- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1 Предмет гідравліки.
- •2 Історія розвитку гідравліки.
- •3 Застосування гідравліки, перспективи та перспективи її розвитку.
- •Питання для самоконтролю:
- •3 В’язкість. Рідинне тертя.
- •4 Поверхневий натяг.
- •5 Розчинність газу в рідині.
- •6 Особливі властивості води.
- •7 Неньютонівські рідини.
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Властивості тиску в нерухомій рідині.
- •2. Диференційне рівняння Ейлера рівноваги рідини.
- •3. Інтегрування рівняння Ейлера.
- •4. Основне рівняння гідростатики.
- •5. Прилади для вимірювання тиску.
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Закон Архімеда. Умова плавання тіл.
- •Основні поняття з теорії плавання.
- •Відносний спокій рідини
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Основні поняття про лінію току, трубку, струминку.
- •2. Номінальний перетин, витрати. Потік рідини. Середня швидкість потоку.
- •3 Диференційне рівняння руху нев’язкої рідини.
- •Питання для самоперевірки:
- •1 Рівняння Бернуллі для сталого руху ідеальної рідини.
- •Геометричний та енергетичний зміст рівняння Бернуллі.
- •Трубка Піто і вставка Вентурі.
- •Поняття про втрати тиску. Види гідравлічних втрат.
- •Ламінарний та турбулентний рухи рідини.
- •2 Число Рейнольдса.
- •3 Втрати напору на тертя по довжині труби.
- •4 Розподіл місцевих напружень та швидкостей по перетину круглої трубки.
- •5 Формула Пуазейля.
- •Початкова ділянка ламінарного потоку.
- •1 Влив твердих границь на турбулентний потік.
- •2 Втрати напору по довжині.
- •3 Турбулентна течія в не круглих трубах.
- •2.2 Раптове звуження русла
Ламінарний та турбулентний рухи рідини.
Г.Хаген (1869 р.) та Д.І.Менделєєв (1880 р.) в своїх роботах вказували на різні характери руху рідини, при яких в тонких трубках рідинне тертя майже пропорційне швидкості, а в широких – майже квадрату швидкості. Детально дослідив і описав ці закономірності О.Рейносьдс (1883 р.) за допомогою спеціального стенда (рисунок 7.1)
Рисунок 7.1 - Схема дослідної установки Рейнольдса.
Густина рідини в резервуарі з фарбником повинна бути однаковою з густиною основної рідини. При незначній швидкості протікання фарбована струминка рухатиметься рівномірно, не змішуючись з основною рідиною. При збільшенні швидкості руху основного потоку фарбована струминка спочатку здійснюватиме хвилясті рухи, потім розриватиметься і в кінці кінців зникне, зафарбувавши весь потік. Таку швидкість називають верхньою критичною швидкістю vв.к.. Подальше збільшення швидкості не призводить до якісних змін потоку рідини.
Проводячи дослід у зворотній послідовності, перехід від неупорядкованого руху до струминного відбувається при більш низьких швидкостях руху – це нижня критична швидкість vн.к..
Режим руху, при якому відбувається пошарове переміщення рідини і її частинки не змішуються, називається ламінарним (lamina – шар). Неупорядкований режим руху, при якому частинки рідини перемішуються називають турбулентним.
Отож, при швидкості vvн.к. завжди рух рідини ламінарний.
При vvв.к. – турбулентний. А у випадку vн.к.vvв.к. – ламінарний при збільшенні швидкості і турбулентний при її зменшенні.
2 Число Рейнольдса.
Значення vн.к та vв.к. були встановлені Рейнольдсом:
;
(1)
де d – діаметр трубопроводу;
- коефіцієнт кінематичної вꞌязкості.
Дослідами встановлено, що нижнє критичне число Рейнольдса становить Re=2320. Верхнє критичне число Рейнольдса змінюється в межах від 4000 до 20000. Так як в перехідній зоні ламінарний режим дуже нестійкий , то приймають одне число Рейнольдса Re=2320. Дійсне його значення для конкретних умов визначають за формулою
(2)
де v – середня швидкість в перерізі.
Після цього знайдене значення порівнюють з критичним і роблять висновок про режим руху рідини.
Для неповного заповнення трубопроводу (безнапірний потік) число Рейнольдса виражається через гідравлічний радіус R
(3)
Таким чином число Рейнольдса для безнапірного потоку в чотири рази менше ніж для напірного.
На практиці, як правило, в капілярних трубопроводах та під час руху дуже в’язких рідин має місце ламінарний режим руху. В усіх інших випадках присутній турбулентний режим руху.
3 Втрати напору на тертя по довжині труби.
Аналіз дослідів Рейнольдса показує, що втрати енергії (напору) hW при ламінарному і турбулентному русі різко відрізняються.
При ламінарному режимі руху рідини втрати напору пропорційні середній швидкості потоку у першій степені
(4)
де кл – коефіцієнт пропорційності при ламінарному режимі.
При турбулентному режимі руху в трубопроводах з шорсткими стінками втрати напору пропорційні середній швидкості потоку у другій степені
(5)
де кт - коефіцієнт пропорційності при турбулентному режимі.
В перехідній зоні
(6)
де кп – коефіцієнт пропорційності у перехідній області.
Графічна залежність втрат напору від швидкості руху потоку показана на рисунку 7.2
Рисунок 7.2 - Графік залежності втрат напору від швидкості руху потоку.
