- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
В чому полягає сутність термодинамічного аналізу відновлювальних процесів?
Наведіть схеми відновлення оксидів заліза оксидом вуглецю і воднем.
Проаналізуйте вплив реакції Белла-Будуара на рівновагу реакцій відновлення оксидів заліза оксидом вуглецю.
Проведіть порівняльний аналіз відновлення оксидів заліза воднем і оксидом вуглецю.
Проаналізуйте головні відмінності прямого і посереднього відновлення.
4 Відновлення домішок і формування чавуну
4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
1. Оксиди, що мають невисоку хімічну спорідненість до кисню и досить легко відновлюються оксидом вуглецю (ІІ) і воднем в зоні помірних температур. Сюди відносять МпО2 ,Мп2О3, Си2О, NіO, As2O3, Pb3O4, PbO, ZnO.
2.Оксиди з високою хімічною спорідненістю до кисню, можуть відновлюватися лише вуглецем, спорідненість якого з підвищенням температури зростає, в той час коли всіх інших елементів і оксидів знижується. Це такі оксиди як МпО, CrO, VO, SiO2, TiO2. Зі збільшенням спорідненості елемента до кисню кількість його, що переходить в чавун, зменшується, а в шлаку зростає. Так, хром майже повністю переходить в чавун, а титан переходить в метал в невеликій кількості.
3. Оксиди елементів, хімічна спорідненість до кисню яких вище, ніж у вуглецю в доменній печі не відновлюються і повністю переходять в шлак – AI2O3 ,MgO, CaO.
4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
Ці елементи разом із сіркою достатньо повно характеризують якість чавуну, тому їх вміст в чавуні на випуску визначається обов’язково і регулярно.
4.2.1 Відновлення кремнію
Кремній в залізних рудах міститься у вигляді вільного кремнезему (кварцю) та інших мінералів, тоді як в окускованій сировині (агломераті і обкотишах), а також в золі коксу він представлений виключно силікатами. В процесі нагрівання руд кварц реагує з FeO, CaO та іншими шлакоутворюючими компонентами утворюючи силікати, що утруднює відновлення кремнію.
Кремній і залізо утворюють хімічні з’єднання – силіциди Fe2Si, FeSi, FeSi2, які полегшують відновлення кремнію. Внаслідок розчинення силіцидів в металі температура початку відновлення кремнію знижується до 1050оС. За даними М.М.Бабарикіна в краплях чавуну із периферійної частини розпару, де нагрів складів 1150-1230С вже містилося 0,10–0,15% Si проти 0,65–0,75% в металі на випуску.
Кремнезем є міцним хімічним з’єднанням і може відновлюватися тільки прямим шляхом за рахунок вуглецю чавуну проміжного складу
SiO2 + 2[C]= [Si]+ 2 CO (4.1)
або вуглецю коксу ступенями
SiO2 + C = SiО+ C (4.2)
SiO + C = Si+ CO (4.3)
SiO2 + 2C= Si+ 2CO – 635,096 МДж (4.4)
при температурі нижче 1500С монооксид SiO нестійкий:
2SiO →Si + SiО2(подібно 2СО = С +СО2)
Степінь відновлення Si в чавун визначається такими основними факторами:
1. Температурою і запасом тепла в нижніх частинах печі, де відбувається відновлення Si. При збільшенні витрати коксу, підвищенні нагріву дуття, збагаченні дуття киснем підвищуються температури в горні і заплечиках, в результаті чого зростає степінь відновлення Si в чавун.
2. Кількістю вільного кремнезему в шлаку, збільшення якого полегшує відновлення Si. Необхідно знижувати основність шлаку, і тим в більшій мірі, чим більше Si необхідно мати в чавуні.
3. Кількістю шлаку на одиницю чавуну, збільшення якої сприяє відновленню Si в чавун.
4. Тиском газів в робочому просторі доменної печі. Підвищення тиску зсуває реакцію відновлення Si вліво, що знижує кількість Si в чавуні.
При виплавці переробних і ливарних чавунів, що містять 1–4% Si в залежності від теплового стану горна відновлюється 3–30% Si, решта у вигляді SiO2 залишається в шлаку.
Аналіз інформації, отриманої під час розбирання заморожених на ходу доменних печей показав, що в печі існують дві головні області переходу кремнію в чавун – верхня надфурменна і нижня підфурменна, на що вказують відповідні градієнти (рис.4.1 і 4.2).
Рис.4.1. Зміна усереднених значень вмісту кремнію в металі (а), основності шлаку (б) і градієнтів цих показників (в,г) по висоті доменної печі №1 Єнакієвського металургійного заводу: РПФ, РШЛ і РЧЛ – рівні повітряних фурм, шлакової і чавунної льоток відповідно
Рис.4.2. Зміна усереднених значень вмісту кремнію в металі (а), основності шлаку (б) і градієнтів цих показників (в,г) по висоті доменної печі №1 Хірохата: позначення як і на рис. 4.1.
