- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
4.3.3 Відновлення міді
Мідь (ρ = 8920 кг/м3, температура плавлення 1083оС) відноситься до небажаних, бродячих елементів в чавунах і сталях, оскільки поступово накопичується в готовому сталевому продукті в процесі колообігу сталь-брухт-сталь і погіршує зварюваність сталей.
Відомі мінерали, де мідь є у вигляді оксиду Си2О (куприт), а також з’єднань із залізом та сіркою – СиFeS2 (мідний колчедан) та Си5FeS4 (борніт). Мікродомішки цих матеріалів в доменній сировині при термічній обробці можуть окислюватись і дисоціювати на прості з’єднання, котрі втрачають кисень в верхній частині печі за реакціями
СиО + СО →Си + СО2 + 126,2 МДж ( 4.16 )
Си2О + СО →2Си + СО2 + 115,5 МДж (4. 17 )
4.3.4. Відновлення нікелю
Нікель (ρ=8900 кг/м3, температура плавлення 1450С) входить до складу різних марок нержавіючих сталей, тому природна домішка нікелю в чавуні є корисною. В мінералах нікель зазвичай зв’язаний з миш’яком, сіркою,залізом, міддю та кобальтом. Це білий нікелевий колчедан (Nі,Co Fe)Аs2, магнітний колчедан [(Fe, Nі, Cu) S] та пентландит [(F, Ni)9S8]. Існує і природний оксид нікелю – бунзеніт (NiO).
Нікель залізорудної сировини найчастіше міститься в бурих залізняках осаджувального походження. Серед трьох оксидів нікелю Ni2O3, Ni3O4 і NiO, останній є найбільш міцним, але в умовах доменної печі легко відновлюється газами. Відновлення NiO воднем помітно розвивається при температурах 230С
NiO + H2 → Ni + H2O – 2,052 МДж ( 4.18 )
А монооксидом вуглецю при температурі 345оС
NiO + CO → Ni + CO2 + 39,272 МДж ( 4.19 )
Відновлення нікелю закінчується при температурах до 900оС, весь нікель шихти переходить в чавун.
4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
Серед оксидів, що відновлюються в доменній печі і впливають на споживчі властивості чавуну, а також на протікання доменного процесу, є з’єднання хрому, ванадію і титану.
4.4.1 Відновлення хрому
Хром – тугоплавкий метал (температура плавлення 1907С) з густиною близької до заліза (ρ= 7190 кг/м3). Цей метал є обов’язковим компонентом нержавіючих, кислотоупорних і жаростійких сталей. Хром в доменній печі може бути мікро- і макродомішковим елементом. У випадку виробництва товарного ливарного чавуну хром може розглядатися як легуючий, у випадку виплавки звичайного переробного чавуну, як небажаний «бродячий» елемент. «Бродячі» елементи поступово накопичуються в готовому сталевому продукті в процесі колооберту сталь-металобрухт-сталь, що далеко незавжди сприяє виробництву якісного металу.
Крім того хром може бути макродомішковим елементом, наприклад, при виробництві хромонікелевого чавуну із природньолегованих руд (ВАТ «Носта», Росія) або при виплавці в доменній печі ферохрому.
Джерелом потрапляння хрому в доменну піч є в основному хромистий залізняк FeO·Cr2O3. Існують два погляди на відновлювання оксиду Сr2О3.
За першим з них при температурі ~1000С відбувається відновлення воднем:
Cr2О3 + 3Н2О → 2 Cr + 3 Н2О – 483,450 MДж (4.20)
і вуглецем за температур ~ 1100оС. Інший погляд на процес полягає у визначенні двоетапного відновлення, спочатку газами до CrО
Cr2О3 + СО → 2CrО + СО2, (4.21)
а потім до металу за рахунок твердого вуглецю
CrО + С → Cr + СО ( 4.22)
Оскільки існує ще оксид Cr3O4 не виключена можливість трьохетапного відновлення по аналогії з оксидами заліза
Cr2О3 → Сr3О4 → CrО → Cr (4.23)
В чавун переходить 90–95 % хрому, що потрапляє в піч з шихтою, остання частина уноситься шлаком у вигляді СrО. Цей оксид сприяє зростанню в’язкості шлаку, що потребує підвищення нагріву горна для підвищення текучості шлаку. Залізорудна шихта, що містить хром, затрудняє виплавку низькокремнистих переробних чавунів.
