Тема 4.Бюджетне планування та прогнозування

План вивчення теми

1. Бюджетне планування як стрижнева основа фінансового планування.

2. Прогнозування як елемент бюджетної стратегії.

3. Програмно-цільовий метод планування бюджету.

4. Забезпечення плинності планування для реалізації стратегії.

Навчальні цілі

• поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про бюджетне планування.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Студенти повинні розуміти, що бюджетне планування(англ. budgetary planning) є стрижневою основою фінансового планування, яке дозволяє встановити обсяги, джерела та цілеспрямованість використання бюджетних ресурсів на усіх рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному, районному, сільскому, селищному. Бюджетне планування повинно показати реальні допустимі витрати і встановити стратегію рішення пріоритетних галузевих, регіональних і муніципальних задач. Бюджетне планування включає: встановлення загального обсягу і джерел бюджетних ресурсів на державному, регіональному, муніципальному рівні.; Формування бюджетних витрат повинно забезпечити виконання планів-прогнозів соціально-економічного розвитку держави і забезпечити економію матеріальних, трудових и фінансових ресурсів. Бюджетне планування пов’язує макроекономічні прогнози о бюджетних доходах з пропозиціями по державним витратам.

Потрібно підкреслити що бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на збалансуванні доходів і видатків. Бюджет не може бути незбалансованим. Дефіцит бюджету аж ніяк не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно важливим елементом бюджетного менеджменту.

Потрібно обговорити з студентами три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два - скорочення видатків або збільшення податкових чи неподаткових надходжень — пов'язані із недопущенням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожний із варіантів передбачає безліч варіацій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з іншими. При цьому дуже важливо, якій фінансовій стратегії віддається перевага - «податковим» чи «позичковим» фінансам.

Студенти повинні зсвоїти, що бюджетний процес як предмет бюджетного менеджменту вимагає від управлінців не тільки певних знань і навичок, а й широти кругозору, вміння швидко і правильно реагувати на всі зміни в суспільстві й економіці, тобто потребує дуже високої кваліфікації. Бюджетний процес — серцевина всієї системи державного регулювання ринкових відносин, і від того, як він налагоджений, багато в чому залежить рівень розвитку країни.

Прогнозування як елемент бюджетної стратегії - важлива передумова для планування бюджету держави. Прогнозування має стати невід'ємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв'язки, а також можливі засоби впливу на ці показники. Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору стратегічних цілей, які є орієнтиром при розробленні бюджету.

Головна функція прогнозу - наукове передбачення. Як наукове передбачення прогнозування дає змогу, по-перше, одержати картину майбутнього стану будь-якого явища і, по-друге, обґрунтувати шляхи переходу від сьогоднішнього стану явища до майбутнього. Наукове прогнозування аналізує сукупність тенденцій соціально-економічного розвитку суспільства та оцінює стан економіки, що склався.

При плануванні видатків може також використовуватись програмно-цільовий метод.

Мета такого планування-формування (в окремих випадках - затвердження) бюджетних цілей та основних показників на кілька років вперед, а не лише безпосередньо на наступний рік. Необхідно звернути увагу на те, що багаторічне планування є лише інструментом бюджетного управління, а не асигнування бюджетних коштів на кілька років. Його слід розглядати як прогноз доходів та витрат бюджету на наступні роки, який періодично уточнюється. Це дає змогу привести річний бюджет у відповідність з стратегічними цілями розвитку економіки і забезпечити плинність планування для реалізації стратегії.