Зміст
1. Симптоми 2
2.Варіанти лікування 2
3.Можливі ускладнення при консервативному лікуванні 3
4.Оперативне лікування 3
5. Ускладнення остеосинтезу 5
6.Фізична реабілітація при переломі шийки стегна 6
1. Симптоми
Перелом шийки стегна можна запідозрити по типовому механізму травми, характерним клінічним ознаками і підтвердити за допомогою рентгенівських знімків.
Літні пацієнти з переломом шийки стегна, як правило, відзначають випадкове падіння та забій в області тазостегнового суглоба.
У молодих пацієнтів переломи шийки стегна трапляються при більш важких травмах - при падінні з висоти або при автомобільних аваріях.
У стані спокою при переломах шийки стегна біль носить не різкий характер. Біль в області тазостегнового суглоба посилюється при спробі рухів ногою. При переломах шийки стегна синців в області тазостегнового суглоба зазвичай не буває.
При переломі шийки стегнової кістки ("шийки стегна") нога може бути укорочена за рахунок зміщення відламків кістки. Крім того, зовнішній край стопи може лежати на поверхні ліжка (зовнішня ротація) - теж за рахунок зміщення відламків. При цьому хворий не може самостійно вивести ногу з цього становища. Крім того, при переломі шийки стегна в переважній більшості випадків пацієнт не може самостійно відірвати п'яту від поверхні ліжка. Ця ознака отримав свою назву - "симптом прилиплої п'яти". Іноді хворі з переломом шийки стегна під час спроби повернутися самі відзначають хрускіт в області перелому.
Точний діагноз перелому шийки стегнової кістки ("шийки стегна") можна поставити за даними рентгенограм. У деяких випадках для уточнення характеру зміщення відламків може знадобитися комп'ютерна томографія.
У деяких неясних випадках, коли за стандартними рентгенограммам виникають сумніви в переломі шийки стегна, підтвердити діагноз можна за допомогою МРТ або сцинтиграфії, але в абсолютній більшості випадків в них не виникає необхідності.
2.Варіанти лікування
Підходи до лікування переломів шийки стегна змінювалися разом з розвитком травматології та оперативної ортопедії. Спочатку жодних альтернатив консервативному лікуванню переломів шийки стегнової кістки ("шийки стегна") не існувало. В арсеналі хірурга були іммобілізація, тобто знерухомлення суглоба за допомогою різних пов'язок і скелетневитягування, що дозволяє зіставити відламки. Всі ці способи трохи збільшували шанс на зрощення перелому шийки стегнової кістки і супроводжувалися великою кількістю ускладнень. Поступово почали з'являтися методики, що дозволяють зафіксувати кісткові відламки. Ці методи в міру свого вдосконалення знаходили все більше і більше прихильників. В даний час «золотим» стандартом лікування переломів шийки стегна за рідкісними винятками є оперативний метод.
Консервативне лікування переломів шийки стегна може бути застосоване лише в тому випадку, якщо у пацієнта є серйозні супутні захворювання, такі як, наприклад, недавній інфаркт міокарда. Ще один виняток - якщо з яких-небудь організаційних причин провести операцію неможливо (наприклад, немає обладнання або компетентного хірурга) і якщо при цьому перелом шийки стегнової кістки без зміщення, а лінія перелому розташована під кутом менше 30 градусів, тобто майже горизонтально і такий перелом шийки стегна не має тенденції до зміщення.
Часто операція при переломах шийки стегна у літніх пацієнтів спрямована на порятунок життя, адже будучи прикутими до ліжка на довгі місяці такі пацієнти поступово «згасають» і нерідкі випадки летальних результатів. У молодих пацієнтів консервативне лікування переломів шийки стегна теж переноситься дуже болісно, і операція потрібна не тільки для полегшення страждань постільного режиму, а й для максимального відновлення функції кульшовогового суглоба, м'язів, адже за довгий час знерухомлення при переломі шийки стегна м'язи атрофуються, в кульшовому і колінному суглобах виникають іммобілізаційними контрактури, які часом дуже важко розробляються і іноді обмеження рухів залишається назавжди.