- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
4.4.2 Відновлення ванадію
Ванадій входить до складу фосфористих і титано-магнетитових руд (до 1%). Метал має високу температуру плавлення (1920С) і помірну густину (6,11 кг/м3). В чавуні ванадій є легуючим домішковим елементом, що використовується у виробництві нержавіючих та інструментальних сталей.
Стійкими оксидами ванадію є V2O5, V2O3 і VO із яких відновлення йде посереднім
V2O5 + 2CO →V2O3 + 2CO + 199,292 МДж (4.24)
V2O3 + CO → 2VO + CO2 – 85,0 МДж (4.25)
і прямими шляхами
VO + C → V + CO – 321,3 МДж (4.26)
V2O3 +3 C → 2V +3 CO 613,701 МДж (4.27)
В умовах доменної печі в чавун переходить 70–90% ванадію. Частина ванадію у вигляді пентоксиду V2O5 втрачається зі шлаком.
Умовами високої степені переходу ванадію в метал є основні шлаки, підвищене надходження тепла в горн, проплавка ванадійвмісних матеріалів разом із залізорудними матеріалами, що не містять титан. Наявність в шихті титану внаслідок утворення карбідів і карбонітридів (ТіС і ТіСN) значно ускладнює виплавку ванадієвого чавуну.
4.4.3 Відновлення титану
Титан в невеликій кількості міститься в залізних рудах багатьох родовищ. Відомі мінерали – рутіл (ТіО2), ільменіт (FeTiO3), титаномагнетит (FeTiO3+Fe3O4). Густина металу 4540 кг/м3, температура плавлення 1660±20С. Титан є легуючим елементом. Він входить до складу нержавіючих і жаростійких сталей. Сталь, що містить титан, має підвищені механічні властивості.
Внаслідок значної хімічної спорідненості до кисню, титан відновлюється прямим шляхом
ТіО2 + 2С → Ті + 2СО – 694,4 МДж
До чавуну переходить від 5 до 15% титану, що потрапляє в доменну піч, решта втрачається зі шлаком у вигляді діоксиду. Зазвичай відношення титану в чавуні до вмісту його в шлаку складає 0,07-0,10. Присутність в шлаку ТіО2 в кількості 1,5–2,0% підвищує в’язкість шлаку.
Розчинність титану в переробному чавуні при 1420С складає 0,09%. Після відновлення титан з’єднується з вуглецем, азотом і киснем, утворюючи карбід ТіС, карбонітрид ТіСN і оксікарбонітрид ТіСNО з обмеженою розчинністю в металі і шлаку. В результаті більша частина цих з’єднань зосереджується на межі розділу чавуну і шлаку, ускладнюючи злиття дрібницх крапель металу і їх проходження крізь шар шлаку.
Наявність на поверхні крапель чавуну оксікарбонітридів титану в титанистих шлаках забезпечує міцний зв’язок зі шлаковою основою, тому при подрібненні і сепарації шлаку метал практично не відділяється від нього і втрачається. При переробці звичайних шлаків переробного чавуну корольки чавуну є механічною домішкою і легко відокремлюються.
При роботі на титанистих шлаках відбувається суттєве відкладення механічно міцних мас з високим вмістом ТіО2 в горні і головному горновому жолобі. Здатність ТіО2 утворювати відкладення використовується іноді для ремонту пошкодженого огородження горна доменних печей шляхом тимчасового переведення агрегатів на роботу з підвищеним вмістом ТіО2 в шихті або вдування діоксиду, титану крізь повітряні фурми в районі пошкодження футеровки.
