- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
Відновлення заліза є основною метою доменної плавки, тому що в звичайному переробному чавуні міститься 93-95% Fe. В доменній печі залізо може відновлюватися з трьох оксидів: гематиту Fe2O3, магнетиту Fe3O4 і вюститу Fe1-yO2. Вюстит Fe1-yO, названий в честь відомого німецького металурга Ф.Вюста, може містити від 23,1 до 25,6% О2, оскільки є твердим розчином магнетиту у закису заліза, що містить 22,28% кисню. Оскільки перевищення маси кисню у вюститі в порівнянні із стехіометричним відношенням FeО = 1 незначне, в подальшому склад вюститу приймають відповідним складу FeO. Вищі оксиди заліза гематит і магнетит мають 30,06 і 27,64% кисню відповідно.
Нижче 570оС вюстит нестійкий і розпадається з утворенням магнетиту і металічного заліза
4FeO → Fe3O4 + Fe, (3.1)
тому при температурах нижче 570оС (843К) відновлення йде в дві стадії:
Fe2O3 → Fe3O4 → Fe
Іcт. II ст.
При температурах > 843К FeO стає стабільним і відновлення йде в три стадії:
Fe2O3 → Fe3O4 → FeО →Fe
І ст. IIст. III.ст.
Вказані схеми дещо спрощені, тому що не враховують утворення деяких твердих розчинів.
Основна частина заліза відновлюється з оксидів, що знаходяться в твердому стані. Деяка частина оксидів, що не встигли відновитися до початку шлакоутворення та плавлення шлаку, переходить в рідкий шлак, де зазнають рідкофазного відновлення.
Гематит – неміцне хімічне з’єднання, що може при нагріванні дисоціювати з виділенням магнетиту і вільного кисню:
6Fe2O3 → 4Fe3O4 + O2 (3.2)
Fe3O4 та особливо FeO є більш стійкими. Їх термодинамічна дисоціація в умовах доменної плавки неможлива, а відновлення може відбуватися тільки за умови деякої наявності СО або водню.
Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю (СО) та воднем (Н2) з утворенням СО2 та Н2О прийнято називати непрямим або посереднім відновленням, а відновлення вуглецем, або, більш точно, за рахунок газифікації вуглецю з утворенням СО – прямим.
3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
При температурах нижче 570оС можливі наступні реакції відновлення:
При температурі нижче 5700С:
3Fe2O3 + CO 2Fe3O4 + CO2 + 37,137 МДж; (3.3)
Fe3O4+ kCO 3Fe + (k-4)CO + 4CO2 + 17,166 МДж; (3.4)
Оскільки в доменній печі вюстит з’являється в помітній кількості лише при температурах 600-780оС, то в реальних умовах відновлення відбувається за трьох стадійною схемою, характерної для температур > 570оС:
3Fe2O3 + CO 2Fe3O4 + CO2 + 37,137 МДж; (3.3)
Fe3O4 + mCO 3FeO + (m-1)CO + CO2 - 20,892 МДж; (3.5)
FeO + nCO Fe + (n-1)CO + CO2 + 13,607 МДж; (3.6)
Реакціі 3.4; 3.5 і 3.6 є зворотніми.
Наявність надлишку СО забезпечує протікання процесу тільки у напрямку відновлення. При цьому в газоподібних продуктах реакції поряд з СО2 залишається якась кількість СО, що не прореагував. У рівнянні 1 коефіцієнт при СО відсутній, що вказує на незворотність реакції відновлення Fe2O3, тобто відсутність можливості окислення Fe3O4 за рахунок СО2.
Для кожного оксиду при даній температурі існує таке співвідношення відновника СО та його оксиду СО2 в газовій фазі, при якому вона є нейтральною у відношенні до оксиду заліза та продукту його відновлення, а окислювально-відновна реакція знаходиться у рухомій рівновазі.
Оскільки об’єм газоподібних продуктів реакції дорівнює об’єму газу, що вступає в реакцію, склад рівноважної газової фази не залежить від тиску та змінюється тільки зі зміною температури.
Н
а
рис.3.2 приведено діаграму рівноважних
складів газової фази з оксидами заліза,
залізом та вуглецем при різних
температурах.
Рис 3.2 Криві рівноваги газових сумішей СО2 і СО із оксидами заліза, залізом і вуглецем.
Оскільки газ складається з СО і СО2, то в кожній точці ординати сума (СО2 + СО) дорівнює 100%.
Рівноважний склад газової фази реакції (3.3), що незворотньо протікає при незначному вмістові СО, практично відповідає 100% СО2 в газові при будь-якій температурі. Тому лінія рівноваги цієї реакції якби співпадає з віссю абсцис. Рівноважний склад газової фази реакції (3.4) зі зміною температури змінюється по кривій 1. Рівноважні склади газової фази реакцій (3.5) і (3.6) – відповідно по кривим 2 і 3. Причому крива 2 іде зліва вниз, а крива 3 – зліва вгору. Це пояснюється ендотермічністю реакції (2) і екзотермічністю реакції (3.6).
Рівноважні криві ділять діаграму на три області стійких станів: Fe3O4, FеО, Fе. При температурі нижче 5700С область стійкого стану FеО зникає, відбувається відновлення Fе безпосередньо з Fe3O4 . Кожна точка поза кривих 1-3 характеризує нейтральний склад газової суміші при даній температурі у відношенні до тієї речовини (оксиду чи заліза), яке буде стійким в області розташування точки. Для інших речовин склад газу нерівноважний, тому реакції протікають в бік утворення тієї речовини, яка визначає назву даної області.
З підвищенням температури значення коефіцієнту n зростають, а m - зменшуються у відповідності з принципом Ле-Шательє.
В доменній печі відновні процеси не досягають рівноважних станів. Це обумовлюється недовгим перебуванням газів у печі та можливістю протіканням при низьких температурах зворотньої реакції розпаду оксиду вуглецю:
2СО СО2 + С + 165,797 МДж (3.7)
Даний процес іде зі зміною об’єму, тому рівноважний склад газу залежить від загального тиску системи. Крива 4 рівноважних складів газу реакції 3.7 показана на рис 3.2. Крива 4 побудована для окремого випадку Рзаг=100кПа (1 ата) – є ізобарою. За умов меншого загального тиску рівноважна крива зрушена вгору (крива 4), а для умов більшого тиску праворуч вниз (прива 4). Ізобара 4 поділяє все поле діаграми (див.рис.3.2) на дві області.
В області ліворуч кривої 4 при будь-яких температурах рівновага за реакцією (3.7) дає склад газової фази із вмістом СО2 набагато більше, ніж для реакцій відновлення Fe3O4 в Fе (3.4) і FeO (3.6). Це означає, що при успішному своєму розвитку реакція 2СО СО2 + С не тільки перешкоджає процесам відновлення, але може навіть обумовити окислення Fе і FеО .
В діаграмі ліворуч кривої 4 рівновага реакцій відновлення Fe3O4 і FeO є (метастабільною) нестійкою. В дійсності час перебування газів в зонах доменної печі, де може протікати розпад СО, є незначним, а сама реакція має малу швидкість.
Штриховкою на рис. 3.2 показана область зміни реальних складів газу в доменній печі. Діаграма показує, що в реальному газі СО більше, а СО2 менше, ніж в рівноважному для реакції газифікації вуглецю (3.7).
В області, розташованій на діаграмі праворуч (див.рис.3.2), при температурі вище 10000С іде газифікація твердого вуглецю С+СО2=2СО, що сприяє процесам відновлювання.
Зазвичай вважається, що в доменних печах область зміни реальних складів газу в інтервалі температур 400-1000оС знаходиться в зоні стійкого стану Fe. В дійсності в окремих перетинах печі на горизонтах з вказаною температурою фактична газова суміш може відповідати області стійкого стану FeO.
