- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1 Предмет гідравліки.
- •2 Історія розвитку гідравліки.
- •3 Застосування гідравліки, перспективи та перспективи її розвитку.
- •Питання для самоконтролю:
- •3 В’язкість. Рідинне тертя.
- •4 Поверхневий натяг.
- •5 Розчинність газу в рідині.
- •6 Особливі властивості води.
- •7 Неньютонівські рідини.
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Властивості тиску в нерухомій рідині.
- •2. Диференційне рівняння Ейлера рівноваги рідини.
- •3. Інтегрування рівняння Ейлера.
- •4. Основне рівняння гідростатики.
- •5. Прилади для вимірювання тиску.
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Закон Архімеда. Умова плавання тіл.
- •Основні поняття з теорії плавання.
- •Відносний спокій рідини
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Основні поняття про лінію току, трубку, струминку.
- •2. Номінальний перетин, витрати. Потік рідини. Середня швидкість потоку.
- •3 Диференційне рівняння руху нев’язкої рідини.
- •Питання для самоперевірки:
- •1 Рівняння Бернуллі для сталого руху ідеальної рідини.
- •Геометричний та енергетичний зміст рівняння Бернуллі.
- •Трубка Піто і вставка Вентурі.
- •Поняття про втрати тиску. Види гідравлічних втрат.
- •Ламінарний та турбулентний рухи рідини.
- •2 Число Рейнольдса.
- •3 Втрати напору на тертя по довжині труби.
- •4 Розподіл місцевих напружень та швидкостей по перетину круглої трубки.
- •5 Формула Пуазейля.
- •Початкова ділянка ламінарного потоку.
- •1 Влив твердих границь на турбулентний потік.
- •2 Втрати напору по довжині.
- •3 Турбулентна течія в не круглих трубах.
- •2.2 Раптове звуження русла
2 Історія розвитку гідравліки.
Гідравліка - дуже давня наука. Перший трактат "Про тіла, що плавають" написав Архімед за 250 років до н.е.
У древньому Римі було 9 водогонів (436 км.). За деякими даними трубопроводи виливали з свинцю,
У період середньовіччя за 15 століть церковного мракобісся нічого нового в гідравліці не з'явилося і відбувався ЇЇ занепад, як науки.
Новий імпульс у розвитку гідравліки відбувся завдяки активній діяльності Леонардо да Вінчі (1452-1519 р.) у вивченні питань витікання рідин, теорії плавання тіл, гідроопору, неусталеного руху рідини та різноманітних гідромашин.
Потому роботи в цій галуззі продовжили у 15-16 столітті; Кастеллі, Торічеллі, Паскаль, Гюйгенс, Ньотон та інші.
У 16-17 століттях визначний вклад у розвиток науки внесли: Ломоносов, Бернуллі, Ейлер. "Моря з'єднай ріками та ровами болота висуши" писав Ломоносов. (Нажаль все треба робити з розумом, особливо в меліорації).
Під впливом робіт Ломоносова в Петербурзі з'явилася перша гідравлічна школа.
Бернуллі вивчив рух рідини і вивів своє рівняння для усталеного плавнозмінного потоку. Цю роботу продовжив Ейлер і, допустивши, що рідина не стислива, вивів диференційне рівняння відносної рівноваги.
Після цього періоду розвитку гідравліка розділилася на теоретичну і практичну (дослідну).
У 1836 році вийшов перший підручник з гідравліки П.П. Мельникова "Основания практической гидравлики".
Французька школа дала таких видатних вчених: Навье, Коши, Сен-Венан, Дарсі, Дюпюі та інших.
Хаген і Менделєєв виявили два режими руху рідини, а описав і обґрунтував ці режими Рейнольдс.
Жуковський розробив теорію ґрунтових вод та теорію гідроудару,
Після революції гідравліка стрімко розвивалася і впроваджувалася в життя багатьма вченими. (Наслідки цієї роботи ми маємо можливість спостерігати).
3 Застосування гідравліки, перспективи та перспективи її розвитку.
Одним з напрямків застосування є проектування гідротехнічних споруд (гребель, каналів, водозливів, трубопроводів та інше).
Інший напрямок охоплює проектування гідромашин (насосів, гідротурбін, гідропередач та інше).
У загальному машинобудуванні найбільш широко застосовується проектування гідроприводів різноманітного призначення.
Гідропередачі застосовують для передачі значної потужності з плавністю руху та безступінчастою зміною швидкості.
Гідросистеми, що складаються з багатьох агрегатів застосовують у машинобудуванні в системах охолодження, подачі пального, змащення і тому подібне.
Гідроприводи застосовують для автоматизації та механізації виробництва.
Пневмо- гідроавтоматика застосовується для автоматичного керування виробничими процесами за допомогою логічних елементів.
Питання для самоконтролю:
1 Що таке гідростатика і які завдання вона вирішує?
2 Сучасній стан розвитку гідравліки.
3 Перспективи вдосконалення машин завдяки ефективному використанню законів гідравліки.
4 Особливості застосування гідравліки в машинобудуванні.
Література:
1 Большаков В.А. Попов В.Н. Гидравлика. Общий курс: Учебник для вузов.-К.: Выща шк. Головное изд-во 1989.-215с.
2 Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. - 2-е изд., перераб. - М.: Машиностроение, 1982.- 423 с.
Лекція № 2.
Тема: Основні фізичні характеристики рідин та газів.
Мета вивчення: Засвоєння студентами основних понять про фізичні характеристики рідин та газів.
План:
Основні фізичні характеристики рідин та газів.
Стисливість.
Закон Ньютона для рідинного тертя.
В’язкість. Рідинне тертя.
Поверхневий натяг.
Розчинність газу в рідині.
Особливі властивості води.
Неньотонівські рідини.
Основний зміст
1 Основні фізичні характеристики рідин та газів. Густина - маса рідини в одиниці об'єму.
Густина характеризує середовище і визначає розподіл мас. У локальній області густина визначається;
Питома вага – вага рідини (її сила тяжіння) в одиниці об’єму:
Питома вага залежить від прискорення вільного падіння, що змінюється в залежності від місця вимірювання у межах 0,5%. Але, оскільки точність гідравлічних розрахунків складає 3-5%, можна застосовувати усереднене значення g=9,81 м/с2 . Як і густина, питома вага залежить від температури, зменшуючись при нагріванні.
Відносна густина рідини - це відношення густини рідини до густини дистильованої води при 4°С:
Температурне розширення — це зміна об'єму і густини пов'язані зі зміною температури:
де - температурний коефіцієнт об'ємного розширення, що зростає при збільшенні тиску і температури.
2 Стисливість.
Об'ємне стиснення — це зміна об'єму або густини під дією тиску.
д
е
p
-
коефіцієнт об'ємного стиснення.
Пружність — це властивість рідини поновлювати свій об'єм після припинення дії сил. Вона характеризується модулем пружності:
Д
ля
води Е=20000 МПа, тобто при зростанні тиску
на 1 кгс/см2
об’єм води зменшується на 1/20000, Тому
його враховують при високих тисках,
великих об'ємах та гідроударах.
Стисливість газів - має значно більше значення.
Для ідеального газу (при тиску до 10 МПа) діє закон Клайперона-Менделєєва:
д
е
Т – абсолютна температура, К;
R – універсальна газова стала, =287 Дж/кгК.
Враховуючи, що =mV, =p/ RТ.
