2. Вміст діоксинів у харчових продуктах. Запобігання забрудненню діоксинами.

В організм людини діоксини надходять із харчовими продуктами (98 ... 99% від загальної дози). Підраховано, що людина вагою 70 кг отримує з їжею впродовж дня в середньому 0,35 нг ТХДД. Особливо великі концентрації виявляють у тваринних жирах, м’ясі, молочних продуктах рибі, коренеплодах. Вміст діоксинів залежить від жирності цих продуктів, оскільки діоксини жиророзчинні сполуки. У коров’ячому молоці вміст діоксинів у 40-200 разів перевищує їх вміст у тканинах тварини.

Для діоксинів не існує таких норм, як ГДК (гранично допустима концентрація), оскільки ці речовини токсичні в будь-яких концентраціях, змінюється лише форма прояву. Діоксини вирізняються широким спектром біологічного впливу на людей і тварин. Малі дози спричиняють мутагенний ефект, мають кумулятивні властивості, інгібувальну та індукувальну дію на ферментні системи організму. Їх небезпечність надзвичайно велика, недарма діоксини та їх похідні зараховують до суперекотоксикантів.

Синергістами стосовно діоксинів можуть бути радіаційний вплив, свинець, кадмій, ртуть, нітрати, хлорфеноли, сполуки сірки.

Для розрахунку ДДД (допустима добова доза) діоксинів у різних країнах користуються різними критеріями. В Європі основним критерієм токсичності діоксинів вважають їх онкогенність, в США – імунотоксичність. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, допустима добова доза для людини становить 10 нг/г.

З урахуванням ДДД діоксинів визначають МДР(максимально допустимий рівень) їх вмісту в основних групах харчових продуктів, значення якого в різних країнах різне. Наприклад, у Німеччині МДР діоксинів у молоці становить 1,4 нг/кг, питній воді – 0,001 нг/л; у США в харчових продуктах – 0,001 нг/кг., в Росії в харчових продуктах – 0,036 нг/кг, в питній воді – 20 нг/л

У 2007 році Європейська комісія опублікувала медико-санітарне попередження для своїх держав-учасниць після того, як у гуаровій смолі – харчовій добавці, яку використовують у невеликих кількостях як загусник у м’ясних і молочних продуктах, десертах, делікатесах, - було виявлено високі рівні вмісту діоксинів.

Учені вважають, що розміри загрози людству від діоксинів можна порівняти з наслідками застосування ядерної зброї. Зокрема, ці речовини є одним із найважливіших чинників, що індукують прогресуюче погіршення генофонду деяких людських популяцій.

Контроль харчових продуктів на наявність діоксинів сприятиме ранньому виявленню забруднення і дасть змогу запобігти масштабним наслідкам.

В даний час в багатьох країнах Європи розглядають можливі шляхи зниження забруднення навколишнього середовища діоксинами, проводять екологічний моніторинг за вмістом діоксинів в різних регіонах і галузях промисловості. Відповідно до отриманих даних вирішуються питання вдосконалення тих чи інших технологічних процесів. Наприклад, в США і країнах Західної Європи ведеться кампанія з сортування побутових відходів, відділенню пластмасових виробів, у Швеції це практикують уже багато років. Крім того, шведам вдалося знайти спосіб отримання бездіоксинового паперу. У Німеччині, США, Нідерландах , Японії після реконструкції сміттєспалювальних заводів вдалося звести утворення діоксинів до мінімуму, у Франції розроблені антидіоксинові фільтри.

Належне спалювання забруднених матеріалів є найкращим доступним методом профілактики і контролю за впливом діоксинів. Для спалювання необхідні високі температури – понад 850 °С, а для знищення великої кількості забруднених матеріалів – вищі 1000 °С.

Найефективніший спосіб запобігання впливу діоксинів на людей полягає у вживанні заходів, орієнтованих на джерело, наприклад суворий контроль за промисловими процесами для максимально можливого зниження рівня виділення діоксинів. Це є обов’язком національних урядів. Визнаючи важливість такого підходу, Комісія з Кодексу Аліментаріус у 2001 році прийняла кодекс практики щодо заходів, орієнтованих на джерело, для зменшення забруднення харчових продуктів хімікатами (САС/RCP 49-2001) і в 2006 році – Кодекс практики для запобігання та зниження рівня забруднення харчових продуктів і кормів діоксинами і діоксиноподібними ПХБ (САС/RCP 62-2006).

Для захисту навколишнього середовища і населення України від діоксинів і діоксиноподібних токсикантів доцільне проведення досліджень за такими напрямами: вивчення механізму і наслідків дії субтоксичних доз діоксинів на організм тварин; оцінювання можливостей використання певних тварин, рослин і мікроорганізмів як біоіндикаторів забруднення навколишнього середовища діоксинами; з’ясування можливості деструкції діоксинів у навколишньому середовищі з використанням мікроорганізмів. Розв’язання цих завдань має важливе значення не лише для сільського господарства і ветеринарії, а й для охорони здоров’я людей.