ІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини № 2 Завідувач кафедри професор Шевчук С. В.

« » 20 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	внутрішня медицина
Модуль №	1
Змістовий модуль № 2	Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання
Тема заняття	Бронхіальна астма
Курс	4
Факультет	Медичний

2016

1. Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) – одна з найбільш важливих медико-соціаальних проблем. Захворювання уражає всі вікові категорії населення та при неефективному контролі призводить до значного порушення якості життя, а у частини випадків до смерті хворих. Від астми страждає близько 250 000 осіб. Розповсюдженість БА зростає із року в рік у більшості країн світу, призводячи до значних збитків, не лише в плані вартості лікування та медичних послуг, а й також до втрати продуктивності та зниження участі у сімейному житті.

Багата чисельність розробок та публікацій з проблем астми стимулювала об’єднання світових фахівців з метою розробки міжнародних керівництв з ведення хворих на БА, що знайшло своє відображення у публікації «Глобальна ініціатива з астми» (Global Initiative for Asthma – GINA). В основу цього документу закладено найновітнійші результати дослідження цього захворювання щодо вивчення етіології, патогенезу, перебігу, діагностики, лікування із урахуванням доказової медицини. Глобальна Ініціатива не є догмою, вона постійно розвивається, доповнюється, розширюється, до неї включають результати нових клінічних досліджень, які проводяться в цій галузі, плануються і проводяться чергові дослідження, результати яких у свій час посядуть своє місце в цьому документі.

2. Конкретна мета:

Знати:

1. Етіологію, патогенез бронхіальної астми.

2. Класифікацію бронхіальної астми.

3. Клініку захворювання залежно від стадії.

4. Фізикальну діагностику бронхіальної астми.

5. Інструментальну та лабораторну діагностику бронхіальної астми.

6. Лікування і профілактику бронхіальної астми.

Уміти:

1. Правильно збирати анамнез.

2. Правильно формулювати діагноз.

3. Виявити фактори ризику розвитку бронхіальної астми.

4. Обстежити хворого.

5. Оцінювати дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі.

6. Скласти схему лікування залежно від ступеня тяжкості та загострення бронхіальної астми.

3. Базовий рівень підготовки

1. Знати анатомію, морфологію, інервацію органів системи дихання (кафедра нормальної анатомії).

2. Мати уяву про особливості інервації та функціональної діяльності органів дихання (кафедра нормальної фізіології).

3. Знати гістологічні особливості слизової респіраторного тракту в нормі й патології (каф. гістології, патологічної анатомії).

4. Володіти методами пальпації, перкусії, аускультації грудної клітки (каф. пропедевтики внутрішньої медицини).

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

• Повторити схему обстеження хворого.

• Повторити послідовність збору анамнезу.

• Вивчити послідовність проведення загального обстеження.

• Вивчити характеристики загального огляду в нормі та механізми, що лежать в їх основі.

• Вивчити патологічні зміни, які виявляються під час обстеження, механізми їх виникнення.

• В робочий зошит виписати основні терміни, параметри та їх визначення.

Короткий зміст теми

Бронхіальна астма (БА) - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, в розвитку якого беруть участь клітини і медіатори запалення. Хронічне запалення поєднується з гіперреактивністю бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітці, кашлю особливо вночі і рано вранці. Ці епізоди звичайно пов’язані з розповсюдженою але варіабельною (мінливою) бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії.

Епідеміологія

■:> 10,1  ■: 7,6-10,0  ■: 5,1-7,5  ■: 2,5-5,0  ■: 0-2,4  Захворюваність на бронхіальну астму в світі становить від 4 до 10 % населення.  У країнах бувшого Радянського Союзу, за різними даними, поширеність серед дорослого населення коливається від 3 до 7 %, а в дитячій популяції цей показник становить близько 10 %.  Захворювання може виникнути в будь-якому віці; приблизно у половини хворих бронхіальна астма розвивається до 10 років, ще у третини – до 40 років. Серед дітей, хворих на бронхіальну астму, хлопчиків у два рази більше, ніж дівчаток. До 30 років співвідношення статей вирівнюється. 

За останній час визначається зростання захворюваності бронхіальної астми. Відповідно до проведеного аналізу 34-х досліджень захворюваності в  Європі, в Австрії  серед дітей вона збільшилася в 4 рази, в Італії – зросла з 7 до 13 %, у багатьох країнах Європи (Великобританія, Фінляндія, Швейцарія) – відмічався зріст до середини 1990-х років, а останнім часом дещо знизився. Навпаки, в Німеччині з 1992 по 2001 роки  цей показник залишився на рівні 5 %. Зростання захворюваності пов'язують із забрудненням навколишнього середовища, малоактивним способом життя, а зниження її в останні роки пояснюють успіхами базисної терапії. Так, впровадження профілактичного лікування та навчання хворих в Ірландії спричинило за собою зниження більш ніж в 5 разів захворюваності школярів важкою астмою.

Потенційні фактори ризику розвитку БА