- •С прощення в групах приголосних д, т, к випадні
- •Спрощення на письмі не відбувається
- •З міна приголосних при словотворенні
- •7 . Г, ж, з жч (при утворенні ступеня порівняння)
- •9 . Прикметник іменник
- •Ч ергування приголосних у дієсловах
- •Чергування приголосних
- •1. Перевіряємо наголосом:
- •2 . Випадна буква завжди
- •Чергування голосних [е] – [і] у дієсловах
- •Чергування голосних [е] – [и]
- •Чергування голосних [о, е – і ]
- •Написання слів з ненаголошеним -а
- •Чергування голосних [о] – [е]
- •Вживання м’якого знака
- •1 . Д, т, з, ц, с, л, н Де ти з’їси ці лини?
- •5. Якщо далі йде м’який приголосний
- •Апостроф не пишемо
- •В іншомовних словах:
- •1. Після “дев’яти приголосних”
- •Подовження приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •5 . У ненаголошених дієприкметникових суфіксах -ан -, -ян -, - ен -, - ин - н
- •Подвоєння приголосних в іншомовних словах
- •3. Прикметник, що починаються частиною
- •5. Прикметник утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс:
- •Написання прикметників разом:
- •4. Географічні назви:
- •Запам'ятай правопис
- •2. Без сполучних 2.З частинами віце-, екс
- •4. З першими частинами пів-, напів-, полу-:
- •5. Якщо перша частина іменника починається на
Вживання м’якого знака
1 . Д, т, з, ц, с, л, н Де ти з’їси ці лини?
гляньмо, візьми, різьбяр, жолудь, гість, мазь, кінець, лось, сіль, шпилька, дзьоб, щавель.
2
.
-ськ-,
-цьк-, -зьк-
український
ткацький празький
3
ться
. ця тся одягається, розчісується,вмивається, співається
4
.
дзьоб, льон, сьомий, трьох, льотчик, тьохкати, п’ятьох
5. Якщо далі йде м’який приголосний
сільський, польці, гуцульський, генеральський, учительський, їдальня
6.
Гальчин
неньці
н
енька
Галька
неньчин Гальці
доньці
кальці
донька
калька
доньчин
кальчин
7. -есеньк-, -еньк-, оньк-, юсіньк-, ісіньк-
М’який знак не пишемо
1
.
б,
п, в, м, ф Ь
любов,
голуб, сім, короп, ставте
2 . ж, ч, ш Ь подорож, ніч, товариш, турбуєшся
3
.
г,
к, х
Ь
ріг, мак,
мох
4
.
р
Ь
календар,
кобзар, гіркий, слюсар, буквар
виняток: Горький, трьох, чотирьох
5
.
після
н
перед
ж,
ч, ш, щ Ь
кінчик,
промінчик,
гребінчик,
тонший,
менший,
інший,
барабанщик.
Винятки: Маньчжурія, бриньчати, неньчин, женьшень
6
.
спілці
с
пілка
спілчин
рибалці
р
ибалка
рибалчин
7
.
матінці
м атінка
матінчин
Меланці
М еланка
Меланчин
8 . у буквосполученні – нськ після н
Оболонь, але оболонський
Умань, але уманський
Волинь, але волинський
Астрахань, але астраханський
велетень, але велетенський
український селянський
9
.
в українських
іменах Омельян,
Ульяна
1 0. ЗАПАМ’ЯТАЙ: пишемо
різкий, ковзкий, дерзкий, боязкий, в’язкий, жаский, плоский, плаский, держално, пужално (хоча держальце, пужальце)
А построф пишемо вимова тверда, роздільна
1. після Б, П, В, М, Ф перед Я, Ю, Є, Ї
п’ять, б’ється, бездощів’я, м’ясо, м’ята, сім’я, міжбрів’я
2. після Р твердого
кар’єр, пір’я, , ганчір’я, підгір’я, матір’ю, сузір’я
3. після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний
м
іж’ярусний,
трьох’ярусний, Мін'юст, пів’яблука,
перед’ювілейний, роз’яснення, під’їзд,
пів’їдальні
Порівняй: дит’ясла, але дитсадок транс'європейський, але трансконтинентальний
4. після К перед Я
Лук’ян, Лук’янова, Лук’яненка, Лук’янівка
5. у словах іншомовного походження після
- б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, та р:
комп’ютер, ін’єкція, миш’як, Ж’єн, бар’єр, Б’юкене, Фур’є, к’янті, інтерв’ю
6
.
після іншомовних префіксів, що
закінчуються на приголосний:
а
д’ютант,
ад’юнкт, суб’єкт, ін'єкція, кон’юнктивіт.
