- •1 Процеси в горні доменної печі. Утворення гарячих відновлювальних газів
- •1.1 Загальна характеристика процесів в горні
- •1.2 Горіння вуглецю і склад газу в горні
- •1.3 Характеристика зон горіння
- •1.4 Механічні процеси у фурмених зонах
- •2 Теплообмін в доменній печі
- •2.1 Параметри для оцінки теплообміну в доменній печі
- •2.2 Сучасна схема теплообміну по висоті печі
- •3 Відновлення заліза в доменній печі
- •3.1 Термодинамічні основи відновлювальних процесів
- •3.2 Термодинаміка відновлення оксидів заліза
- •3.2.1 Відновлення оксидів заліза монооксидом вуглецю
- •3.2.2. Відновлення оксидів заліза воднем
- •3.2.3 Порівняння відновної здатності со і н2
- •3.2.4 Відновлення оксидів заліза вуглецем
- •3.2.5 Порівняння прямого і посереднього (непрямого) відновлення, переваги і недоліки кожного
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •4 Відновлення домішок і формування чавуну
- •4.1.Класифікація оксидів доменної шихти за хімічною спорідненістю до кисню.
- •4.2 Відновлення оксидів кремнію, марганцю і фосфору
- •4.2.1 Відновлення кремнію
- •4.2.2 Відновлення марганцю
- •4.2.3 Відновлення фосфору
- •4.3. Відновлення із оксидів легковідновлюваних елементів
- •4.3.1. Відновлення свинцю
- •4.3.2. Відновлення цинку
- •4.3.3 Відновлення міді
- •4.3.4. Відновлення нікелю
- •4.4. Відновлення оксидів важковідновлюваних супутніх металів
- •4.4.1 Відновлення хрому
- •4.4.2 Відновлення ванадію
- •4.4.3 Відновлення титану
- •4.5 Утворення і формування чавуну
- •4.6. Види доменних сплавів
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •5 Утворення і властивості шлаку
- •5.1 Загальна характеристика шлаку
- •5.2 Утворення шлаку
- •5.3 Характеристика первинного, проміжного і кінцевого шлаків
- •5.4 Склад, властивості шлаку і методи їх опису
- •5.4.1. Доменний шлак, його склад і основні властивості
- •Методи опису властивостей шлаку
- •5.4.3. Температура плавління
- •5.4.4. В'язкість шлаку
- •5.4.5 Плавкість шлаку
- •5.4.6.Сіркопоглинальна властивість шлаків
- •6 Десульфурація чавуну
- •6.1 Десульфурація чавуну в доменній печі
- •6.1.1 Надходження сірки в піч і її розподіл між продуктами плавки
- •6.1.2 Поведінка сірки в доменній печі
- •6.1.3 Реакції десульфурації чавуну
- •6.1.4 Умови переходу сірки із чавуну до шлаку
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •7 Методи інтенсифікації доменної плавки
- •7.1 Нагрів дуття
- •7.2 Зміна вологості дуття
- •Зміна вмісту кисню в дутті
- •Вдування нереформованого палива в горн
- •7.4.1 Вдування в горн природного газу
- •7.4.2 Вдування пиловугільного палива
- •7.4.3 Комбіноване дуття
- •8 Газодинаміка доменної плавки
- •8.1 Рух шихтових матеріалів
- •8.1.1 Причини опускання шихти
- •8.1.2 Сили, що діють на стовп шихти працюючої печі
- •8.1.3 Структура стовпа шихти
- •8.1.4. Газопроникність стовпа шихти
- •9 Розрахунковий аналіз доменного процесу
- •Розрахунок шихти, дуття і колошникового газу
- •9.1.1 Суттєвість методів розрахунку шихти
- •9.1.2 Дані, необхідні для розрахунку шихти
- •9.1.3 Послідовність дій при розрахунку шихти
- •9.1.4 Розрахунки дуття і колошникового газу
- •9.2 Матеріальний і тепловий баланси доменної плавки
- •9.2.1 Матеріальний баланс
- •9.2.2. Тепловий баланс плавки
- •9.2.3 Характеристики роботи печі, що розраховуються за даними теплового балансу
- •Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення
- •Перелік використаних джерел
- •Навчальне видання Конспект лекцій з дисципліни “Теорія і технологія доменного процесу” для студентів напряму 6.050401 – Металургія
4.3.2. Відновлення цинку
Цинк міститься в залізних рудах деяких родовищ і піритних недопалках, що іноді використовуються при виробництві агломерату у вигляді кількох з’єднань, серед яких поширеним є цинкіт ZnO, з котрого в доменній печі в зоні помірних температур легко відновлюється цинк
ZnO + CO = Zn + CO2 – 65,8 МДж ( 4.14)
ZnO + Н2 = Zn + Н2O – 107,0 МДж ( 4.15)
Цинк (ρ=7130 кг/м3) має низьку температуру плавлення – 420С. З’єднання цинку із залізом FeZn2 і FeZn3 також мають низькі температури плавлення (662 і 773С). Із-за низької температури кипіння (906С) Zn не переходить в чавун, а випаровується і піднімається у верхні горизонти, де знову окислюється вуглекислотою або водяною парою до ZnО. Оксид цинку (цинкіт), що утворюється, частково відкладається у швах і порах кладки, викликаючи її зростання і розриви кожуху печі. Частина ZnО, що лишилася разом із шихтою опускається вниз, відновлюється, утворений Zn сублімується, піднімається вгору і окислюється. Таким чином, в печі відбувається колообіг і накопичення Zn і його оксиду, що викликає руйнування конструкцій печі.
Вміст в різних точках горизонтального перетину шахти печі відповідає розподілу температур газу: на периферії і в центрі його більше, ніж в проміжній частині радіусу (рис 4.4, а). У вертикальному перетині максимум відхилень цинкіту у вогнетривкій кладці приходиться на низ шахти (рис.4.4, б), де відбувається суттєве пошкодження футерівки.
Рис. 4.4 Вміст цинкіту в магнітних матеріалах перетину верхньої частини шахти доменної печі (а) і розподіл цинкіту у відкладеннях вогнетривкої кладки по висоті печі (б) за вимірами М.М.Бабарикіна
Необхідність з екологічних та економічних причин використовувати в аглошихті колошниковий пил та шлами мокрого очищення доменного і сталеплавильних газів, які містять 0,3–1% Zn, викликає поворот з агломератом суттєвої частини цинку, що створює додаткові труднощі в експлуатації доменних печей. Якщо на ММК в печі з агломератом без шламів газоочистки потрапляло 0,3 кг Zn, то при використанні агломерату зі шламами 0,5 кг.
В переробний чавун переходить 8–12% цинку, що потрапляє в шихту, причому верхня межа відповідає малому його приходу, а нижня – більшому. Розподіл цинку між продуктами плавки, колошниковим пилом і шламом на одній із доменних печей Новолипецького металургійного комбінату (1983 р.) був наступним, кг/т чавуну:
чавун |
0,04 |
шлам |
0,33 |
шлак |
0,01 |
нев’язка |
0,12 |
колошниковий пил |
0,01 |
усього |
0,51 |
На Нижньотагільському металургійному комбінаті із 2 кг Zn, що містився в шихті в 1984 р, з металом і шлаком видалялось відповідно 0,17 і 0,02 кг цинку.
У зв’язку зі збільшенням в аглошихті частки шламів питання шкідливого впливу цинку стосується і доменного виробництва України. Відомі випадки, коли при розбиранні кладки біля фурмених амбразури і холодильників знаходили навіть металічний цинк у вигляді невеликих зливків.
