю парфумерно-косметичної продукції на етапах її виробництва;

- обліку та реєстрації з деталізацією всіх технологічних операцій для кожної стадії (з вказівкою сировини, що додається, температур, швидкостей, часу перемішування, відбору проб, очищення, санітарної обробки обладнання якщо необхідно, і передачі нерозфасованої продукції);

- дотримання умов зберігання продукції;

- утримання виробничих приміщень, технологічних обладнання та інвентарю , що використовуються в процесі виробництва, в стані, що виключає її забруднення;

- вибору способів дотримання працівниками правил особистої гігієни в цілях забезпечення безпеки продукції;

- встановлення періодичності проведення прибирання, миття, дезінфекції, дезінсекції та дератизації виробничих приміщень , технологічних обладнання та інвентарю, що використовуються в процесі виробництва парфумерно-косметичної продукці ;

- ведення і зберігання документації, яка підтверджує відповідність виробленої продукції вимогам;

- проведення контролю готової продукції , відповідно до встановлених методів випробувань на відповідність критеріям приймання, перед розміщенням її на ринку;

- збереження архівних зразків від кожної партії парфумерно-косметичної продукції.

На кожному з етапів життєвого циклу в косметичних товарах можуть відбуватися ті чи інші процеси, які викликають зміни, небезпечні для здоров’я людини. Тому, для перевірки безпеки косметичних товарів проводять комплекс досліджень, практично однакових як у Європі, так і в Україні. Особливо ретельно перевіряють косметичні засоби, виготовлені за новою рецептурою.

Показники безпеки для здоров’я людини конкретних асортиментних груп та видів продукції парфумерно-косметичної промисловості встановлюють на стадіях розробки нормативного документа чи перегляду його на етапі проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Всі косметичні вироби являють собою складну багатокомпонентну систему, у склад якої входять жирові, структуроутворюючі, поверхнево-активні речовини, емульгатори, наповнювачі, барвники, спеціальні добавки (антимікробні, фотозахисні, екстракти трав, колаген та ін.), тому необхідна детальна оцінка токсикологічних властивостей з метою забезпечення випуску високоякісної продукції, нешкідливої для споживача.

Особливу увагу зазвичай приділяють декільком групам інгредієнтів.

1. Активні компоненти. Це рослинні екстракти, екстракти водоростей, плаценти, масла, грязі, солі, глини, вітаміни і провітаміни, флавоноїди (фітоестрогени) і багато інших. Вони покликані живити, зволожувати, освіжати нашу шкіру. Але всі вони при неправильному використанні можуть призвести до виникнення подразнення, алергії.

2. ПАР - поверхнево-активні речовини. Основа шампунів, гелів для душу, рідкого мила. Крім того, ПАР входять до складу кремів як емульгаторів, тобто речовин, що попереджають розшарування емульсій. ПАР цінують за їх здатність очищати шкіру. Як у складі миючих засобів, так і кремів, ПАР можуть порушувати ліпідну мантію шкіри, тим самим збільшуючи її проникність, тобто доступність її глибоких шарів компонентам засобів. Порушення ліпідного бар'єру шкіри призводить до сухості шкіри і навіть до сухої себореї шкіри голови. Подразнення слизової очей при митті може спровокувати виникнення кон'юнктивіту.

3. Віддушки. Засоби, що надають приємний аромат косметичним засобам. Найчастіше це складні суміші синтетичних або напівсинтетичних композицій, вони заглушають природний, незавжди приємний запах препаратів. Більш складні віддушки - натуральні рослинні екстракти та ефірні масла. Вони можуть вступати в небажані взаємодії з компонентами суміші, до того ж швидко випаровуються. І ті й інші використовуються в дуже невеликих дозах, але їх здатність викликати алергію все одно може проявитися.

4. Консерванти. Попереджують появу в косметиці бактерій і грибків. Самі ці речовини важко назвати нешкідливими, консерванти є свого роду антибіотиками. Це бактеріостатики (тобто речовини, що вбивають мікроорганізми), бактеріоціди (блокують здатність мікроорганізмів розмножуватися), фунгіциди (знищують грибки). У великих дозах консерванти можуть викликати подразнення шкіри і провокувати алергічні реакції шкіри.

Подразнення і алергічні реакції спостерігаються не так часто. Але якщо вони з’являються, значить, відбулася помилка в концентраціях і виборі інгредієнтів. Зазвичай при надходженні на виробництво всі вихідні речовини перевіряються, а потім тестується кінцевий продукт.