- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
6 Десульфурація чавуну
6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
В доменну піч S потрапляє у вигляді кількох з’єднань:
- в неофлюсованому агломераті - сірчане залізо FeS;
- в офлюсованому агломераті – сірчаний кальцій СаS
- в рудах і флюсах – пірит FeS2, іноді сільфати BaSO4 і СaSO4.
Найбільша частка S, особливо в доменних цехах України, вноситься в піч коксом. В коксі сірка знаходиться головним чином в органічній масі, в невеликій кількості в золі у вигляді сульфідів і сульфатів.
Кількість S, що потрапляє в піч, достатня для повного насичення чавуну, котрий при 1000-1500оС може розчинити до 0,9% S, в той час коли при випуску із печі допускається до 0,05% S. Тому приймають спеціальні заходи для попередження переходу S в чавун, що зв’язано з перевитратою коксу і зниженням продуктивності печі. Однак це виправдано, оскільки видалення сірки в сталеплавильних агрегатах ускладнене і обходиться набагато дорожче.
В чавуні S може знаходитись у вигляді FeS і MnS. Сірчане залізо розчиняється в чавуні і при 1000-1500оС розчиняється до 2,5% FeS. MnS незначно розчиняється в чавуні, залишаючись в ньому у вигляді мікровключень.
В шлак при виплавці переробних і ливарних чавунів переходить основна частина S (рис.6.1). Кінцеві шлаки підприємств України містять 1,6-2,6% S. В шлаку сірка може знаходитись у вигляді з’єднань CаS, MgS, FeS і MgS.СаS і MgS не розчиняється в металі і тому повністю переходять в шлак, MnS розчиняється в шлаку.
В
залежності від умов плавки і виду
доменного сплаву з газами може виноситись
від 2 до 5-% S.
Підвищення витрати коксу викликає
підвищення температур в шахті і на
колошнику печі і зменшення поглинання
сірки шихтою. Тому менше всього сірки
виноситься при виплавці переробного
чавуну (2-5% внесеної в піч S).
При виплавці ливарного чавуну виніс S
зростає до 10-15%, а при виплавці феросплавів
до 40-50%.
Рис.6.1 Зміна вмісту сірки в компонентах доменної плавки по висоті печі I-IV
а – агломерат; б – металл; в – вапняк; г – шлак; д – кокс; е – газ; Ч.л., Ш.л., Ф – осі відповідно чавунної і шлакової льоток і повітряних фурм.
6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
При нагріванні більшість сірчановмісних з’єднань розкладається і взаємодіє з іншими з’єднаннями з виділенням S або газів, що містять сірку (SO2, SO3, H2S) наприклад:
FeS2 → FeS + S
FeS + 10 Fe2O3 → 7Fe3O4 + SO2
Газоподібні SO2 і SO3 відновлюються за допомогою СО і С до сірки, наприклад:
SO2 + C → S + CO2
Сульфати Ва і Са відновлюються оксидом вуглецю (11) і воднем з утворенням ВаS і CaS, наприклад:
ВаSO4 + 4CO → BaS + 4CO2
Сірка офлюсованого агломерату переходить в метал або шлак ( у вигляді CaS).
Біля половини S коксу переходить в газ ще до надходження на рівень фурм. Решта сірки окислюється на фурмах до SO2 і, піднімаючись з газом вгору, відновлюється до елементарної S. Відновлена вище горизонту фурм сірка піднімається разом з газом вгору, взаємодіє зі залізом чавуну і оксидами шлаку, утворюючі FeS, MnS, MgS, CaS, наприклад:
СаО +S +C→ CaS + CO – Q
Fe + S →FeS + Q
FeO + S + CO →FeS + CO2 + Q
Вловлена шихтою у вигляді сульфідів S опускається вниз, тобто частина S циркулює в печі між горном, розпаром і шахтою. Сірка, що не вспіла прореагувати, покидає піч з колошниковим газом у вигляді SO2 і Н2S.
