8.3 Леверидж як оцінка і управління ризиком структури капіталу
Ризик структури фінансування викликається застосовуваним рівнем постійних фінансових витрат (відсотків за борговими зобов'язаннями). Чим вище рівень застосовуваної заборгованості, тим вище фінансовий ризик структури капіталу.
Кажуть, що ризик структури капіталу породжується операційним і фінансовим левериджем. Фінансовий леверидж викликається використанням позикового капіталу в структурі пасивного підприємства.
Фінансовий леверидж характеризує зв'язок між чистим і валовим прибутком підприємства:
EPS = (EBIT-I) (1 - t) / Na, (8.5)
EPS – чистий прибуток на одну акцію;
I – сума відсотків по кредиту;
Nа – кількість акцій;
EBIT – валовий прибуток.
При використанні фінансового левериджу (заборгованості) сам прибуток більше, але і ризик у нього зростає.
Кф.л. = Д / А = ПК / ВК = ПК / (А – ПК), (8.6)
Кф.л. – коефіцієнт фінансового левериджу;
ПК – позиковий капітал;
А – активи;
ВК – власний капітал.
Щоб оцінити вплив фінансового левериджу на чистий прибуток розраховують коефіцієнт впливу фінансового левериджу:
DFL = EBIT / (EBIT-I). (8.7)
Коефіцієнт впливу фінансового левериджу показує, на скільки відсотків зміниться чистий прибуток при зміні валового прибутку на один відсоток.
На рисунку показана залежність між ризиком (стандартне відхилення чистого прибутку) і коефіцієнтом заборгованості (коефіцієнтом фінансового левериджу).
σ
Д / А
Рисунок 8.1 – Залежність між ризиком і коефіцієнтом заборгованості
Видно, що з застосуванням заборгованості рівень ризику зростає спочатку незначно, а при деякому коефіцієнті заборгованості – дуже швидко. Однак, і при нульовому коефіцієнті заборгованості присутній коливання чистого прибутку, а отже і ризик. Очевидно, заборгованість - не єдиний фактор ризику структури капіталу. На зміну рівня чистого прибутку впливають і постійні виробничі витрати. Постійні виробничі витрати породжують виробничий ризик, тобто операційний леверидж.
S
Пост. витрати
Q Qшт. Q
Рисунок 8.2 – Вплив операційного левериджу
DOL = (S – VQ) / (S – VQ – F) = (S – VQ) / EBIT = Q (P – V) / Q (P-V) – F, (8.8)
де DOL – ступінь впливу операційного левериджу. DOL показує: на скільки відсотків зміниться валовий прибуток при зміні обсягу продажів на 1 %;
S – загальний обсяг продажів у вартісному вираженні;
VQ – загальний обсяг змінних витрат у собівартості;
F – загальний обсяг постійних операційних витрат в собівартості;
Q – обсяг продажів в натуральному вираженні;
Р – ціна одиниці продукції;
V – змінні витрати на одиницю продукції.
При одночасному використанні фінансового та операційного левериджу виникає ефект комбінованого левериджу (CLE).
CLE = DOL * DFL. (8.9)
CLE показує, на скільки відсотків зміниться чистий прибуток при зміні обсягу продажів на 1 %.
CLE = (S – VQ) / (S – VQ – F – I). (8.10)
Фактори, що впливають на вибір структури капіталу:
1) стабільність продажів. Якщо продажу фірми відносно стабільні, то така фірма може дозволити собі більш високий фінансовий леверидж (залучати великі борги, тобто більш високі платежі з фіксованими термінами виплати);
2) структура активів. Фірми з більшою часткою ліквідних активів активно використовують боргові зобов'язання, а підприємці з великими інвестиціями в спеціалізоване машинне незавершене виробництво використовують більший борг;
3) рівень операційного левериджу. За інших рівних умов фірма з меншими постійними виробничими витратами краще використовує борг;
4) податки. Чим вище рівень оподаткування, тим більшу перевагу має фірма при використанні боргу;
5) темпи зростання фірми. За інших рівних умов швидко зростаючі компанії повинні більше використовувати борг;
6) менталітет керівництва. Керівник може бути більш-менш консервативний і відповідно використовувати більшу чи меншу заборгованість ніж середня фірма в їх галузі;
7) позиція кредиторів і оціночних агенств. Кредитори можуть не підтримати рішення фірми про використання наднормативного по галузі левериджу або призначити при цьому підвищені ціни за кредит;
8) контроль над керуванням. Бажання керівництва зберегти контрольний пакет акцій за фірмою може викликати залучення більшого боргу в структурі;
9) кон'юнктура фінансового ринку. Кон'юнктура фінансового ринку впливає на тип цінних паперів, які підприємство може реалізувати, а отже емітувати;
10) внутрішні умови фірми. Ступінь компетентності і рівень кваліфікації фахівців і керівництва компанії.
Контрольні питання
1. Як визначають ризики проекту?
2. Охарактеризуйте поняття невизначеності.
3. Як класифікують ризики інвестиційного проекту?
4. Які основні причини появи ризиків на кожній стадії життєвого циклу проекту?
5. Охарактеризуйте кількісні і якісні методи аналізу ризику.
6. Які фактори впливають на вибір структури капіталу?
7. Як розраховується коефіцієнт впливу фінансового левериджу?
8. Назвіть основні методи зниження ризиків при оцінці та реалізації проекту.