- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
7.4.2 Вдування пиловугільного палива
Перевагою подрібненого некоксівного вугілля (ПВП), що вдувається в зону горіння доменної печі, є його низька вартість у порівнянні з іншими замінниками коксу, великі запаси і висока теплота згорання біля фурм (для вугілля різних марок вона складає від 5,3 до 7,5 МДж/кг). Внаслідок високої теплотворної здатності і помірного утворення газів – продуктів згорання ПВП може забезпечувати найбільш високі витрати – до 50 % питомої витрати коксу.
Щодо ресурсів слід зазначити, що більше 70% світових і 92% українських ресурсів мінеральних палив представлені вугіллям, причому частка його марок, придатних до спікання, складає в Україні лише 15-20%, решта вугілля марок А, П, Г є суттєвим ресурсом для ПВП. До речі вугілля цих трьох марок є найбільш використовуваним в світовій практиці виробництва і вдування ПВП. Характеристика марок вугілля згідно з ДСТУ 3472-96 наведена в таблиці 7.1.
Однак вдування вугільного пилу пов’язане з труднощами його підготовки (подрібнення, сушіння, транспортування, тощо) і значними капітальними витратами. Це в значній мірі заважало поширенню технології плавки з вдуванням ПВП в СНД, де тривалий час головним замінником коксу був і залишається природний газ – паливо, яке не викликало складнощів для подавання в горн доменної печі. В останні роки у зв’язку з суттєвим подорожчанням природного газу становище змінилося – вугільний пил розглядається майже як безальтернативний замінник коксу.
Таблиця 7.1 Позначення та деякі класифікаційні показники бурого, кам’яного вугілля та антрациту.
Аналоги |
Вихід летких речовин, % |
Вміст вуглецю, % |
Теплота згоряння, МДж/кг |
|||
Український |
Російський |
|||||
Марка вугілля |
Позначення марки |
Марка вугілля |
Позначення марки |
|||
Буре |
Б |
Бурый |
Б |
50-70 |
< 76 |
28,89-31,40 |
Довгопо- лум’яне |
Д |
Длинно-пламенный |
Д |
35-50 |
76 |
31,40-33,50 |
Довгопо- лум’яне газове |
ДГ |
Длинно-пламенный газовый |
ДГ |
39-45 |
83 |
22,57-31,57 |
Газове |
Г |
Газовый |
Г |
33-46 |
85 |
33,08-36,00 |
Жирне |
Ж |
Жирный |
Ж |
28-36 |
86 |
34,75-36,43 |
Коксівне |
К |
Коксовый |
К |
18-28 |
88 |
35,17-36,43 |
Піснувате спікливе |
ПС |
Отощенный спекающийся |
ОС |
14-22 |
89 |
35,38-36,76 |
Пісне |
П |
Тощий |
Т |
8-18 |
90 |
30,57-36,64 |
Антрацит |
А |
Антрацит |
А |
< 8 |
> 91 |
33,92-36,64 |
В якості матеріалу для пилоприготування в Україні Вуглехімічним інститутом (м. Харків) рекомендується використовувати концентрати вугілля марок П, ДГ, ПС, Г, Д. Вугільні концентрати таких марок пропонують збагачувальні фабрики України: Павлоградська, Кіндратівська, Вуглегірська, Курахівська та Моспінська. Зольність концентратів не повинна перевищувати 8-12% і мати якомога менший відсоток сірки. Помел вугілля повинен забезпечувати вміст фракції нижче 90 мкм не менш 80%.
С.Л.Ярошевський із співробітниками вважає доцільним використання для виробництва ПВП також і антрациту як добавку в суміш з двох або трьох компонентів. Основними постачальниками концентратів марок антрациту є збагачувальні підприємства Луганської області – фабрики Міусинська, «Известия», Вахрущевська, Комендантська, «Червонопартизанська» та ін.
Подавання ПВП в горн доменної печі здійснюється шляхом введення його в потік гарячого дуття крізь сопло фурменого пристрою, або крізь повітряну фурму. Частинки вугілля миттєво спалахують в дуттьовому потоці, а їх повне згорання відбувається у фурменому вогнищі. При високих витратах ПВП умови згорання палива погіршуються, що веде до накопичення неспаленого вуглецю в горні, погіршенню газопроникності і дренажної здатності коксової насадки.
Повноту згорання вугільного пилу забезпечує розповсюджений в Європі коаксіальний пальник, що встановлюється в сопло. В такому пальнику по внутрішній трубці подається ПВП, а по зовнішній – кисень. Це сприяє підвищенню кількості кисню безпосередньо контактуючою з вугільним пилом, що інтенсифікує процес горіння. Швидкість подавання ПВП в сопло носієм (О2, повітря, N2, природний газ)– 5-8 м/с. Тиск носія повинен перевищувати тиск гарячого дуття на 0,5-1,0 бар (49-98 кПа).
Головним наслідком дії подрібненого вугілля на доменний процес є безпосередня заміна вуглецю коксу вуглецем вугілля. Тому коефіцієнт заміни коксу ПВП, перш за все, залежить від вмісту у вугільному пилу вуглецю. Чим менше у вугіллі золи, сірки і вологи тим вище значення коефіцієнту. Коефіцієнт заміни коксу вугіллям із вмістом летючих речовин в межах 35-40% складає 0,75-0,85 кг/кг. При застосуванні ПВП з більшою теплотою згорання коефіцієнт заміни зростає до 1,0-1,1 кг/кг в залежності від умов плавки і перш за все теплової компенсації. Оскільки вугілля вдувається холодним, то для підтримання постійної теоретичної температури горіння слід підвищувати температуру дуття, або вміст в ньому кисню.
Слід зазначити, що за умов використання залізорудних матеріалів і коксу низької якості коефіцієнти заміни коксу пиловугільним паливом суттєво знижуються. Досвід країн, доменні печі яких працюють в сприятливих сировинних та експлуатаційних умовах,свідчить про те, що поряд з незаперечними перевагами, ПВП справляє на доменний процес і негативний вплив. Так, збільшення витрати вугільного пилу веде до зростання як верхнього, так і нижнього перепадів тиску (рис.7.5), що заважає форсувати плавку з одного боку внаслідок можливості підвисання шихти (досягнення критичного перепаду тисків), з другого боку обмеженою потужністю повітродувної машини, якщо технологи підвищать тиск газів в робочому просторі печі для запобігання підвисання.
Рис. 7.5. Вплив витрати пиловугільного палива на часткові перепади тиску в доменній печі №3 об’ємом 1845 м3 заводу в Кобе (Японія) при низькій степені збагачення дуття киснем
Причинами зростання перепадів тиску в доменних печах із збільшенням витрати ПВП є незворотні зміни в стовпі шихтових матеріалів. Перш за все підвищення витрати вугільного пилу означає високе рудне навантаження, тобто зменшення частки газопроникного коксу в доменні шихті взагалі. Це погіршує газопроникність стовпа шихти.
По друге, внаслідок відволікання кисню дуття на газифікацію ПВП погіршуються умови спалювання коксу на фурмах. Акумулювання неспаленого вугільного пилу і утворення в коксовій насадці напівкоксу з цього пилу також погіршують газифікацію коксу.
Посилення периферійного потоку газу, викликане цим зростання кількості розплавів біля стін сприяють ерозії вогнетривкої футерівки печі і таким чином зменшують термін її експлуатації.
Для запобігання неефективного впровадження ПВП – технології С.Л.Ярошевським запропонована наукова методика, заснована на повній і комплексній компенсації негативного впливу ПВП на доменний процес. Сутність методики полягає в тому, щоб при впровадженні ПВП- технології були максимально задіяні всі компенсаційні фактори, які самі по собі позитивно впливають на роботу печі. Це високий рівень якості залізорудної сировини і коксу, параметри дуття і пічного газу, високий рівень якості самого ПВП - низькозольність, низькосірчаність і раціональний вміст летких.
В Україні в 2015 році установки для вдування ПВП впроваджено на 10 доменних печах металургійного заводу ПАТ «Донецьксталь», металургійних комбінатів Алчевського, Маріупольського ім. Ілліча «Дніпровського» і «Запоріжсталі». Найвища витрата вугільного пилу за тривалий проміжок часу досягнута на печі №2 Донецького металургійного заводу – 170-180 кг/т чавуну.
