- •Лабораторна робота №1 вступ до теорії ймовірностей
- •Мета роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1.2.1 Класичне означення ймовірності
- •1.2.2 Задача на безповторну вибірку. Гіпергеометричний розподіл
- •1.2.3 Основні комбінаторні формули
- •1.2.4 Теореми додавання та множення ймовірностей
- •1.2.4.1 Формули множення та додавання ймовірностей
- •3.1.1 Формула повної ймовірностей
- •3.1.2 Формула Байєса
- •Практичні завдання
- •1.3.1 Завдання 1
- •1.3.2 Завдання 2
- •1.3.3 Завдання 3
- •1.3.4 Завдання 4
- •1.3.5 Завдання 5
- •1.3.6 Завдання 6
- •1.3.7 Завдання 7
- •1.4 Питання до захисту
- •Основні комбінаторні формули.
- •Лабораторна робота №2 повторні незалежні випробування
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.2.1 Схема незалежних випробувань, або схема Бернуллі
- •2.2.2 Закон рідкісних подій
- •2.2.3 Закон великих чисел
- •2.3 Практичні завдання
- •2.3.1 Завдання 1
- •2.3.2 Завдання 2
- •2.3.3 Завдання 3
- •2.3.4 Завдання 4
- •2.4 Питання до захисту
- •Лабораторна робота №3 закони розподілу та числові характеристики дискретних випадкових величин
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.2.1 Закони розподілу
- •3.2.2 Числові характеристики випадкових величин
- •Практичні завдання
- •3.3.1 Завдання 1
- •3.3.2 Завдання 2
- •Питання до захисту
- •Лабораторна робота №4 закони розподілу та числові характеристики неперервних випадкових величин
- •Мета роботи
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.2.1 Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •4.2.2 Закони неперервних випадкових числових величин та їх числові характеристики
- •4.3 Практичні завдання
- •4.3.1 Завдання 1
- •4.3.2 Задання 2
- •4.3.3 Завдання 3
- •Питання до захисту
2.2.2 Закон рідкісних подій
Якщо у схемі
Бернуллі ймовірність
події А
досить мала, а кількість випробувань п
досить
велика, причому
,
то має місце формула Пуассона:
,
яка визначає ймовірність того, що в досить великій серії з п випробувань відбудеться т разів рідкісна подія А (ймовірність якої досить мала, причому ).
2.2.3 Закон великих чисел
Подію
можна розглядати як подію
,
яка полягає в тому, що відносна частота
події А
в даній
серії з п
випробувань
дорівнює
.
Виявляється, що для будь-якого числа
має місце нерівність
,
коли п
– досить велике, тобто
.
При розв’язуванні задач необхідно встановити, що експеримент, який розглядається, задовольняє схемі Бернуллі, тобто:
випробування, що проводять – послідовні і незалежні;
кожне випробування має відбутися або не відбутися;
ймовірність успіху в кожному випробуванні постійна і дорівнює р.
Аналіз і розв’язування задач даної теми можна проводити за схемою:
1. Якщо кількість незалежних випробувань n мале, то для обчислення ймовірності появи події k раз використовують формулу Бернуллі:
. (2.1)
Найімовірніше число успіхів в схемі Бернуллі знаходимо за таким правилом: для знаходження найімовірнішої кількості появ успіхів у схемі Бернуллі потрібно знайти спочатку величину . При цьому:
а)
якщо
- ціле, то є два розв’язки:
і
.
б)
якщо
- не ціле, то розв’язок один, а саме, ціла
частина
,
тобто
.
2. Якщо кількість незалежних випробувань n достатньо мала і треба знайти ймовірність появи події від k1 до k2 раз, то використовують формулу
(2.2)
Імовірність того, що в n випробуваннях подія А настане:
|
|
менше k раз |
|
|
|
більше k раз |
|
|
|
не менше k раз |
|
|
|
не більше k раз |
|
|
|
принаймні один раз |
|
Якщо кількість незалежних випробувань
,
а ймовірність
,
,
то для обчислення
використовують локальну теорему
Мавра-Лапласа в наближеному
вигляді:
(2.3)
де
,
а
- функція Гаусса, яка має такі властивості:
функція
Гаусса парна
;в точці
вона набуває свого максимального
значення
;функція приймає лише невід’ємні значення, для
Графік функції зображено на рисинку 2.1, а її значення знаходять за допомогою спеціальної таблиці.
Якщо кількість незалежних випробувань , а ймовірність появи події
,
,
то для обчислення ймовірності
використовують теорему Пуассона у
наближеному вигляді:
.
(2.4)
Формулою Пуассона допустимо користуватись
і у таких випадках: при
,
якщо
;
при
,
якщо
;
при
,
якщо
.
Якщо кількість незалежних випробувань , то для обчислення ймовірності появи події від k1 до k2 раз:
при малій кількості доданків у сумі
і
ймовірності появи події в кожному
випробуванні
використовують формулу
(2.5)при малому числі доданків в сумі і ймовірності появи події в кожному випробуванні використовують формулу
(2.6)при достатньо великій кількості доданків використовується інтегральна теорема Муавра – Лапласа в наближеному вигляді
(7)
де
,
,
- функція Лапласа, яка має такі властивості:
функція Лапласа непарна
;
;функція зростає на всій числовій осі;
прямі
і
є горизонтальними асимптотами для
функції Лапласа, для
.
Значення функції знаходять за спеціальною таблицею.
