5. Зміст теми

Поняття про термін. Характерні ознаки терміна.

У словниковому складі професійного спілкування велике місце належить термінологічній лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. Терміни складають основу наукової мови. Кожен термін має точно означати якесь спеціальне поняття. На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого терміна може мати небажані наслідки. Медична лексика є однією з найдавніших фахових термінологій. Орієнтування у процесі становлення, розвитку, сучасного функціонування медичної термінології має неабияке значення у професійній діяльності медиків.

Термін (від лат. terminus – межа, кордон, кінець) – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Характерні ознаки терміна:

• системність терміна (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

• наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

• моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

• стилістична нейтральність;

• відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Термінологія та терміносистема. Медичний термін

У множині термінів кожної галузі розрізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему.

Термінологія – це сукупність спеціальних найменувань різних галузей науки і техніки, що вживаються у сфері професійного спілкування. Наприклад: баланс, система, організм, кровообіг, зневоднення. Термінологія існує як результат фіксації наукового пізнання (термінологічні словники) та функціонування (наукова й навчальна література).

Терміносистема – це опрацьована фахівцем певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Медичний термін – це спеціальне слово чи словосполучення, що дає точне визначення чи пояснення предметам, діям, процесам у галузі медицини.

Основні етапи розвитку української медичної термінології.

У розвитку української медичної термінології виділяють 4 етапи:

І. Підготовчий ( ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Українська медична лексика має давні коріння, але систематичний розвиток української медичної термінології починається тільки у ІІ пол. ХІХ ст. з появою перших україномовних медичних текстів наукового стилю – науково-популярних видань, присвячених профілактиці та лікуванню різних захворювань.

ІІ. Творчий ( поч. ХХ – поч. 30-х рр. ХХ ст.). Саме в цей період процес термінотворення набув інтенсивного розвитку. Важливою визначальною рисою термінологічних словників того часу було прагнення їх укладачів відшукати й максимально повно подавати народну, питомо українську лексику або, в разі відсутності потрібних українських слів, творити їх з морфем української мови, намагаючись якомога менше запозичати з інших мов. У такій своїй настанові українські термінологи орієнтувалися й на практику деяких інших європейських мов, передусім німецької та чеської, де тенденції до переведення іншомовних слів на рідномовний ґрунт міцно закріпилися (на відміну, зокрема, від російської мови, яка на загальному слов’янському тлі порівняно охоче засвоювала іншомовну лексику).

ІІІ. Русифікаційний ( поч. 30-х рр. – кін. 80-х рр. ХХ ст.). У цей період, протягом 60 років, українська термінотворча праця не тільки завмерла, але й спрямовувалася відповідними чинниками УРСР на шкоду вже достатньо сформованим медико-термінологічним здобуткам.

ІV. Антирусифікаційний ( поч 90-х рр. ХХ ст. – наш час). З 1990 р. термінотворчий процес значно пожвавився (дискусії у пресі, конференції, видання словників). Чимало термінологів віддавали перевагу україномовним медичним термінам первісно-народного походження. Їх упровадження викликало дискусії. Неприйняття термінології часто є виявом неприйняття і невживання української мови у сфері медицини загалом.