- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
Рух газів в доменній печі відбувається в протитечії зі стовпом шихти, що опускається вниз, крізь канали складної конфігурації, які утворюються пустками між окремими кусками шихтових матеріалів. Оскільки стовп шихти має складну структуру, як по висоті, так і в горизонтальному перетині то газопроникність окремих зон визначається різними факторами.
В області низьких та помірних температур, що містить сипучі матеріали в твердому стані газопроникність шару визначають зазвичай за допомогою рівняння С. Егана (S.Ergun):
(8.7)
де: ΔР
– втрати тиску в шарі, Па; Н
–
висота шару, м;
– порознуватість шару, м3/м3;
g
– густина газу, кг/м3;
De
– еквівалентний діаметр кусків шару,м;
Ф
–
коефіцієнт форми кусків, що кількісно
характеризує степінь наближення форми
кусків до форми сфери;
Еквівалентний діаметр кусків розраховують за формулою
,
(8.8)
де: Хі – маса і-тої фракції в шарі шихти; Dі – середній діаметр кусків і-тої фракції; ΣХі – маса всіх фракцій, що містяться в дослідному матеріалі.
Встановлено,
що відношення (1–
)/
при інших постійних умовах справляє
суттєвий вплив на втрати напору в шарі,
оскільки це відношення, як фактор опору
шару залежить від величини порознуватості
(рис.8.8).
Рис. 8.8. Залежність фактора опору шару від його порознуватості для різних сипучих матеріалів: 1 – суміш куль двох різних діаметрів; 2 –кулі одного діаметра; 3- рудна суміш; 4 – однофракційна руда; 5 – агломераційна суміш; 6 – однофракційний агломерат.
Аналізуючи вираз 8.6 видно, що втрата напору газів під час руху їх крізь шар сипучого матеріалу залежить від швидкості руху і густини газів, висоти шару і фізичних характеристик матеріалів, що входять до його складу.
Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
Назвіть причини опускання шихти в доменній печі.
Нарисуйте і поясніть схему балансу сил що діють на плаваючий коксовий тотерман.
Поясніть, яку роль відіграє зона пластичності у формуванні газових потоків.
В чому полягає сутність концепції вісьвого ходу печі?
Перелічіть фактори, що впливають на газопроникність стовпа шихти.
9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
Розрахунок шихти проводять у таких випадках:
при переведенні печі на виплавку іншого виду чавуну;
при зміні умов плавки і заміні в шихті одних матеріалів іншими;
для визначення витрат матеріалів при проектуванні доменної печі і цеху.
Відомі методи розрахунку доменних шихт зводяться до визначення витрати окремих матеріалів для виплавки одиниці чавуну заданого складу, визначення шлаку, що забезпечує властивості, необхідні для плавки заданого виду чавуну і рівної продуктивної роботи печі.
