1.4. Зміст завдання та місце виробничої програми в системі господарських планів підприємств.

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планом по праці і заробітній платі, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

  Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.

Вартісні (грошові) показники виробничої програми використовують поряд з натуральними вимірниками усі підприємства комунального господарства. Виробнича програма комунального підприємства у вартісному вимірі характеризує доходи (виручку) від реалізації продукції (послуг) і дає змогу зіставляти доходи й витрати підприємства, визначати його прибуток, рівень рентабельності.

Грошові вимірники використовують як узагальнюючі показники для характеристики розвитку комунального господарства і забезпечення населення комунально-побутовими послугами по місту (області) в цілому, оскільки окремі види послуг виражають різними показниками.

Нормативно-трудові вимірники застосовують у комунальному господарстві для визначення обсягу виробничо-експлуатаційної роботи у нормативних людино-годинах. Нормативно-трудові показники використовують у тих випадках, коли перелік виконуваних робіт великий, а самі види робіт, як правило, неодноразово повторюються за розрахунковий період на одних і тих же територіях (ділянках). Так, нормативно-трудові показники (вимірники) застосовують для обчислення обсягу робіт з експлуатації водопровідних, каналізаційних, газових мереж; обсягу робіт з утримання об’єктів зелених насаджень і ін.

Показниками виробничої програми є:

- кількісні (вартісні, натуральні, умовно-натуральні, трудові)

- якісні (сортність, марка, вміст корисного компонента, частка продукції, що відповідає світовим стандартам, частка експортної продукції)

Під виробничою потужністю розуміється максимально можливий річний випуск продукції в номенклатурі і асортименті, передбачених планом при повному використанні виробничого обладнання готівкового і площ з урахуванням застосування прогресивних технологій, організації виробництва та праці.

Розрахунок виробничої потужності проводиться з метою узгодження планованого обсягу випуску продукції з виробничими можливостями підприємства.

Виробнича потужність класифікується за такими ознаками:

1) за рівнем розрахунку:

— виробнича потужність конкретного устаткування або укрупненої групи;

— виробнича потужність конкретного підрозділу підприємства;

— виробнича потужність конкретного підприємства в цілому.

2) за видами:

- проектною є потужність, що визначається в процесі реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції.

- поточна виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва або перевищенням проектних показників. При цьому виробничу потужність обчислюють на кінець кварталу, місяця тощо.

- резервна виробнича потужність повинна формуватись і постійно існувати у певних галузях економіки: електроенергетиці, газовій промисловості, на транспорті для покриття так званих пікових навантажень.

Розділ 2. Планування та нормування у системі управління матеріальними запасами підприємства