Тема 8. Підприємство як товаровиробник. Витрати виробництва, валовий дохід і прибуток Методичні рекомендації

Підприємство – це організаційно – технічна структура та економічно самостійна первинна і основна одиниця, яка виробляє матеріальні блага і послуги як суб’єкт суспільного виробництва.

Підприємства класифікуються: за галузевою ознакою, сферою економічної діяльності, за формами організації, за власністю за засоби виробництва, за розмірами занятості і обсягами виробництва, за владою на ринку.

Рух капіталу у процесі економічної діяльності є процесом виробництва споживчої вартості та вартості, зростанням її, та реалізації виробленого товару і отримання прибутку на авансований капітал. Рух капіталу, у процесі якого він проходить три стадії та три функціональні форми і повертається в початкову форму з прибутком, називається кругообігом капіталу:

Перша стадія: Г — Т (РС + ЗВ) — купівля на ринку засобів виробництва і робочої сили (стадія обігу) - грошова форма капіталу;

Друга стадія: (...В...Т' ) — стадія виробництва, на якій створюються нові товари – продуктивна форма капіталу;

Третя стадія кругообігу: (Т′ — Г′)— стадія реалізації виробленої продукції, тобто товарного капіталу, на конкурентному ринку. Грошовий капітал Г, який підприємство витратило на виробничі ресурси, повернувся йому з приростом: (Г + ΔГ) – товарна форма капіталу.

Кругообіг капіталу як повторючийся процес перенесення і заміщення вартості називається оборотом капіталу. В процесі обороту капіталу він поділяється на основний і оборотний. Основний капітал – машини, споруди, обладнання. Оборотний капітал – сировина, енергоносії, заробітна плата робітників. В процесі виробництва і основний і оборотний капітал споживається, тобто витрачаються. Основний капітал (С) витрачається, переносить свою вартість в створений продукт частинами (зношується, амортизується), а оборотний капітал (V) переноситься у продукт свою вартість повністю.

Метою виробництва є створення товару для ринку і отримання прибутку. Щоб створити товар треба витратити як основний (С) так і оборотний (V) капітал, тоді витрати С будуть завжди постійні, а витрати V будуть змінними, сума витрат С + V це є витрати виробництва.

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношення).

Ефективність використання основного капіталу характеризується фондовіддачею та фондомісткістю.

Фондовіддача (Фвід)– відношення обсягу виробництва продукції до одиниці витрат основних виробничих фондів:

Фвід=

де ОбП – обсяг виробництва продукції;

Осн Ф – вартість основних виробничих фондів.

Фондомісткість (Фміс) характеризує потребу в основних виробничих фондів для виробництва одиниці продукції. Визначається як показник, обернений фондовіддачі:

Фміс=

Фміс=

Амортизація основного капіталу (Am) — це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляється.

Am =

Оборотний капітал — частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари цілком і яка повністю повертається в грошовій формі після їх реалізації (сировина, матеріали, енергія, паливо а також капітал, витрачений на робочу силу).

Оборот капіталу — це кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється. Час обороту складається з часу виробництва і часу обігу.

Час виробництва — це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері виробництва.

Час обігу — це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері обігу (час купівлі засобів виробництва і робочої сили (перша стадія кругообігу) та час реалізації вироблених товарів (третя стадія кругообігу)).

Кількість оборотів=360/тривалість одного обороту, днів

Витрати виробництва - частина вартості товара, яка повиння бути знову авансована на продовження виробництва.

Зовнішні витрати являють собою плату постачальникам

ресурсів (праці, сировини, енергії і т. д.), які не є власністю даного підприємства.

Внутрішні витрати - витрати на власний і самостійно використаний ресурс.

Прибуток є основною метою діяльності господарюючих суб'єктів.

Бухгалтерський прибуток являє собою загальну виручку фірми за мінусом зовнішніх витрат або витрат на залучення ресурсів.

Економічний прибуток — це загальна виручка за мінусом валових витрат (зовнішніх і внутрішніх, включаючи в останні і нормальний прибуток підприємця).

Ефективність виробництва оцінюється по загальному прибутку (Р). Він розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції (Q) і суми витрат (Аm+V). Формула обчислення загального прибутку:

Р = Q – (Аm + V)

Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках:

р^/=

де р^/ - норма прибутку;

Р – маса прибутку;

(C+V) – авансований капітал.

Відносним показником прибутковості виробництва виступає рентабельність (Рентаб) – співставлення маси прибутку до витрат виробництва (cобівартості).

Рентаб =

Р – маса прибутку;

(Am+V) – собівартість продукції.