- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
5.4.5 Плавкість шлаку
Важливою властивістю шлаку є його плавкість, тобто кількість тепла, яку необхідно витратити на плавлення 1 кг твердого шлаку. На рис.5.5 приведені дані про плавкість шлаку в системі СаО –SiO2- Al2O3. Плавкість шлаку коливається від 1470 до 1890 КДж/кг. Однак для створення нормальної текучості шлаку, що забезпечує його безперешкодний випуск із печі, потрібне визначене перегрівання цього розплаву, внаслідок потрібна додаткова витрата тепла (рис.5.6).
Ентальпія шлаку на випуску переробного чавуну складає в середньому 1720-1850 кДж/кг, у випадку ливарного чавуну 1890-2016 кДж/кг і для феросіліція 2016—2100 кДж/кг. Величина плавкості шлаку впливає на тепловий баланс нижньої частини доменної печі, на нагрів її горна.
|
|
Рис. 5.5 Плавкість шлаків (цифри біля кривих, кДж/кг) в системі СаО-SiO2 – Al2O3 за даними Г.Гау і Л.Бабю, 1904 р.
|
Рис. 5.6 Кількість тепла (кДж/кг шлаку), необхідна для розплавлення шлаків в системі СаО –SiO2 – Al2O3 з наступним перегріванням їх до нормальної текучості. За даними В.Г.Воскобойникова, 1951 р. |
5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
Сіркопоглинальна здатність, як і температура плавлення і в'язкість шлаку залежить від основності шлаку, що виражається відношенням суми основних оксидів до суми кислотних
Ош= (% СаО + % MgO)/(% SiO2 + % А12O3) (5.1)
В шлаку FеО і МnО мало і у вираз основності вони не входять. При порівнянні шлаків, які містять приблизно однакову кількість А12О3 характе-ристику основності спрощують відношенням:
Ош = (% СаО + % МgО)/(% SiO2) , (5.2)
а при постійності вмісту MgO відношенням:
Ош = (% СаО)/(% SiO2) (5.3)
Залежність коефіцієнту розподілу сірки між чавуном і шлаком Ls від основності шлаку носить екстремальний характер (рис. 5.7). Пояснюється це явище збільшенням в’язкості шлаку з підвищенням його основності. Тому робота печей на основних шлаках потребує додаткових витрат тепла і палива на процес.
|
Рис. 5.7. Залежність коефіцієнта розподілу сірки від основності шлаку СаО/SiO2 за даними 1-В.В.Михайлова; 2–В.Г.Воскобойникова |
Значення (% СаО)/(% SiO2) підтримується в наступних межах: для переробних та ливарних чавунів України 1,15-1,25, для переробних чавунів Росії 0,90-1,10, для феромарганцю всіх регіонів 1,30-1,40. Більш висока основність шлаків України пояснюється підвищеним вмістом сірки в донецькому коксі. З підвищенням основності шлаків витрата коксу зростає, а продуктивність печей знижується.
Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
Поясніть, як утворюється доменний шлак
Із яких компонентів складається доменний шлак?
Дайте характеристику первинного, проміжного і кінцевого шлаків.
Поясніть принцип побудови трикутної діаграми для оцінки властивостей шлаку.
Яке значення для доменного процесу має температура плавлення шлаку?
Які зміни у складі доменного шлаку приводять до зменшення його в’язкості?
Посніть термін «довгий» і «короткий» шлаки.
Від яких факторів залежить сірко поглинальна здатність шлаків?
Чим пояснюється зміна властивостей шлаку при збільшенні вмісту в ньому основних оксидів?
