3. Утворення кислої та середньої калієвих солей винної кислоти

До 1 мл водного розчину винної кислоти додають краплю розчину фенолфталеїну і приливають по краплях, постійно збовтуючи, розчин КОН. Випадає густий кристалічний осад. Якщо далі додавати луг, то осад поступово розчиняється, а у лужному середовищі зовсім зникає. До частки одержаного розчину додають по краплях розведену сульфатну кислоту - знову з‘являється осад або муть, яка зникає , якщо знову додати кислоти. При нейтралізації винної кислоти спочатку утворюється кисла, а потім середня сіль. Кисла сіль малорозчинна у воді.

Розчин середньої виннокислої солі використовують для наступного досліду.

4. Взаємодія калієвої солі винної кислоти з купрум (іі) гідроксидом

Осаджують у пробірці купрум (ІІ) гідроксид, діючи на розчин мідного купоросу незначним надлишком розчину лугу. Після цього додають розчин виннокислої солі. Купрум (ІІ) гідроксид розчинюється і утворюється темно-синя рідина - розчинний комлекс купруму. Ця реакція лежить в основі приготування фелінгової рідини.

Контрольні запитання

1. За допомогою яких реакцій можна розпізнати наступні речовини: а) гліколеву та оцтову кислоти; 2) молочну та саліцилову кислоти?

2. Як довести наявність двох карбоксильних груп в молекулі винної кислоти?

3. Як довести наявність двох гідроксильних груп в молекулі винної кислоти?

4. Як довести наявність фенольної ОН групи в молекулі саліцилової кислоти?

5. Які продукти утворяться при нагріванні -, - і -гідроксивалеріанових кислот? Назвіть їх, напишіть рівняння відповідних реакцій.

0. 2.3.8 Вуглеводи

1. Взаємодія вуглеводів з амоніачним розчином арґентум (і) гідроксиду

До 1 мл 1-2%-вого розчину глюкози додають 1 мл амоніачного розчину арґентум (І) гідроксиду, пробірку вміщують на кілька хвилин у гарячу воду. Якщо пробірка була чиста, то металеве срібло, яке виділяється при окисненні глюкози, осаджується на стінках пробірки у вигляді дзеркального шару (реакція «срібного дзеркала»), у іншому випадку випадає чорний осад:

2. Реакція глюкози з фелінговою рідиною

У пробірку вливають 1-2 мл фелінгової рідини, додають 1%-вого розчину глюкози, нагрівають у полум‘ї газового пальника. Спостерігається зміна забарвлення рідини, виділення жовтого осаду купрум (І) гідроксиду, який переходить у червоний осад купрум (І) оксиду; глюкоза окислюється у глюконову кислоту. Рідину Фелінга, як і амоніачний розчин аргентум (І) гідроксиду, використовують для виявлення альдегідної групи в вуглеводах.

3. Взаємодія глюкози з купрум гідроксидом (проба Троммера)

До 2-3 мл розчину глюкози додають 1 мл розведеного розчину NаОН та 2-3 краплі розчину СuSO₄. Осад купрум (ІІ) гідроксиду, який виділяється, при струшуванні розчиняється, а рідина забарвлюється у інтенсивний синій колір. При цьому глюкоза, яка містить у своєму складі гідроксильні групи, розташовані поряд, утворює з купрум (ІІ) гідроксидом комплексні сполуки, розчинні у лугах.

Обережно нагрівають у полум‘ї пальника верхню частину рідини до початку кипіння і спостерігають зміну забарвлення розчину – глюкоза окислюється у глюконову кислоту.