Тема 2. Структура бюджету держави як об’єкта управління

План вивчення теми

1. Суть і структура бюджету держави як об’єкта управління. Бюджет як економічна категорія.

2. Структура бюджетної системи України.

3. Складові частини бюджету.

3.Фінансування бюджету(дефіцит, профіцит) та державний (місцевий) борг.

Навчальні цілі

• поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про структуру бюджету держави.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Студенти повинні засвоїти, що бюджет є важливим різновидом плану. Бюджет – розпис грошових доходів і витрат держави, підприємства, установи на певний період, затверджений в законодавчому порядку. Він забезпечує перетворення бажаного у дійсне, відповідає на питання: скільки це буде коштувати і звідки будуть отримані гроші. Управління бюджетом укладено в підтримці рівноваги між поточним фінансовим планом і прийнятим бюджетом. Персони приймаючи рішення аналізують статистичні дані про минулі витрати, на основі чого мають можливість прогнозування майбутнього і внесення корекції в управління бюджетом.

Потрібно звернути увагу студентів на те, що бюджет, як об'єкт управління, має різні прояви, а саме: за економічною сутністю бюджет являє собою економічну категорію, що відображає певні відносини у суспільстві; за формою прояву — це основний фінансовий план, котрий затверджується в законодавчій формі, а тому є правовою категорією; за матеріальним змістом — це централізований фонд грошових коштів держави, що забезпечує їй базу для виконання встановлених функцій (див. табл. 2.1).

Розглядаючи бюджет як особливий фiнансовий план держави слід зосередити увагу студентів на джерелах доходів, напрямах використання бюджетих коштів; розглянути показники, які характеризують стан бюджету: збалансованість бюджету, дефіцит, профіцит бюджету; принципи організації та склад системи фiнансових планів.

Таблиця 2.1

Функції бюджету

Розподільча	Контрольна
Об’єктом бюджетного розподілу є ВВП. Формування необхідних ресурсів для виконання функцій держави; досягнення певної мети економічної політики (стабілізації, або стимулювання росту економіки, її структурної перебудови) вирівнювання розвитку регіонів.	Основу функції складає рух бюджетних коштів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і видаткових призначень. Відображає економічні процеси, що відбуваються у державі і регіонах.

Студентам необхідно засвоїти такі поняття як:

• бюджетнаї системи України;

• бюджетного устрій;

• склад і принципи бюджетної системи України.

Потрібно ознайомити студентів з законодавчою базою функціонування бюджетної системи. Опрацювати ст.5-7 Бюджетного кодексу України. Також слід звернути увагу на повноваженнями в галузі бюджету виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, обласних та районних державних адміністрацій; компетенцією місцевих рад народних депутатів в галузі бюджету. Обсудити шляхи реформування бюджетної системи, що має відбутися в напрямі зміцнення фінансової незалежності місцевих бюджетів.

Потрібно обсудити проблеми у проведенні регіональної політики. Головна проблема це відсутність зацікавленості місцевої влади у нарощуванні дохідної бази у своїх регіонах ( бо регіони - реципієнти розраховують на дотаційну підтримку у разі недостатності коштів, зібраних на їх території, регіони – донори намагаються занизити податковий потенціал, оскільки збільшення доходів призведе до додаткового їх вилучення). Це породжує регіональний сепаратизм, неможливість фінансування економіки регіону або його пріоритетних секторів.

Доцільно провести дискусію щодо перегляду чинної бюджетної ідеології. Обговорити можливість переносу акцентів з політики однакової підтримки регіонів на політику стимулювання регіонів зі значним потенціалом економічного зростання. Побудова сучасної моделі міжбюджетних відносин повинна відбуватися таким чином, щоб максимально використати конкурентні переваги кожного окремого регіону. Водночас конкурентна модель міжбюджетних відносин не повинна означати повної відмови від політики підтримки депресивних регіонів, вона повинна набути лише інших форм, а саме – фінансування цільових програм розвитку економіки таких регіонів, що мають на меті подолання депресивності.