37

Вступ

На сьогоднішній день, коли економіка України перейшла на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме вирішує яку продукцію випускати, за якими цінами реалізувати.

З цього приводу важливість і актуальність проблеми організації, зокрема, планування та нормування запасів підприємства, є беззаперечним. Саме запаси забезпечують діяльність підприємства. Немає запасів, немає виробництва. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси, а саме сировина і матеріали в межах норм, передбачених потребою підприємства.

Важливим етапом обґрунтування стратегії управління активами запасів підприємства є аналіз їх стану та необхідності.

Метою роботи є аналіз планування та нормування у системі діяльності підприємства, оцінка факторів, що визначають обсяг матеріальних запасів підприємства, механізм калькулювання забезпеченості підприємства запасами (відповідності їх розміру встановленого нормативу), що має на меті оцінити спроможність підприємства створювати необхідні для виробництва і реалізації продукції, матеріалів, інші виробничі запаси, перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, вкладати певну суму коштів у сферу розрахунків. Наявність у підприємства запасів у межах нормативу — запорука його безперебійної роботи, і своєчасного виконання фінансових зобов'язань.

Виходячи з мети, були поставлені наступні задачі:

- дати загальну характеристику запасів підприємства – їх сутність, склад та класифікацію, джерела утворення;

- розглянути теоретичні основи нормування запасів;

- проаналізувати існуючі методи нормування;

- на підставі проведеного аналізу зробити висновки про вплив надлишку (браку) запасів на діяльність підприємства.

При написанні роботи були враховані вимоги чинного законодавства, Законів України, Постанов та інших документів Кабінету Міністрів. Це дало змогу поєднати теоретичний матеріал роботи з можливостями практичного дослідження.

Розділ 1. Види планування та їх характеристика. Система планів господарської діяльності підприємства.

1.1. Види планування

План - це документ, в якому визначаються завдання на конкретний період по економічному та соціальному розвитку підприємства.

Програма визначає розвиток одною з важливих напрямів діяльності підприємства.

Проект відрізняється від програми більш високим рівнем розробки та конкретизації. У проекті обґрунтовується кошторисна вартість, його реалізація.

Ієрархія планування означає, що окремі плани підприємства можуть знаходитись у відношеннях підпорядкованості один до одного.

Процес план. в економіці можна поділити на наступні: стратегія та тактична

Бюджет представляє собою оперативний фінансово-економічний план, що розробляється у межах одного року, та відображає витрати та доходи.

За функціональними діяльності виділяють:

-операційної діяльності

-інвестиційної діял.

-фінансової діял.

-маркетингової діял.

-управлінської діял.

1.2. Технологія планування діяльності підприємства

Стратегія планування:

1 етап: - дослідження зовнішнього середовища. діяльності під-ва

2ет. – визначення місії під-ва, стратегічних цілей діяльності.

3ет. – проведення стратегічного аналізу, визначення. стратегічних альтернатив

4ет. – вибір стратегії діяльності підприємства.

5ет. – розробка стратегії плану прийняття управлінських рішень

Тактичне планування:

6ет. – середньострокове план-ня конкретизації стратегії діяльн. Під-ва.

Оперативне планування:

7ет. – розробка внутрішньо фірмових бюджетів короткострокових планів календ. Діяльн.

 

Планування - це засіб досягнення мети, це функція управління, це процес розробки та узгодження процесу.

Існує декілька методів планування:

- балансовий,

- розрахунково-аналітичний,

- економіко-математичний,

- графоаналітичний

- програмно-цільовий (рис. 6.2).

Балансовий метод планування забезпечує встановлення зв'язків між потребами в ресурсах і джерелами їх покриття, а також між розділами плану. Наприклад, балансовий метод пов'язує виробничу програму з виробничою потужністю підприємства, трудомісткість виробничої програми - з чисельністю тих, хто працює. На підприємстві складаються баланси виробничої потужності, робочого часу, матеріальний, енергетичний, фінансовий тощо.

Розрахунково-аналітичний метод використовується для розрахунку показників плану, аналізу їхньої динаміки та факторів, які забезпечують необхідний кількісний рівень. У рамках цього методу визначається базисний рівень основних показників плану та їх зміни в плановому періоді за рахунок кількісного впливу основних факторів, розраховуються індекси зміни планових показників порівняно з базисним рівнем.

Економіко-математичні методи дають змогу розробити економічні моделі залежності показників на основі виявлення зміни їх кількісних параметрів порівняно з основними факторами, підготувати декілька варіантів плану і обрати оптимальний.

Графоаналітичний метод дає можливість подати результати економічного аналізу графічними засобами. За допомогою графіків виявляється кількісна залежність між взаємопов'язаними показниками, наприклад, між темпами зміни фондовіддачі, фондоозброєності та продуктивності праці. За допомогою графіків моделюється паралельне виконання робіт у просторі та часі за складними об'єктами (наприклад, реконструкція цеху, розроблення й освоєння нової техніки тощо).

Програмно-цільові методи дозволяють складати план у вигляді програми, тобто комплексу завдань і заходів, об'єднаних однією метою та наближених до певних термінів. Характерна мета програми - її націленість на досягнення кінцевих результатів. Основою програми є генеральна мета, що конкретизується в ряді під цілей і завдань. Цілі досягаються конкретними виконавцями, які наділяються необхідними ресурсами. На основі ранжування цілей (генеральна мета - стратегічні та тактичні цілі - програми робіт) складається "дерево цілей" - початкова база для формування системи показників програми й організаційної структури управління нею.