Лекція № 8 Тема : Документний фонд як інформаційний ресурс
План
1.Поняття про документний фонд.
2. Бібліотечний фонд як складник документного фонду.
3.Інформаційний і архівний фонди у складі документного фонду.
4.Музейний фонд – один із складників документного фонду
Література
Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. №3814-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст.86.
Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи»: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2888-ІІІ //Вісник Держкомархіву України. –2002. – Вип. 1 (9). – С.5-25.
Державна програма розвитку архівної справи України на 2006–2010 рр.
//Архіви України. – 2005. – № 4. – С.5–19.
Боряк Г. В. Сукупна архівна спадщина України: до проблеми змісту понять Державного та Національного архівного фонду //Архіви України. –1995. – № 4–6. – С.42–60.
Державне управління [Текст]: монографія /За загальною ред. Авер’янова В. Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
Історія держави та права: академічний курс [Текст] У 2-х томах /Академія правових наук; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. – Т. 2. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 580 с.
Поняття про документний фонд
Документ є основним елементом фондів бібліотек, органів НТІ, інформаційних центрів, архівів, музеїв й інших документних структур. У сукупності вони складають документний фонд країни. Одночасно документні фонди є частиною документних комунікацій суспільства.
Документний фонд (ДФ) — це сукупність документів, які в силу суспільної значущості охоплюють документи усіх галузей діяльності суспільства, зберігаються і використовуються у бібліотеці, архіві, музеї, інформаційному центрі і т. п. Залежно від установи, спеціально зайнятої зберіганням документів і організацією користування ними, розрізняють документний фонд бібліотеки, архіву, музею, органу НТІ та ін. Вони, і прирівняні до них установи, мають багато спільного. У них містяться однакові документи. Проте кожен з фондів спеціалізується на придбанні переважно якого-небудь одного виду. Інформаційні центри віддають перевагу науковим, інформаційним документам; архіви — текстовим документам, що несуть ретроспективну інформацію, існуючим в єдиному екземплярі, виконаному в основному на паперовій основі; музеї — найбільш цінним у речовому відношенні документам-пам’ятникам історії і культури. Лише бібліотечний фонд у цьому відношенні вирізняються універсальністю. Тут збираються документи незалежно від їх типу і виду, матеріальної основи і форми. Значення має лише соціально-значимий зміст документу.
Документні фонди виконують низку загальних завдань і функцій. Так рукописні, депозитарні фонди у бібліотеках виконують ту ж функцію, що і архіви. Бібліотечний фонд є у будь-якій іншій документній системі (архіві, музеї і т. п.). У той же час і у бібліотеці може бути музей книги (музейний фонд), архів, інформаційний центр та ін. Різниця між ними полягає у тому, що кожен документний фонд підкоряється завданням тієї установи, в якій він функціонує. Наприклад, книга існує передусім для читання, але поміщена до музейного фонду вона стає експонатом, призначеним не для читання, а для споглядання. Будучи частиною експозиції, книга підкоряється правилам експозиційної діяльності. На відміну від бібліотечної, музейну книгу не видають додому, безпосередній доступ до неї обмежений.
Усі документні фонди виступають упорядкованими масивами документів. Їх ріднить єдність технологічних процесів формування фондів, схожість процесів комплектування, обробки, зберігання, використання, спільність нормативно-виробничої документації, схожість устаткування, технічних засобів, автоматизації і комп’ютеризації науково-виробничих процесів тощо.
Проте є й істотні відмінності. Це дає можливість взаємно збагачувати теорію і практику документних фондів різного роду. Виникнення кожного документного фонду обумовлене потребами суспільства, різноманіття яких привело до диференціації і спеціалізації фондів, своєрідності їх соціальних функцій, необхідності координованого формування і взаємного використання фондів.