Тема 10 Правове регулювання торгівельної діяльності

1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності

2. Форми господарсько-торговельної діяльності

3. Поняття товару та особливості правового режиму обігу його окремих видів

4. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.

5. Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем. Права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

6. Відповідальність суб'єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.

1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності

У діловому обороті, в економічній та правовій науці використовуються терміни "торгівля", "торговельна діяльність", "промисел", "господарсько-торговельна діяльність", "купівля-продаж". Першоосновою, що поєднує всі ці категорії, є опосередкування переходу права власності на товарні блага, які задовольняють потреби людей або груп людей. При цьому є й законодавчо закріплені відмінності, у зв'язку з чим необхідно з'ясувати економіко-правову сутність кожного з цих понять.

Враховуючи історичний розвиток економіко-правового поняття "торгівля", зазначимо , що у економічний побут ввійшло визначення торгівлі, в яку включався усякий збут товарів у вигляді "промислу" (професійної діяльності), незалежно від того, чи виготовлені товари особою, яка їх збуває (фабрична торгівля), чи придбані у третіх осіб (купецька, посередницька торгівля), якщо тільки збут не здійснюється за попереднім замовленням. У торгівлю включалася і закупівля товарів виробниками - придбання сировини й устаткування для сільського господарства і промисловості, що відбувалося на тих же підставах, що і збут їх продуктів і виробів.

Крім указаних видів торгівлі (промислової або фабричної та посередницької або купецької), німецький учений економіст Боргт додатково поділяв торгівлю на внутрішню (весь обіг у межах країни), та зовнішню - весь міжнародний обмін. На його думку, торгівля являє собою не приватногосподарську діяльність купців, фабрикантів тощо, а галузь народного господарства, що з'єднує виробника і споживача, усуваючи перешкоди як особистого характеру, так і за місцевістю і часом, що відокремлюють їх один від одного.

У нашій країні збереглося в загальних рисах вищезазначене розуміння торгівлі.

Досліджуючи правову категорію торгівлі, Г. Ф. Шершеневич поділяв її на такі види:

1) за місцем здійснення торговельних операцій:

а) внутрішня торгівля і

б) зовнішня торгівля.

Перша відбувається в межах даної держави, між місцевими виробниками і споживачами, друга - між державами, між виробниками і споживачами, що належать до різних країн.

Зовнішня торгівля розподіляється на:

а) вивізну - між вітчизняними виробниками та іноземними споживачами;

б) ввізну - між іноземними виробниками та вітчизняними споживачами;

в) транзитну - між іноземними виробниками та іноземними споживачами, коли вона здійснюється за сприяння вітчизняних посередників;

2) за наближенням товару до споживача розрізняють торгівлю: а) оптову; б) роздрібну. Перша полягає у продажу товарів від торговця торговцю, продаж здійснюється партіями і товар набувається безпосередньо у виробників. Друга полягає у продажу самому споживачу в розмірах, що відповідають його щоденним потребам, а сам товар придбавається, як правило, в торговців. До роздрібної торгівлі належить дрібнороздрібна торгівля, яку можна виділити з роздрібної тільки за незначним розміром оборотного капіталу.

3) За засобами пересування товарів торгівля поділяється на : а) сухопутну і б) морську торгівлею.

Перехід України до ринкової, яка грунтується на різних формах власності, поява нових суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм та інше сприяло розвитку господарських відносин, що стало поштовхом для удосконалення господарського законодавства, зокрема, такої її підгалузі, як торгове право. Як вже зазначалося, сучасна економічна наука під терміном "торгівля" (у широкому значенні) розуміє весь обіг товару, "діяльність, спрямовану на розподіл матеріальних благ".

Відповідно до п. 4.1 ДСТУ 4303-2004 ("Роздрібна та оптова торгівля) торгівля –це вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов'язаних із цим послуг. Торговельна діяльність – це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача. ДСТУ 4303-2004 містить також наступні терміни: внутрішня торгівля, роздрібна торгівля, оптова торгівля, комісійна торгівля, фірмова торгівля, посередницька операція (торгівля), комісійна операція, бартерна операція, торговельна послуга, продаж товарів, умовний продаж, найм-продаж, дистанційна торгівля, електронна торгівля, продаж на замовлення, продаж поштою, торгівля в кредит, купівля на виплат, комерційний кредит, споживацький кредит, ярмарок, виставка-продаж, товарний аукціон. Проте, терміни наведені в цьому ДСТУ є рекомендованими.

Із метою закріплення правової сутності торгівлі (як професійної діяльності) ст. 263 ГК визначає господарсько-торговельну діяльність як господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямовану на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжну діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Таким чином, законодавець відмежовує ту діяльність, яка за своєю суттю не є господарською (професійною), хоча в економічному і правовому значенні може належати, в окремих випадках, до торгівлі.

Необхідно зазначити, що господарсько-торговельна діяльність закладена у зміст господарської діяльності. Стаття З ГК України визначає такі елементи змісту господарської діяльності, як виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг.