- •Методичні рекомендації з самостійної роботи студентів (срс)
- •Особливості спілкування медичних працівників у різних комунікативних ситуаціях. Використання числівникових форм в медичних документах
- •Одеса – 2016 р.
- •Тема 7. Особливості спілкування медичних працівників у різних комунікативних ситуаціях. Використання числівникових форм в медичних документах ____ год.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Завдання для самостійної роботи
- •4.1 Теоретичні питання до заняття.
- •4.2 Практичні завдання.
- •5. Зміст теми. Теоретичний блок:
- •1. Відмінювання кількісних числівників:
- •2. Відмінювання порядкових числівників:
- •3.За структурою: прості, складні і складені.
- •5. Числівники на позначення часу:
- •6. Узгодження числівника з іменником:
- •6. Рекомендована література: Основна
- •8. Матеріали для самоконтролю.
- •8.1 Питання для самоконтролю.
- •8.2 Тестові завдання для самоконтролю:
5. Зміст теми. Теоретичний блок:
Числівники поділяються на означено-кількісні та неозначено-кількісні.
А) Означено-кількісні — це власне кількісні (вісім зошитів, сто яблунь, тридцять гектарів); збірні (троє, двоє, семеро, двадцятеро); дробові (дві треті, три п’ятих, пітора, півтори, півтораста).
Б) Неозначено-кількісні: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять, кільканадцятеро, стільки, стільки-то, скільки-небудь, ніскільки.
1. Відмінювання кількісних числівників:
А. Числівники один, одна, одне, одні — змінюються за родами, відмінками і числами: один хлопець, одна книжка, одне вікно, одні пригоди.
Н. один одна одне одні
Р. одного однієї одного одних
Д.одному одній одному одним
З. одного одну одного одних
О. одним однією одним одними
М.на одному одній одному одних
Б. Числівники два, дві —змінюються за відмінками і у називному відмінку за родами: два підручники, дві картини.
Н. два дві
Р. двох двох
Д. двом двом
З. двох двох
О. двома двома
М. у двох у двох
В. Числівники 3-20, 30 відмінюються за зразком „два”.
Н. шість сім вісім
Р. шести семи восьми (вісьмох)
Д. шести семи восьми (вісьмом)
З. як Н. або Р. як Н. або Р. вісім (вісьмох)
О. шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)
М.у шести (шістьох) у семи (сімох) у восьми (вісьмох)
Н. чотирнадцять двадцять тридцять
Р. чотирнадцяти (-ьох) двадцяти (-ьох) тридцяти (-ьох)
Д. чотирнадцяти (-тьом) двадцяти (-тьом) тридцяти (-тьом)
З. як Н. або Р.
О. чотирнадцятьма (-тьома) двадцятьма (-тьома) тридцятьма (-тьома)
М. у чотирнадцяти (-ьох) у двадцяти (-ьох) у тридцяти (-ьох)
Г. При відмінюванні числівників 50 – 80 змінюється тільки другий корінь:
Н. шістдесят сімдесят вісімдесят
Р. шістдесяти (-ьох) сімдесяти (-ьох) вісімдесяти (-ьох)
Д. шістдесяти (-ьом) сімдесяти (-ьом) вісімдесяти (-ьом)
З. шістдесят (-ьох) сімдесят (-ьох) вісімдесят (-ьох)
О. шістдесятьма (-ьома) сімдесятьма (-ьома) вісімдесятьма (-ьома)
М. у шістдесяти (-ьох) у сімдесяти (-ьох) у вісімдесяти (-ьох)
Н. п’ятдесят
Р. П’ятдесяти (п’ятдесятьох); до (від, з, відносно, відповідно до) п’ятдесяти,
Д. П’ятдесяти (п’ятдесятьом)
З. П’ятдесят (п’ятдесяти); про (зважаючи на, у відповідь на) п’ятдесят
О. П’ятдесятьма (п’ятдесятьома); з (перед, під, над, згідно з) п’ятдесятьма
М. на п’ятдесяти ( на, у, по пятдесятьох)
Д. При відмінюванні числівників 200 — 900 змінюються обидва корені:
Н. двісті чотириста шістсот
Р. двохсот чотирьохсот шестисот
Д. двомстам чотирьомстам шестистам
З. двісті чотириста шістсот
О. двомастами чотирмастами шістьмастами
М. у двохстах у чотирьохстах у шестистах
Е. Числівники 40, 90, 100 у всіх відмінках (крім Н. та З) мають закінчення -а:
Н. сорок дев’яносто сто
Р. сорока дев’яноста ста
Д. сорока дев’яноста ста
З. сорок дев’яносто сто
О. сорока дев’яноста ста
М. у сорока у дев’яноста у ста
