1.7. Оформлення рукопису курсової роботи та подання його на рецензування викладачу

Рукопис курсової роботи з дисципліни «Інноваційний розвиток підприємства» має продемонструвати вміння студента стисло, лаконічно та аргументовано викладати думки; бути глибоким за змістом та елегантними за формою.

Курсова робота виконується студентом у терміни, встановлені навчальним планом. Вона повинна бути написана і захищена до початку екза­менаційної сесії.

Закінчений, оформлений але не зброшурований рукопис курсової роботи здається на перевірку викладачу не пізніше, ніж за тиждень до початку залікової сесії.

Наслідком перевірки рукопису є рецензія, у якій викладач висловлює свої міркування з приводу повноти висвітлення розділів плану; правильності оформлення таблиць, рисунків, виконаних розрахунків, списку літератури; наявності обов’язкових посилань на першоджерела тощо. Рецензія може містити зауваження, рекомендації щодо виправлення недоліків й завершується однією з наступних резолюцій: “До захисту”; “До захисту після усунення зауважень”; “До повторної перевірки після усунення зауважень”.

Рецензія викладача зберігається студентом до захисту курсової роботи.

1.8. Виправлення зауважень, які містить рецензія викладача

Якщо рецензія викладача на курсову роботу має резолюцію: “До повторної перевірки після усунення зауважень”, необхідно переробити курсову роботу з урахуванням наведених зауважень. Нова редакція рукопису курсової роботи повертається на перевірку викладачу.

1.9. Захист курсової роботи

Остаточний варіанти курсової роботи у зброшурованому вигляді подається до захисту. Захист здійснюється в термін, визначений викладачем.

При підготовці до захисту студент повинен звернути увагу на зауваження керівника, продумати шляхи усунення наявних недоліків, вивчити додаткову літературу. Для захисту студент готує короткий усний виступ, у якому обґрунтовує актуальність обраної теми, шляхи проведення аналізу необхідних показників, отримані висновки і пропозиції з усунення наявних недоліків.

У процесі захисту студент відповідає на поставлені запитання. При оцінці враховуються якість виконаної роботи, її науково-практичний рівень, ступінь самостійності у викладі матеріалу, логіка і стиль викладу, рецензія наукового керівника, виступ студента на захисті і відпові­ді на питання.

При позитивній оцінці курсової роботи студент допускається до екзамену з дисципліни «Інноваційний розвиток підприємства». При незадовільній - сту­дент зобов’язаний повторно написати курсову роботу і захистити її на позитивну оцінку, після чого він допускається до іспиту.

Оцінка курсової роботи здійснюється за чотирибальною національною шкалою, за 100-ою шкалою та шкалою ECTS.

2. Вимоги до структури, обсягу і змісту курсової роботи

Курсова робота повинна мати таку структуру:

1. Титульний лист (додаток 2).

2. Завдання на виконання роботи (додаток 3).

3. Зміст (додаток 4).

4. Вступ.

5. Основна частина, яка складається з 3-х розділів.

6. Висновки.

7. Список використаної літератури.

8. Додатки: таблиці, схеми, графіки, діаграми, форми звіт­ності, облікові реєстри та ін.

Усі частини курсової роботи за змістом повинні бути зв'язані між собою. Обсяг курсової роботи – 35-40 сторінок друкованого тексту (шрифт тексту Times New Roman №14, полуторний інтервал).

Приблизний обсяг структурних складових курсової роботи: Вступ – 1,5-2 стор. Основна частина - 30-35 стор. Висновки – 1,5-2 стор. Список використаної літератури – 1-2 стор.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукове і практичне зна­чення; визначається мета і конкретні завдання роботи, а також предмет і об’єкт дослідження; дається коротка характеристика джерел, що мають бути використані для вирішення поставленого завдання, оцінюється ступінь наукової розробки теми, вказуються основні проблеми, що з нею пов’язані; вказується загальна кількість сторінок курсової роботи (за винятком додатків, які не включаються в загальну нумерацію), рисунків, таблиць та використаних літературних джерел.

У першому розділу висвітлюються теоретичні основи обраної теми курсової роботи, розглядається економічна сутність проблеми. На підставі глибокого вивчення літературних джерел (навчальних посібників, монографій, наукових статей, доповідей) у даному розділі чітко формулюється точка зору виконавця з досліджуваної проблеми; дається визначення понять, термінів, економічних категорій, що є предметом подальшого дослідження. Особлива увага повинна бути приділена критичному огляду літератури з розглянутого питання. За обсягом цій розділ складає 7-10 сторінок.

Другий розділ (аналітична частина) не перевищує, як правило, 10-15 сторінок. Тут важливо розкрити стан справ об’єкта дослідження (промисловість, галузь, підприємство) з тих аспектів обраної теми, які було визначено у першому розділі як такі, що потребують пильної уваги. Перший підрозділ (п. 2.1) повинен містити загальну характеристику об’єкта дослідження - підприємства (промисловості, галузі) зокрема: повна назва підприємства, юридична адреса, форма власності, організаційно-правовий статус підприємства, основні напрямки його діяльності, асортимент продукції, наявності стратегічних цілей, загальних тенденцій розвитку за останні роки (на підставі фінансової звітності (форми №1 “Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)” та №2 “Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)”) та перспектив на майбутнє. Другий підрозділ аналітично-діагностичного розділу (п. 2.2) повинен бути присвячений аналізу інноваційної діяльності підприємства (промисловості, галузі) за останні два - три роки, а саме: рівень освоєння нових видів інноваційної продукції у загальній кількості видів продукції, рівень впровадження нових технологічних процесів та прогресивності процесових інновацій. Структура витрат за типами інновацій: продуктові, процесів; питома вага витрат на технологічні інновації; структура загальних витрат на технологічні інновації за видами витрат, в т.ч.: поточні витрати, капітальні (довготермінові інвестиції); структуру загальних витрат на технологічні інновації за напрямами: дослідження і розробки, придбання нових технологій, виробниче проектування, придбання основних засобів, маркетинг і реклама, інші витрати. Структура джерел фінансування технологічних інновацій в т.ч. за рахунок коштів: власних, державного бюджету, вітчизняних інвесторів, іноземних інвесторів, кредитів тощо. Рівень прогресивності реалізованої інноваційної продукції, у т.ч.: продукція, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена, удосконалена продукція, інша інноваційна продукція. Питома вага придбаних (переданих) підприємством (промисловістю, галуззю) нових технологій (технічних досягнень за формами придбання: ліцензії на використання об’єктів промислової власності, придбання прав власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, лізинг, придбання устаткування тощо. Загальна кількість діючих, закуплених за кордоном ліцензій; загальні витрати на придбання за кордоном ліцензій та освоєння виробництва продукції за ними; питома вага середньооблікової чисельності науково-дослідних, проектно-конструкторських підрозділів підприємства в середньообліковій чисельності штатних працівників. Зіставлення запропонованих показників за періодами дасть змогу виявити тенденції їхньої динаміки й запропонувати пропозиції (заходи) щодо інноваційного розвитку підприємства (промисловості, галузі).

Після цього, у третьому підрозділі другого розділу (п. 2.3), слід зосередитись на більш детальному аналізі тих сторін та показників функціонування підприємства (внутрішніх та зовнішніх), які безпосередньо пов’язані з тематикою (темою) роботи. Дуже важливо всебічно охарактеризувати явища, що вивчаються, на основі аналізу кількісних параметрів, провести необхідну діагностичну роботу, тобто представити економічну інтерпретацію виявлених тенденцій, окреслити наявні проблеми, визначити їх глибинні причини, взаємозв’язки і можливі наслідки у майбутньому.

Для виконання другого розділу курсової роботи, потрібно зібрати достатню інформаційну базу, тобто статистичну (за необхідністю фінансову) звітність обраного об’єкту дослідження - підприємства (промисловості, галузі), а саме¹: “Звіт про створення та використання передових технологій та об’єктів права інтелектуальної власності Форма №1-технологія (річна)”; “Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт Форма №3-наука (річна)”; “Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства Форма №1-інновація (річна)”; “Використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронної торгівлі на підприємствах Форма №1-ІКТ (одноразова)”; “Обстеження інноваційної діяльності підприємства. Форма № ІНН (одноразова)” та інші.

Слід зауважити, що необхідно здійснити аналіз релевантної бази даних, тобто такої, яка безпосередньо стосується обраної тематики і дає можливість виявляти проблеми підприємства з досліджених питань.

Таким чином, другий розділ висвітлює причинно-наслідкові зв’язки певних проблемних явищ, що потребують пильної уваги і вирішення.

При виконанні цієї частини курсової роботи особливу увагу необхідно звернути на системність аналізу, логічність викладу матеріалу. При використанні цифрового матеріалу для посилення його наочності доцільно користуватися прийомами наочного зображення даних у виді таблиць, лінійних графіків, стовпчикових і кругових діаграм.

Виявлені особливості та тенденції в діяльності підприємства, його підрозділів, глибокий і всебічний аналіз різних аспектів поточного стану інноваційної діяльності підприємства, з’ясовані при цьому недоліки допомагають зробити узагальнюючі пропозиції щодо його подальшого її розвитку, опрацювати аргументовану систему заходів і пропозицій щодо посилення позицій підприємства.

Третій розділ (конструктивна частина) складає 7-10 сторінок тексту. В залежності від теми курсової роботи в цьому розділі розробляється й обґрунтовується комплекс організаційних, технічних і економічних заходів та пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності інноваційної діяльності досліджуваного підприємства. Тут необхідно дати обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених у другій частині проблем або загроз, які можуть постати перед підприємством (промисловістю, галуззю) у майбутньому. Ці пропозиції мають носити комплексний характер, складатися з кількох альтернативних варіантів, містити аналітичне обґрунтування кожного варіанта з використанням методичного апарату, поданого у першому розділі. Інформація та дані, що використовуються для характеристики та обчислення поданих альтернатив, повинні бути всебічно обґрунтовані. Розділ повинен містити як вихідні дані, так і всі види обчислених прогнозних оцінок – песимістичні, найбільш вірогідні та оптимістичні. На основі зіставлення очікуваних результатів по розроблених альтернативах приймаються рекомендації щодо найкращої. Доречним у звершенні цієї частини буде також наведення механізму впровадження запропонованого комплексу заходів щодо вирішення виявлених проблем.

Завершується робота висновками, яки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення предмету дослідження, оцінка результатів дослідження відповідно до мети роботи та поставлених у вступі завдань; пропозиції щодо удосконалення напрямку дослідження діяльності об’єкта дослідження, які було обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі.

Після висновків надаються список використаної літератури та додатки. Список використаної літератури складається з першоджерел (нормативні акти, монографії, підручники, навчальні посібники, статті періодичних видань, статистична база даних), які використовувались у ході роботи, особливо тих, на які є посилання в тексті. У додатках подаються матеріали (схеми, аналітичні дані, форми офіційної звітності та т. ін.), які є першоджерелом або доповнюють аналітичну базу роботи, проте не ввійшли в основну частину.