- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1) Особисті фактори:
- •2) Фактори оточуючого середовища:
- •3) Фактори, що сприяють розвитку загострень та/або хронізації симптомів ба:
- •Діагностика ба
- •Клінічні ознаки у дорослих, які впливають на ймовірність того, що епізодичні респіраторні симптоми виникають через астму
- •1) Особливості, які збільшують вірогідність розвитку астми:
- •2) Особливості, які знижують вірогідність розвитку астми
- •Диференціальна діагностика ба та хозл
- •Диференційно-діагностичні критерії нападу бронхіальної і серцевої астми
- •Рівні контролю ба
- •Усунення чинників ризику
- •Прогноз
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Матеріали для самоконтролю
- •Рекомендована література
1) Особисті фактори:
генетична схильність;
ожиріння;
стать.
2) Фактори оточуючого середовища:
Домашні алергени:
домашнього пилу;
хутряних свійських тварин;
тарганів, молі;
алергени грибів, плісняви, дріжджів.
Зовнішні алергени:
пилок рослин;
гриби, пліснява, дріжджі.
Професійна сенсибілізація.
Паління тютюну:
активне;
пасивне.
Повітряні полютанти:
зовнішні
домашні.
Респіраторні інфекції (переважно вірусні).
Вади в дієті.
3) Фактори, що сприяють розвитку загострень та/або хронізації симптомів ба:
домашні та зовнішні алергени;
домашні та зовнішні повітряні полютанти;
респіраторні інфекції;
фізичне навантаження та гіпервентиляція;
зміни погоди;
двоокис сірки;
окремі види їжі, харчових добавок, медикаментів;
надмірне споживання бідної на антиоксиданти рафінованої їжі;
надмірні емоції;
паління тютюну (активне і пасивне);
ірітанти в домашньому побуті;
метерологічні чинники.
Механізми та патогенез БА
Астма – це запальне захворювання дихальних шляхів, в розвитку якого беруть участь клітини і медіатори запалення. Незважаючи на епізодичний характер симптомів, запалення при БА персистує постійно, має місце при всіх клінічних формах астми, в усіх вікових категоріях хворих. Запальний процес найбільш уражає бронхи середнього калібру, хоча у багатьох хворих одночасно має місце запалення верхніх дихальних шляхів і носа. У розвитку запального процесу беруть участь тучні клітини, еозінофіли, Т-лімфоцити, дендричні клітини, макрофаги та нейтрофіли. За їх участі синтезуються медіатори запалення – хемокіни, лейкотрієни, цитокіни, гістамін, оксид азоту, простогландин D2. В продукції медіаторів запалення беруть участь клітини дихальних шляхів – епітеліальні клітини, гладкі м’язи, фібробласти, ендотелій та нервові волокна. Запалення порушує структуру дихальних шляхів, що визначається як ремоделювання дихальних шляхів. Це процеси субепітеліального фіброзу, гіперплазії та гіпертрофії гладких м’язів, проліферація кровоносних судин, збільшення кількості келихоподібних клітин, збільшення розмірів підслизових залоз. У хворих із тяжким перебігом захворювання структурні зміни призводять до звуження бронхів, яке стає не повністю зворотнім під впливом доступних терапевтичних засобів.
Патогенез БА. Звуження просвіту дихальних шляхів – провідний патофізіологічний механізм розвитку симптомів захворювання – відбувається за рахунок скорочення гладких м’язів бронхів, набряку слизової оболонки, потовщення стінки бронхів, гіперсекреції слизу.
Гіперреактивність бронхів – характерне для астми функціональне порушення – це схильність до звуження дихальних шляхів під впливом чинників, які не викликають цього у здорових людей. Звуження дихальних шляхів обумовлює варіабельне обмеження потоку повітря в дихальних шляхах та виникнення симптомів захворювання. Гіперреактивність бронхів та вираженість запального процесу можуть зменшуватись під впливом терапії.
Виникнення симптомів астми деяким чином підпорядковується циркадному ритму внаслідок добового коливання концентрації епінефрину, кортизолу, мелатоніну та холінергічного тонусу. Часто симптоми астми виникають в нічні та передранкові години.
