- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Лабораторна робота 1 Вивчення системи автоматизованого моделювання MatLab: інтерфейс середовища MatLab; введення даних і прості обчислення
- •1.1 Основні відомості про пакет MatLab
- •1.1.1 Інтерфейс середовища MatLab
- •1.1.2 Введення даних та операції з ними
- •1.1.3 Деякі базові команди та системні змінні
- •1.1.4 Збереження даних для відновлення роботи
- •1.1.5 Оформлення результатів обчислень
- •1.1.6 Введення передаточних функцій (пф) та побудова графіків перехідних процесів
- •1.1.7 Побудова частотних характеристик
- •1.1.8 Завдання з’єднань блоків у MatLab
- •Лабораторна робота 2 Дослідження динамічних характеристик інтегруючої та інерційної ланок. Вплив зворотного зв’язку
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Дослідна частина
- •2.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 Дослідження динамічних характеристик коливальної ланки
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Дослідна частина
- •3.2.1 Порядок проведення роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 Дослідження впливу гнучкого зворотного зв’язку на якісні показники сак
- •4.1 Теоретична частина
- •4.2 Дослідна частина
- •4.2.1 Хід виконання
- •4.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 Дослідження впливу чистого запізнювання на якісні показники сак
- •5.1 Теоретична частина
- •5.2 Дослідна частина
- •5.2.1 Хід роботи
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6 Дослідження сак з під-регулятором
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Дослідна частина
- •6.2.1 Хід виконання
- •6.4 Контрольні запитання
- •Додаток а Програма для аналізу впливу зміни коефіцієнтів кі, кд та кп
- •Перелік посилань
5.4 Контрольні запитання
1. Зв’язок між диференціальним рівнянням та передаточною функцією системи при наявності запізнювання.
2. Вплив запізнювання на вигляд перехідного процесу в системі.
3. Вплив запізнювання на вигляд частотних характеристик.
4. Що таке критичне запізнювання та як знайти його значення, використовуючи критерій Найквіста.
5. Як у MatLab обчислити та побудувати частотні характеристики?
Лабораторна робота 6 Дослідження сак з під-регулятором
Мета роботи: дослідження складових частин ПІД-регулятора; дослідження впливу на показники якості складових ПІД-регулятора.
6.1 Теоретична частина
Структурна
схема САК з ПІД-регулятором показана
на рис. 6.1, де
– вхідний сигнал,
– вихідний сигнал,
– помилка системи,
– керуючий сигнал,
– передаточна функція ПІД-регулятора,
– передаточна функція підсилювача
потужності, виконавчого органу та
об’єкта керування.
Рисунок 6.1 – Структурна схема САК з ПІД-регулятором
Передаточна функція ідеального ПІД-регулятора має вигляд
. (6.1)
При цьому перша складова являє собою пропорційну ланку (П), друга складова – інтегруючу ланку (І), третя складова – диференціююча ланка (Д). На підставі цього регулятор має назву ПІД-регулятор. Існують також П-, ПІ-, та ПД-регулятори, структура яких залежить від того, які складові входять до регулятора.
Структурна схема ідеального ПІД-регулятора зображена на рис. 6.2.
Рисунок 6.2 Рисунок 6.3
Для
покращення завадозахищеності на практиці
третю складову у (6.1) замінюють на
диференціюючу ланку з уповільненням
(так
звану реальну диференціюючу ланку).
Інерційна складова зі сталою часу
виконує роль фільтра. Тоді реальний
ПІД-регулятор має вигляд (рис. 6.3)
. (6.2)
При цьому перехідний процес у П-частині при одиничному вхідному сигналі має вигляд (рис. 6.4)
.
Рисунок 6.4 – Перехідний процес у П-частині при одиничному вхідному сигналі
Включення П-частини дозволяє зменшити статичну помилку та час перехідного процесу.
Перехідний процес в І-частині при одиничному вхідному сигналі має вигляд (рис. 6.5)
.
Рисунок 6.5 – Перехідний процес в І-частині при одиничному вхідному сигналі
Включення І-частини дозволяє зробити систему астатичною.
Перехідний процес у Д-частині реального ПІД-регулятора при одиничному вхідному сигналі має вигляд (рис. 6.6)
Рисунок 6.6 – Перехідний процес у Д-частині реального ПІД-регулятора
Він є похідною сигнала на виході апериодичної ланки, яка включається до ПІД-регулятора для покращення завадозахищенності.
Включення Д-частини дозволяє зменшити швідкісні помилки.
Загальний перехідний процес в ПІД-регуляторі є сумою процесів в П, І та Д-частинах.
Розрахунок коефіцієнтів ПІД-регулятора у багатьох випадках проводять з огляду на те, щоб передаточна функція замкненої системи та перехідний процес мали наперед заданий вигляд.
Наприклад, розглянемо формування перехідного процесу в контурі регулювання швидкості двигуна постійного струму з ПІД-регулятором (рис. 6.7) за так званим модульним оптимумом (МО). При цьому бажана передаточна функція розімкненої системи має вигляд
, (6.3)
а замкненої
. (6.4)
Рисунок 6.7 – Контур регулювання швидкості двигуна постійного струму з ПІД-регулятором
Перехідний процес в системі при настройці регулятора на МО має наступний вигляд (рис. 6.8):
Рисунок 6.8 – Перехідний процес в системі пр настройці регулятора на МО
В такому
випадку компенсуються сталі часу
та
,
а
є некомпенсованою. Для забезпечення
цього передаточна функція ПІД-регулятора
згідно рис. 6.7 повинна мати вигляд
. (6.5)
Тут
у відповідності до рис. 6.7
.
З урахуванням (6.3) та рис. 6.7 отримаємо
(6.6)
або
. (6.7)
Тобто, після порівняння формул (6.1) та (6.7), отримаємо
при
. (6.8)
