5. Розрахунок температур плавлення агломерату

Діапазон плавлення агломерату становить 160—260°С. З погрішністю ±10°С температури плавлення агломерату можна розрахувати з використанням формул [10]:

(1.1)

(1.2)

де Fe₂О₃, FeO, CaO, SiО₂, A1₂О₃, MgO — концентрації оксидів (у відсотках по масі), перелічені на шестикомпонентну систему із цих оксидів.

Розрахунки по (1.1 і 1.2), поряд з використанням даних розрахунків матеріального балансу процесу спікання (табл. 1.2), дозволяють орієнтовно оцінювати вплив тих або інших добавок на теплову сторону процесу спікання.

Температура початку плавлення й інтервал плавлення - залізорудних матеріалів визначають величину тепловитрат при агломерації. Чим вище й більше - тем для спікання необхідна більш висока витрата палива.

6. Розрахунок продуктивності агломераційної машини й добова потреба в сирих матеріалах

_{Продуктивність агломераційної машини визначається по формулі:}

_{Q=60×s×c×γ×k, т/год.}

_{де Q – продуктивність агломераційної машини по придатному агломерату, т/год.;}

_{s – робоча площа стрічки, м}²_;

_{с – вертикальна швидкість спікання, м/хв.;}

_{γ – насипна маса шихти}¹_{, т/м}³_;

_{k – відносний вихід придатного агломерату із вологої шихти, частка одиниці.}

_{В залежності від різних факторів вертикальна швидкість спікання}² _{змінюються від 10 до 40 мм/хв.}

_{В даному випадку в основному спікаються магнетитові концентрати, тому приймаємо насипкову масу шихти рівною 1,77 т/м}³_{, а швидкість спікання 25 м/хв., або 0,025 м/хв.}

_{Оптимальний вихід придатного агломерату із зволоженої шихти складає (див. таб.1.2) 0,550.}

_{Розраховуємо продуктивність агломашини за годину з площею спікання 250 м}²_.

_{Qг=60×250×0,025×1,77×0,559=381 т/год.}

_{За добу агломераційна машина буде видавати:}

_{Qд=381×24=9144 т.}

_{Питома продуктивність складе}

_{9144/250=36,58 т/(м}²_{×добу), або 381/250=1,52 т/(м}²_×год.).

_{Добова потреба в вологих матеріалах для виробництва такої кількості агломерату, а також об'єм газів що відсмоктуються ексгаустерами преставлені в табл. 1.5.}

_{Потерба в вологих матеріалах Рдоб. (т) визначається з рівняння:}

_{Рдоб.=0,01×Р100 ×Qдоб.}

_{де Р100 ‒ необхідна кількість у вологому матеріалі на 100 кг придатного агломерату.}

_{Наприклад, витрата залізної руди:}

_{Р=0,01×19,84×9144=1614 т}

_{Таблиця 1.5}

_{Витрата сирих матеріалів на одну агломераційну машину}

Матеріал	Витрата
	На 1000 кг придатного агломерату	За добу, т
Середньозважений хімічний склад руд р/у Кривбасу	60,69	1614
Середньозважений хімічний склад концентратів ГЗК Кривбасу	24,27
Марганцева руда	2,43
Колошниковий пил	4,79
Окалина	1,97
Вапно	2,79
Середньозважений хімічний склад вапняків	18,28
Зворот	36,86
Паливо	6,28
Повітря на запалювання, м3
Природний газ на запалювання, м3
Кількість вологих газів, що відсмоктуються ексгаустерами, м3
Гази від запалювання шихти	137,26
Повітря для горіння вуглецю шихти	509,05

Для організації перевезень і визначення кількості локомотивів, вагонів на перевезеннях вантажів агломераційного виробництва у вагонах загального парку визначаємо обсяг перевезень і становимо відомість.

ВІДОМІСТЬ

зовнішніх перевезень залізничним транспортом

№ п/п	Найменування вантажу	Пункт вивантаження (навантаження)	Спосіб і засобу вивантаження (навантаження)	Обсяг перевезень		Тип рухливого состава й вантажопідйомність	Прийняте навантаження	Кількість вагонів у добу
				тис.т на рік	тон в добу
	Залізорудний концентрат			3457,0	11365	П/в в/п 69 т	69	165
	Агломераційна руда			866,0	2850		69	41
	Вапняк звичайний			532,0	1750		69	25
	Вапняк доломітизований			306,0	1006		69	15
	Тверде паливо			274,0	900		55	16
	Вапно привізне			562,0	1850		69	27
	ИТОГО			5997,0	19721			289