МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра філософії, історії і політології

Педагогіка вищої школи

Методичні рекомендації

щодо підготовки до семінарських занять

для студентів денної форми навчання

всіх спеціальностей

Одеса

2016

ББК – 88р74.58

УДК – 658.512.62:378.147.34:331.102.12:371.132

Автор-упорядник: канд. педагогічних наук, доцент А.О. Ногінська,

Рецензент: викл. І.В.Федорова

Анотація –

в методичних рекомендаціях представлена програма змістовних модулів з навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи», даються вказівки щодо підготовки до семінарських занять, теми рефератів, питання до самостійної роботи, індивідуально-дослідні завдання, питання до заліку та іспиту.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри філософії, історії та політології ОДАУ.

Протокол № __ від ___________ 2016 року.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………….		4
Програма навчальної дисципліни Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Змістовний модуль 1. Основні засади педагогіки вищої школи		7 10 14
2	Вступнезаняття. Загальніосновипедагогікивищоїшколи	14
1.2.	Інформаційно-предметне забезпечення навчального процесу	16
1.3.	Виховання особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою	17
Змістовий модуль 2. Педагогічні технології у вищих навчальних закладах 2.1 Лекція у вищій школі. Поняття контролю навчальної діяльності студентів 2.2. Технологія і техніка організації та проведення семінарів, практичних, лабораторних, індивідуальних занять, консультацій і колоквіумів 2.3. Професійна компетентність педагога вищої школи.. 2.4. Культура педагогічного спілкування. Питання до іспиту ОсновналітератураДодаткова література		19 19 21 22 24 26 32 33

ВСТУП

Реформування вищої школи і вимоги до випускників вищих навчальних закладів України докорінно змінюють навчальні методики викладання фахових дисциплін, дисциплін психолого-педагогічного циклу. Сьогодні відбувається перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань – до вміння оперувати знаннями, від поточної форми організації навчання – до індивідуальної.

У сучасному світі, який увійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури. Виникла потреба реформування освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості. Отже, входження України в Болонський процес – це важлива соціокультурна проблема, яка значною мірою зумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, а також посилює вимоги до наукової компетентності фахівця з вищою освітою. Отже, студент-випускник повинен вміти творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у бурхливому потоці наукової інформації. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення і в галузі професійної педагогічної діяльності. Наукові дослідження – це джерело педагогічного пошуку, що сприяє збагаченню теорії та практики педагогіки й забезпечує формування творчої індивідуальності.

Магістр має знати не лише основні закони, категорії, принципи, методи, засоби навчання й виховання, але й уміти обрати тему наукового дослідження і сформулювати концептуальний апарат; теоретично обґрунтувати проблему та вибрати методи її дослідження; організовувати експеримент та впроваджувати отримані результати в практичну діяльність вищого навчального закладу.

Загальні положення педагогіки вищої школи спираються на знання студентами філософії як методологічної основи, психології як теоретичної бази, методики викладання фахової дисципліни і стають основою оволодіння курсу для подальшої практичної діяльності.

Метою викладання навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи» є формування у студентів-магістрів готовності до педагогічної діяльності у ВНЗ, взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу у різноманітних обставинах, поглибити знання про психічні фактори, що зумовлюють здобуття і накопичення інформації, впливають на поведінку і вчинки людини, сформувати потребу в особистісному розвитку, навчитись виявляти психологічні особливості інших людей та будувати позитивні стосунки з оточенням і досягати індивідуальних цілей у процесі навчання.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Педагогіка вищої школи» є:

- вивчити основні засади навчання і виховання студентської молоді;

- опанувати знання про дидактичні основи забезпечення навчального процесу;

- усвідомити особливості науково-педагогічної діяльності та шляхи її опанування;

- усвідомити закономірності професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;

- сприяти професійному самовизначенню і набуттю студентами професійно-педагогічної ідентичності;

- розвинути провідні якості особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- основні принципи освіти;

- систему освіти, освітньо-кваліфікаційні рівні та структуру ВНЗ України;

- права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу;

- структуру державних стандартів вищої освіти різних рівнів;

- зміст освітньо-професійної програми бакалаврату, магістратури та спеціальності;

- основні вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики своєї спеціальності;

- вимоги до складу і змісту навчально-методичної документації зі своєї спеціальності та дисципліни;

- суть традиційних, інноваційних та інформаційних технологій навчання у вищій школі;

- принципи організації педагогічних експериментів і аналізу їх результатів.

вміти:

- організовувати та аналізувати свою педагогічну діяльність;

- планувати навчальні заняття згідно з навчальним планом та програмою дисципліни;

- розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу та проводити заняття різних видів;

- забезпечувати послідовність викладення матеріалу та міждисциплінарні зв’язки;

- визначати методи та засоби контролю;

- організовувати та керувати навчально-пізнавальною діяльністю студентів, формувати у студентів критичне мислення та вміння здійснювати діяльність зі всіма її складовими;

- аналізувати навчальну та навчально-методичну літературу і використовувати її в педагогічній практиці;

- здійснювати контроль і оцінювання результатів та проводити коригування процесу навчання;

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3 кредити ЄКТС.