Біобезпека генетичномодифікованих організмів.
Біобезпека – збереження живими організмами своєї біологічної сутності, біологічних якостей, системоутворювальних зв’язків і характеристик, запобігання широкомасштабній втраті біологічної цілісності, яка може мати місце внаслідок упровадження чужорідних форм життя в екосистему, що склалась, бактеріального забруднення їжі, впливу генної інженерії, генної терапії чи вірусів на органи і тканини тощо.
Реакція на продукти з ГМД їжі є різною в США і Європі. Більшість споживачів у США позитивно ставиться до генної інженерії. Противники технології рекомбінатної ДНК, яких 30% у Європі і 13% у США, вважають, що ця технологія є не лише ризиковою, а й морально неприйнятною. Продукти, створені внаслідок маніпуляцій із генами, вони прозвали «іжею Франкенштейна».
Незважаючи на тривале несприйняття європейською спільнотою продуктів генної інженерії, нині в Європейському Союзі дозвіл на використання в харчових продуктах отримали продуктові компоненти із сортів генетично модифікованої сої, кукурудзи та олійних культур. Серед них – олії та сиропи, які містять ГМ-похідний матеріал, а також борошно і крохмаль. Ці компоненти можуть використовуватися в багатьох продуктах переробки, починаючи від вегетаріанських гамбургерів і закінчуючи сухим печивом та соусами, аналогічно компонентам, що походять із генетично не модифікованих культур. Наприклад, транс генна соя належить до складу майже 60% продуктів, серед яких ковбасні вироби, пельмені, хліб, шоколад, маргарин, морозиво, дитяче харчування та ін. На основі ГМ-компонентів виробляють такі харчові добавки, як рибофлавіни Е101, Е101А, карамель Е150, ксантан Е415, лецитин Е322, Е153, Е160d, Е161с, Е308q, Е471, Е472f, Е473, Е475, Е476b, Е477, Е479а, Е570, Е572, Е573, Е620-625. Як засвідчили дослідження «Грінпіс» численні компанії зі світовим іменем використовують ГМД для виробництва своєї продукції (див. табл. 4.2)
Таблиця 4.2
Іноземні компанії, чия продукція містить (чи може містити)
ГМ-інгредієнти
Компанія |
Продукти |
Nestle |
Шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування |
Coca-Cola |
«Кока-кола», «Спрайт», «Фанта», тонік «Кінлі» |
Danon |
Йогурти, кефір, сир, дитяче харчування |
Procter&Gamble |
Чипси |
Kellogg’s |
Голові сніданки, у т.ч. кукурудзяні пластівці |
Unilever |
Дитяче харчування, майонези, соуси та ін. |
Heinz Foods |
Кетчупи, соуси |
Hershey’s |
Шоколад, безалкогольні напої |
McDonald’s |
Картопля, м'ясо |
Similac |
Дитяче харчування |
Cadbury |
Шоколад, какао |
Mars |
Шоколад «M&M», «Snikers», «Twix», «Milky Way», «Mars» |
PepsiCo |
Напої «Pepsi», «Mirinda», «Seven-Up» |
Конкретних прикладів серйозної екологічної небезпеки продуктів не виявлено, проте їх потенційно небезпека не піддається сумніву (див. рис). Суспільство передусім цікавить питання про дію генетично модифікованих продуктів на здоров’я людини і довкілля. Найчастіше обговорюються питання можливої алергійної реакції, перенесення гена (особливо це стосується генів, резистентних до антибіотиків, спроможних зробити споживача нового виду продуктів несприйнятливим до дії антибіотиків) і т. зв. аутокросингу, тобто перенесення генів із генетично модифікованих рослин у звичайні культури, яке
загрожує зменшенням спектру інших рослин і навіть втратою біорізноманітності. Прогнози ґрунтуються не на фактичних даних, а на підставі загальнобіологічних закономірностей, що виходять із положень генетики. Крім того, існує думка, що можуть виникнути нові і небезпечні віруси. Експериментально доведено, що вбудовані в геном гени вірусів можуть об’єднуватись із генами інфекційних вірусів (т.зв. рекомбінація). Такі нові віруси можуть бути агресивнішими, ніж вихідні, і менш видоспецифічними. Наприклад, віруси рослин можуть стати шкідливими для корисних комах, тварин, а також людини.
Сумніви викликає надійність методів перевірки ГМП на нешкідливість. Наприклад, під час досліджень нових ліків неможливо виявити понад 10% серйозних побічних ефектів. У випадку з ГМП ступінь ризику того, що їх небезпечні властивості залишаться непоміченими, значно вищий.
Ризик – у генній інженерії – ймовірність здійснення небажаного впливу генетично модифікованого організму на довкілля, збереження і стійке використання біологічної різноманітності, у т.ч. здоров’я людини, внаслідок передання генів.
Знання потенційних ризиків застосування ГМД їжі дасть змогу їх уникнути або знизити негативну дію. За відсутності контролю за генно-інженерною діяльністю, виробництвом та реалізацією ГМП теоретично ризик зберігається.
Передбачаються три напрями оцінки ГМД:
медико-генетична - характеристика послідовності генів; що вносяться, характеристика регуляторних послідовностей; ефекти вираження інших генів; стабільність ГМД; вплив ГМД на навколишнє середовище;
медико-біологічна - хімічний склад (показники якості та безпеки); біологічна цінність і засвоюваність в експериментах на лабораторних тваринах; токсикологічні характеристики в експериментах на лабораторних тваринах (термін не менше 5...6 міс.); алергенні властивості; мутагенна дія; імуномодулюючі властивості; вплив на репродуктивну функцію;
технологічна оцінка - органолептичні та споживчі властивості; функціонально-технологічні параметри.
Зміна дикорослих
видів рослин
Зміна генетично
немодифікованих культур
Перенесення генів
Проникнення у
харчові ланцюги
Виникнення
стійкості до антибіотиків
Толерантність до
комах
Загроза для
довкілля
Толерантність до
гербіцидів
Зміна структури
оболонки вірусу
Утворенні нового
вірусу
Стійкість до
вірусів
Посилення симптомів
захворювання
Зміна біологічної
і харчової цінності продуктів
Алергенність
Мутагенність
Харчова небезпека
Зміна імуномудулювальних
властивостей
Гонадо- і
ембріотоксичність, тератогенність
Рис. 4.1. Потенційна харчова небезпека застосування трансгенних культур