Д. Атмосфера.

1. Щільність повітря (П) виміряють вагою 1 м3 в кг. Щільність повітря на поверхні землі позначають через По, а щільність повітря при нормальних атмосферних умовах через Пн.

Нормальні атмосферні умови – температура повітря +15о С, тиск 750 мм, відносна волгість 50% та безвітряно.

2. Опір повітря вимірюють в кг.

Є. Снаряд.

Калібр снаряду позначають через d.

Вага снаряду позначають через q.

Коефіцієнтом форми снаряду (і) називають множник, який характеризує зміну величини сили опору повітря в залежності від форми снаряду.

Рис.7. Властивості траєкторії в повітрі.

Поперечним навантаженням називають відношення ваги снаряда в кг до площі найбільшого поперечного січення в см². Внаслідок гальмівної сили повітря на політ снаряду траєкторія снаряду одержує наступні особливості по відношенню до траєкторії в безповітряному просторі:

При рівних початкових швидкостях V₀, кутах кидання θ₀ – траєкторія в повітрі нижче і коротше траєкторії в безповітряному просторі. Внаслідок цього дальність і час польоту снаряду менше.

Спадаюча частина траєкторії коротша і крутіша, θ_С > θ_О

Вершина траєкторії S ближче до точки падіння С, а кінцева швидкість менше початкової V_С < V_С.

Продовгуватий, обертаючийся снаряд має двояко вигнуту траєкторію із-за сили ваги та опору повітря.

Рух снаряду в повітрі порушує спокій повітря і приводить в рух його частинки. На цей рух витрачається кінетична енергія снаряду, щоб подолати силу опору повітря.

Рис. 8. Рух в безповітряному просторі осі продовгуватого снаряду.

Розглянемо:

а) Дію сили опору повітря на необертаючийся снаряд.

В безповітряному просторі на снаряд діє тільки одна сила ваги, яка його опускає вниз, вісь снаряда при цьому не повертається.

На рис. 7 показаний рух вісі продовгуватого снаряду при польоті його в безповітряному просторі. Вісь снаряду зберігає весь час положення паралельне лінії кидання. Так, як напрямок дотичної змінюється, то кут між віссю снаряда і дотичною, який називається кутом Нутації, безперервно збільшується.

Рис. 8. Рух в повітрі осі продовгуватого необертаючогося снаряду.

Б) При польоті в повітрі, внаслідок появи кута нутації, сила опору повітря R збільшується, по напрямку вона не збігається з дотичною і не буде прикладена до центру ваги снаряда. Досліди показують, що в цьому випадку сила R прикладена в точці, яка знаходиться між центром ваги снаряда і його головною частиною. Ця точка називається центром опору повітря.

При симетричності снаряду вона розміщується на його осі. Сила R не паралельна дотичній тому, що кут (гамма) між нею і віссю снаряда завжди трошки більший кута нутації (рис. 8)

З механіки відомо, що сила, яка прикладена до центру ваги снаряда, змінює тільки поступальний рух, а дві сили виконують тільки обертальний рух. Приведем силу опору повітря R до центру ваги. Для цього прикладемо до центру ваги дві сили R₁ і R₂, рівні їй, паралельні і спрямовані в різні сторони. (рис. 8)

При дії трьох сил R, R1, R2, рух снаряду залишиться таким же, як і при дії однієї сили. Але ясно, що сила R1, яка прикладена до центру ваги, тільки змінює поступальний рух снаряду і не повертає осі снаряду. Дві ж рівні і паралельні сили R₂ і R, спрямовані в різні сторони, складають пару сил, які не змінюючи поступального руху снаряду, повертають його вісь в напрямку стрілки і перекидають його.

Очевидно, що стріляти продовгуватими снарядами в цих умовах нераціонально. Далекобійність буде мала (велика сила R), а кучність погана (велике розсіювання снарядів). Необхідно зробити так, щоб вісь снаряду не віддалялася від дотичної, а слідкувала за нею. Цього досягають великою швидкістю обертання снаряду навколо своєї осі, більше 20 тис обертів за хвилину.

Для стрільби продовгуватими снарядами необхідні нарізні стволи і ведучі частини снаряда, тоді вісь снаряда весь час повертається до дотичної, а величина кута між ними невелика. Рух снаряду приближається до розглянутого руху матеріальної точки під дією двох зовнішніх сил.

Обертальний рух снаряду придається ведучим пояском на снаряді і нарізами в каналі ствола. При цьому снаряд під дією порохових газів рухається поступально вперед і водночас обертається навколо своєї осі. Так снаряд одержує властивості гіроскопічної стійкості. Ця властивість проявляється в тому, що снаряд зберігає в просторі напрямок своєї осі обертання, а при дії зовнішніх сил, які хочуть змінити цей напрямок (перекинути), вісь відхиляється не по площині перекидання, а перпендикулярно їй, і в сторону обертання снаряду. Для визначення напрямку відхилення осі снаряду використовують правило „Бурвчика” (див. рис. 9):

Рис. 9. Відхилення вісі снаряду під дією зовнішніх сил, прикладених знизу.

Від поштовху вісь снаряду відхилиться в бік, куди прийде точка прикладення сили через 3/4 оберту по ходу обертання. Аналогічно міркуючи, можна визначити напрямок відхилення вісі обертання снаряду при зміні точок прикладення зовнішніх сил.

Приклад: при прикладенні поштовху зліва – вісь відхилиться вниз, зверху – вліво, справа – вгору. Але на снаряд постійно діють сили і його повздовжня вісь буде відпрацьовувати конічний рух в бік обертання вправо (права нарізка) снаряду, відносно дотичної до траєкторії. Відхилення повздовжньої вісі снаряду від вектору швидкості буде виконуватися на невеликі кути. Ці висновки справедливі по криволінійній траєкторії (V – постійно знижується). Додаткове зниження вектора швидкості приводить до збільшення кута нутації в вертикальній площині і цим самим збільшує при цьому перекидаючий момент.

Але перекидання не буде із-за гіроскопічної рівноваги снаряду. Тоді продовження вісі снаряду почне відпрацьовувати конічний рух по ходу обертання снаряду, немовби супроводжуючи дотичну до траєкторії (V). Це обертання буде відносно деякої середньої лінії, так званої вісі динамічної рівноваги. Так, як зниження вектору руху проходить в вертикальній площині (збільшується поштовх знизу), то динамічна вісь відхиляється на деякий кут вправо.

Рис. 10. Величина кута нутації при криволінійній траєкторії (δр кут динамічної рівноваги).

На рис. 10 показаний додатковий кут δр - кут динамічної рівноваги, створений вектором швидкості і віссю динамічної рівноваги.

Таким чином, снаряд виконує складні обертальні рухи - відносно дотичної до траєкторії і разом з дотичною відносно осі динамічної рівноваги.

Внаслідок обертання відносно динамічної осі, яке відбувається в вертикальній площині, вісь динамічної рівноваги відхиляється вправо. Внаслідок цього відхилення відбувається перерозподіл (лобового) опору повітря на дві складові частини:

Повздовжню Rx і бокову Rz (рис. 11)

Рис. 11 Складові внаслідок обертання відносно динамічної вісі.

Бокова складова буде відхиляти центр ваги (ЦВ) вправо.

Таким чином, траєкторія буде мати вигляд, показаний на рис. 12.

Рис. 12. Вигляд траєкторії у плані.

Бокове відхилення снаряду від площини кидання внаслідок обертального руху снаряду в повітрі називається деривацією.

Кутова деривація – одна із поправок таблиць стрільби, які вводяться при підготовці установок для стрільби. Величина деривації залежить від дальності стрільби і висоти траєкторії. Якщо подивитися у ТС, можна побачити, що при збільшенні дальності стрільби поправка в напрямок на деривацію збільшується. Це збільшення пояснюється тим, що час дії на снаряд сили опору повітря збільшується із-за збільшення часу польоту снаряда. Поправка на деривацію значно збільшується при мортирній стрільбі.

Так, наприклад, при стрільбі із 122 мм Г Д-30 на заряді другому на дальність 7000 м при мортирній стрільбі величина поправки на деривацію дорівнює 0-66. Така велика величина поправки пояснюється не тільки збільшенням часу дії сили опору повітря (польотного часу), але й збільшенням Rz за рахунок пониження дотичної до траєкторії.

5. Рух снаряду в повітрі. Сили і моменти, які діють на політ снаряда.

В безповітряному просторі на снаряд діє тільки одна зовнішня сила - сила ваги снаряду (сила притягання Землі). Снаряд, отримавши при вильоті із ствола гармати деяку початкову швидкість, намагається по інерції зберегти величину і напрямок цієї швидкості. Сила ваги дає снаряду прискорення g, напрямком по вертикалі вниз. Величину прискорення g для умов стрільби приймають постійною (g = 9,81 м/сек² , ця величина для В = 49⁰ нормальне табл.) значення прискорення.

Під дією прискорення вільного падіння траєкторія снаряда буде знижуватися. Це зниження буде залежите від прискорення сили ваги (на північному полюсі g=9,832 м/сек² , а на екваторі g =9,78 м/сек² ) і часу польоту t, а величину цього зниження можна визначити так:

Рис. 2. Рух снаряду під дією сили ваги в безвітряному просторі.

6. Завдання метеорологічної підготовки стрільби артилерії.

Завданням метеорологічної підготовки є визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються під час стрільби.

Метеорологічна підготовка передбачає:

• наземні метеорологічні вимірювання і зондування атмосфери, які проводяться з метою виявлення розподілу метеоелементів по висоті;

• розрахунок середніх відхилень метеоелементів від нормальних значень на метеостанціях (постах) і складання бюлетенів „Метеосередній”;

• передачу метеобюлетенів у артилерійські частини і підрозділи у вигляді спеціальних цифрових телеграм;

• визначення в артилерійських дивізіонах і батареях балістичних відхилень метеоелементів для розрахунку поправок під час визначення установок для стрільби.

7. Метеорологічні елементи які вимірює метеорологічний пост гаубичного артилерійського дивізіону.

Метеорологічний пост дивізіону проводить виміри наземних значень тиску атмосфери, температури повітря швидкості і напрямку вітру, (швидкості і напрямку середнього вітру у прошарку 200м) і складає наближений бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”.

8. Термін придатності наближеного бюлетеня «метеосередній».

не більше 1 години при висоті входу до 1600 м;

9. Прилади для вимірювання метеорологічних елементів метеопостом артилерійського дивізіону.

Для вимірювання значень метеорологічних елементів метеорологічний пост має десантний метеорологічний комплект (ДМК) або комплект метеорологічних приладів, який включає в себе:

• барометр-анероїд;

• вентиляційний психрометр або термометр-пращ;

• польовий вітромір або вітрова рушниця ВР-2.

Обробка результатів вимірів метеорологічних елементів на метеорологічному посту проводиться з використанням уніфікованого метеорологічного планшета (УМП-1 ) або таблиць і бланків.

10. Розшифрувати наближений бюлетень «метеосередній» по групам:

“ Метео 1107 – 17085 – 0084 – 01559 – 0201 – 615204 – 0402 – 625505 –0802 – 635806 – 1203 – 635507 – 1604 – 645808 и т. д_;”.

Значення цифр визначаються їх місцем в кожній групі і місцем групи в телефонограмі:
1-а група (метео 4 цифри)	– условное обозначение бюлетня «Метеосередній» (метео 11);
2–га група (5 цифр) 17085	– день (число) місяця (17) – 17–е;
	– час закінчення зондування атмосфери (085) = 8 год 50 хв.
3–я група (4 цифри) 0084	– висота розташування метеостанції над рівнем моря (0084) = 84 м
4–а група (5 цифр)	– відхилення наземного тиску атмосфери на рівні станції в міліметрах ртутного стовпчика (015) = + 15 мм рт. ст.;
	– відхилення наземної віртуальної температури повітря від табличній в градусах (59) = – 9°
5–а група (4 цифри) 0201	– стандартна висота в сотнях метрів (02) = 200 м;
	– середнє відхилення щільності повітря від табличної в шарі атмосфери від поверхні землі до стандартної висоти в % (01) = +1%.
6–а група (6 цифр) 615204	– середнє відхилення температури повітря від табличної в шарі атмосфери від поверхні землі до стандартної висоти, зазначеної в 5-й групі (61) = – 11°
	– дирекційний кут напрямку середнього вітру (звідки дме) у великих поділках кутоміра для цієї ж висоти (52) = 52–00;
	– швидкість середнього вітру в шарі атмосфери від поверхні землі до стандартної висоти (04) = + 4 м/с.
Усі наступні чотиризначні групи цифр вказують стандартну висоту в середнє відхилення щільності повітря, як в 5-й групі, а шестизначні групи - середнє відхилення температури повітря, напрям і швидкість середнього вітру, як в 6-й групі.
Якщо будь-які дані виражаються меншим числом цифр, ніж їм відведено в телефонограмі, то попереду числа ставляться нулі.
Знак «-», що позначає негативне значення тих чи інших даних, в бюлетені не поміщається, а до першої відведеної для цих даних цифри додається умовне число 5.
Відхилення тиску атмосфери від нормального, вказане в 4-й групі цифр бюлетеня, призводять до висоти вогневої позиції користуючись правилом: через кожні 10 м перевищення пункту метеорологічної станції над вогневою позицією тиск змінюється на 1 мм.
Поправку на різницю висот вогневої позиції і пункту метеостанції додають до відхилення тиску, взятому з бюлетеня, якщо вогнева позиція нижче метеостанції, або віднімають якщо вогнева позиція вище пункту метеостанції.

11. Задачі балістичної підготовки.

Завданням балістичної підготовки є визначення балістичних умов, які враховують під час стрільби .

Основними завданнями балістичної підготовки є:

1 Визначення відхилення початкової швидкості снарядів унаслідок зносу каналу ствола гармати (ΔVоГР) .

Відхилення початкової швидкості снарядів – це зміна величини дійсної швидкості снаряда від табличного значення. Воно буває додатним і від’ємним. Додатним „+”, коли початкова швидкість снаряда більше табличної, і від’ємним „–”, коли початкова швидкість снаряда менше табличної. Визначається за допомогою АБС і виражається в %.

2 Визначення різнобою основних гармат батарей щодо контрольної гармати дивізіону та гармат батарей щодо основної (δVоі).

Рисунок 4.1 – Різнобій гармат батареї

Різнобій – незбігання центра групи точок падіння снарядів під час стрільби із кількох гармат по одній і тій самій цілі на однакових установках прицілу і рівня внаслідок різниці індивідуальних балістичних характеристик гармат (рис. 4.1 та розділ 3 підручника).

3 Визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів (ΔV_{0 сум}) для контрольної гармати дивізіону та основних гармат батарей.

Сумарне відхилення початкової швидкості снаряда – це відхилення початкової швидкості, яке передбачає відхилення початкової швидкості снарядів унаслідок зносу каналу ствола гармати і відхилення початкової швидкості внаслідок індивідуальних властивостей партій зарядів. Тобто

ΔV_{0 сум} = ΔV_{0 гар} +ΔV_{0 зар}. (4.6)

4 Визначення температури зарядів (Тз). Тз – це ступінь нагрівання зарядів).

5 Визначення балістичних характеристик боєприпасів.

Балістичні характеристики боєприпасів – це основні дані, які визначають закономірність розвитку процесу руху снаряда (міни) в каналі ствола (внутрішньобалістичний) або на траєкторії (зовнішньобалістичний). Основні внутрішньобалістичні характеристики: калібр, щільність заряджання, довжина шляху снаряда в каналі ствола, відносна маса заряду (відношення її до маси снаряда), сили пороху max тиск порохових газів, характеристики горіння пороху і т. ін. До основних зовнішньобалістичних характеристик належать: початкова швидкість снаряда, балістичний коефіцієнт; кути кидання і вильоту; середнє відхилення.

Сортування та розподіл боєприпасів, які надійшли, поміж батареями (гарматами).

12. Які технічні засоби використовуються в артилерійській батареї при проведенні балістичної підготовки.

Для проведення балістичної підготовки в дивізіоні (батареї) використовують:

1. Артилерійську балістичну станцію АБС. Одна станція на дивізіон, обслуга – один оператор.

2. Прилад для вимірювання довжини зарядної камори – ПЗК, або прилад контрольних вимірювань – ПКВ. Один прилад у службі РАО частини.

3. Термометр батарейний ТБ-15. Один на батарею, на вогневій позиції. Параметри виміру ТБ -15 від -33° до +51°С (t_{зам. ртуті} = -38,8°С).

4. Визначення температури зарядів. Температуру зарядів для систем ствольної артилерії визначають безпосередньо на ВП за допомогою батарейного термометра (ТБ-15). Відхилення температури зарядів від табличної визначають за формулою

Тз = Тз – 15° С,

де Тз – температура зарядів, яку визначають за допомогою батарейного термометра.

13. Нормальними (табличними) умовами вважають:

-топографічні.

а) точка падіння знаходиться на горизонті гармати(тобто кут місця точки падіння дорівнює нулю, і тому кут піднесення дорівнює табличному куту прицілювання);

б) нахил осі цапф відсутня (чи вибирається прицілом, забезпеченим поперечним рівнем).

14. Нормальними (табличними) умовами вважають:

-балістичні.

а) початкова швидкість снаряда - таблична (що відповідає стрільбі з нового ствола зарядами, що забезпечують табличну початкову швидкість);

б) температура заряду tз = + 15 °.

15. Нормальними (табличними) умовами вважають:

-метеорологічні.

а) атмосфера нерухома (швидкість вітру на всіх висотах дорівнює нулю);

б) барометричний тиск атмосфери в точці стояння гармати (і на горизонті гармати Н = 750 мм.рт.ст .;

в) температура повітря в точці стояння гармати (і на горизонті гармати) tп = + 15,9 °.

16. Способи визначення установок для стрільби.

-повна підготовка;

-пристрілювання цілі;

-використання даних пристрілювальної гармати (далі - ПГр);

-перенесення вогню від пристріляного репера (цілі);

-скорочена підготовка;

-окомірне перенесення вогню.

17. Що означає сигнал «Контроль-1».

18. Що означає сигнал «Контроль-2».

Організовуючи перевірку правильності визначення установок для стрільби, призначають порядок контролю правильності підготовки приладів управління вогнем та визначення установок для стрільби.

Порядок контролю правильності підготовки до роботи приладів управління вогнем та побудови графіків розрахованих поправок установлюють завчасно, для чого визначають контрольну точку прямокутними координатами. За цією точкою звіряють топографічні дані (сигнал «Контроль-1») та вирахувані установки (сигнал «Контроль-2»). За командою начальни­ка штабу дивізіону, наприклад: «Вишня». «Контроль-1», («Вишня». Контроль-2») старші офіцери (командири) батарей конт­ролюють роботу обчислювачів та доповідають на пункт управління вогнем дивізіону відповідні дані.

Вирахувані установки для стрільби по цілях, реперах та орієнтирах, а також дані Таблиць стрільби і коефіцієнти, необхідні для визначення коректур під час пристрілювання і стрільби на ураження, записують у таблиці вирахуваних установок для стрільби дивізіону та батареї.

19. Граничні помилки під час визначення топографічних (вирахуваних) дальності і напрямку при роботі з ПУВ.

Вважають, що прилади управління вогнем підготовлені правильно, коли розходження в топографічних (вирахуваних) дальностях не перевищує 50 м, а розходження в топографічних (вирахуваних) доворотах 0-05.

20. Суть і зміст повної підготовки. Умови застосування.

Повна підготовка - це головний спосіб визначення установок для стрільби на поразку. Вона забезпечує швидкість та раптовість відкриття вогню на поразку; її застосування не залежить від погодних умов і умов спостереження.

Під повною підготовкою розуміють такий спосіб визначення установок, при якому установки для стрільби визначають розрахунком на основі повних відомостей про умови стрільби.

При ПП, завчасно до отримання вогневої задачі визначають відхилення умов стрільби від табличних, координати ВП, КСП, орієнтирів і цілей, готують до стрільби боєприпаси, а також розраховують поправки дальності, напрямку на відхилення балістичних і метеорологічних умов стрільби .від табличних. Вся ця робота відноситься до попередньої підготовки стрільби.

Після отримання вогневої задачі:

- визначають топографічну дальність Д , доворот від основного напрямку стрільби ¶ та перевищення цілі над вогневою позицією ∆h і кут місця цілі eц

- за топографічною дальністю за допомогою графіка розрахованих поправок визначають для вибраного заряду поправку дальності ∆Д і напрямку ∆¶ , додають ці поправки до топографічних даних і отримують вираховану дальність та вирахований доворот.

Д = Д + ∆Д

¶ =¶ +∆¶

- за вирахованою дальністю і вибраним зарядом знаходять у таблицях стрільби установку прицілу,

- розраховують поправку на перевищення цілі над вогневою позицією, вводять її в рівень і отримують вираховану установку рівня.

- установки для стрільби вважаються визначеними способом повної підготовки, якщо:

- координати цілей визначені згідно з умовами табл. 1 ПС і УВ арт.;

- топогеодизична прив’язка ВП проведена доданими топопідрозділами або засобами дивізіону (батареї);

- координати ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів: або автономної навігаційної апаратури від пунктів: геодезичних мереж, контурних точок карт геодезичних даних, карт масштабу не менше 1 : 50000 при довжині ходу не більше 3 км;

- абсолютні висоти ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних приладів:(за кутом місця) або за допомогою карти масштабу не менше 1 : 50000, за крутизною схилу не більше 6⁰;

- дирекційні кути орієнтованих напрямків визначені гіроскопічним або астрономічним способами, передачею дирекційного кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням на небесне світило або за допомогою прокурсопоказника автономної навігаційної апаратури й за допомогою магнітної стрілки бусолі з врахуванням поправки бусолі, визначеної на віддалі не більше 5 км від ВП;

- метрологічні умови стрільби визначені за бюлетенем “метеосередній”, що складений метеостанцією, за довженною не більше 3 години, або наближеному бюлетеню “метеосередній СВЗ”, за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 3000м, або наближеному бюлетеню ”метеосередній”, що складений метеопостом дивізіону, за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 800м,

- балістичні умови стрільби визначені: сумарне відхилення початкової швидкості снарядів (мін) для основних гармат батарей і контрольної гармати дивізіону визначено за допомогою БС, якщо не можливе його визначення за допомогою БС, для основних гармат батарей з врахуванням різнобою основних гармат батарей відносно контрольної, визначеного за допомогою БС; температура зарядів визначена за допомогою термометра; балістичні характеристики боєприпасів відомі;

- геодезичні умови стрільби визначені.

21. Способи побудови ГРП (графіку розрахованих поправок), призначення ГРП.

Побудова ГРП на лінійці дальності ПУВ проводиться у такому порядку:

-    виставляють виступ повзунка на мінімальну опорну дальність і проти відповідного її

значення і ∆Д на лінійці дальності ставлять точку і прокреслюють одну чи дві риски;

аналогічно наносять інші риски та точки і записують значення та знаки поправок на­прямку для інших топодальностей для певного заряду. Якщо значення однієї із сумарних по­правок буде перевищувати значення поправки, яка відповідає правій поділці верхньої шкали повзунка, тоді точки і риски попередньої сумарної поправки наносять одночасно проти верх­ньої і нижньої шкал повзунка;

-    з'єднуючи точки в лінію, отримують ГРП, точки відповідні одній і тій самій поправ­ці;

-    відстань між двома рисками ділять на відрізки, які відповідають одній поділці куто­міра і трубки підривника, та оцифровують їх.

Якщо сумарні поправки розраховані для 2-3 напрямків, то над лініями ГРП дальності й рисками поправок напрямків надписують напрямки, для яких побудовані ці лінії.

Побудова ГРП на міліметровому папері в клітинку

22. Формули визначення дальності та напрямку вирахуваних до цілі (Д ;¶ ).

Д = Д + ∆Д

¶ =¶ +∆¶

23. Суть і зміст скороченої підготовки.

Скорочена підготовка установок для стрільби - це такий спосіб визначення установок, при якому відхилення умов стрільби від табличних враховується не повністю або наближено.

Установки для стрільби вважаються визначеними способом скороченої підготовки, якщо має місце хоча б одне відхилення від вимог ст. 57. Вона використовується тоді, коли за умовами обставин не можливо виконати всі заходи по підготовці стрільби або коли деякі елементи підготовки виконуються з недостатньою точністю.

При скороченій підготовці необхідно, як правило, проведення пристрілювання цілі.

Установки, розраховані способом скороченої підготовки, дозволяється використовувати для стрільби на подавлення без пристрілювання тільки при веденні вогню дивізіоном по групових цілях у тих випадках, якщо координати цілі визначені згідно таблиці 1, але має відступ від вимог, передбачених для повної підготовки, одночасно не більш ніж по двох умовах. Ці відступи не повинні виходити за наступні межі:

- координати ВП визначені по карті масштабу не менш 1:100 000 за допомогою приладів або навігаційної апаратури;

- абсолютні висоти ВП визначені за допомогою карти 1:100 000;

- дирекційні кути орієнтовних напрямків визначені за допомогою гірокурсопокажчика автономної навігаційної апаратури або за допомогою магнітної стрілки бусолі;

- метеорологічні умови визначені за бюлетенем “Метеосередній” давністю до 8 годин, за бюлетенем “Метеосередній СВЗ” з давністю не більше 1 години при висоті входу в бюлетень до 5000 м або за наближеним бюлетенем “Метеосередній” за давністю не більше 1 години при висоті входу до 1600 м;

- відхилення початкової швидкості снарядів враховано тільки за зношенням каналу ствола основної гармати батареї, в такому випадку враховуються поправки на відхилення всіх балістичних характеристик боєприпасів, передбачених таблицями стрільби (на ковпачок підривника, на вогнегас, на непофарбованість снарядів (мін) та інше).

Таким чином, скорочена підготовка відрізається від повної підготовки головним чином точністю визначення установок для стрільби. Що стосується порядку і правил визначення установок для стрільби способом скороченої підготовки, то вони в основному такі ж, як і при повній підготовці.

24. Формули для визначення інтервалу віяла за шириною цілі( ),якщо фронт цілі(Ф_ц) визначений:

    • в метрах.

    • в поділках кутоміра.

Для стрільби на ураження призначають віяло скупчене або за шириною цілі.

Для визначення інтервалу віяла за шириною цілі ді­лять фронт цілі в метрах на кількість гармат у батареї (взводі) та на одну тисячну топографічної дальності до цілі (0,001 )

Якщо фронт цілі виміряний із спостереженого пункту в поділках кутоміра то для визначення інтервалу віяла з вогневої позиції ділять фронт цілі на кількість гармат та множать на коефіцієнт віддалення

При поправці на зміщення 5-00 і більше інтервал віяла визначають за допомогою ПРК (ПрУВ, мікрокалькулятора), як коректуру за напрямком, приймаючи правий бік цілі за її центр, а лівий за розрив. Отриману коректуру ділять на кількість гармат в батареї (взводі). Віяло завжди округляють до цілого числа у менший бік.

25. Формула для визначення установки рівня (Рів).

Рв = 30-00 + Ец +_Е

26. Формула для визначення перевищення цілі (∆h).

h_ц = h_ц – h_б

27. Формула для визначення кута місця цілі (ε_ц).

Ец = · 0,95

28. Формула для визначення висоти цілі (h_ц) за кутом місця цілі (М_ц).

29. Формула для визначення коефіцієнта віддалення (К_в), та з якою точністю його визначають.

Коефіцієнт віддалення розраховують з точністю до 0,1 за формулою

,

де – дальність від спостережного пункту до цілі;

– топографічна дальність від вогневої позиції до цілі.

30. Формула для визначення крока кутоміра (К_к), та з якою точністю його визначають.

Крок кутоміра, який відповідає зміні дальності на 100 м, розраховують з точністю до 0-01 за формулою

, де ПЗ – поправка на зміщення.

Для визначення довороту на крок кутоміра, що від­повідає коректурі дальності, одну соту коректури даль­ності множать на крок кутоміра.

Доворот на крок кутоміра виконують у бік спостереж­ного пункту, якщо дальність зменшується, та в протилеж­ний бік, якщо дальність збільшується.

31. Як визначити стрибок прицілу під час стрільби на ураження групових та окремих цілей.

Під час стрільби на ураження групових та окремих цілей для дивізіону та батареї призначають:

стрибок прицілу або величину шкали, що дорівнює 1/3 глибини цілі з округленням у меншу сторону до цілих поділок прицілу;

інтервал віяла призначають відповідно до ст. 50.

При визначенні установок для стрільби на ураження способом скороченої підготовки стрибок прицілу (величину шкали) і інтервал віяла збільшують у 1,5 рази.

32. По скільки призначають снарядів на гармату установку при переході до стрільби на ураження окремої цілі і яким видом віяла.

По 2…4 снаряди на гармату установку серіями швидкого вогню зі скупченим віялом

33. Яку установку ударного підривника застосовують при ураженні окремої цілі.

на осколкову дію

34. Формула для розрахунку коректури в установку прицілу (∆П)

при ПЗ<5-00.

у дальності ΔП = ΔД/ΔХтис

35. Формула для розрахунку коректури в напрямок (β) при ПЗ<5-00.

у напрямку ß = -α Кв + (± Д/100) Кк.

36. Порядок пристрілювання при ураженні цілі з пристрілюванням за допомогою далекоміра при ПЗ<5-00.

На вирахуваних установках основній гарматі призначають один постріл. За виміряними відхиленнями по розриву визначають коректуру і на виправлених установках призначають ТРИ постріл з темпом що забезпечує надійну засічку кожного розриву.

37. Порядок переходу до стрільби на поразку при ураженні цілі з пристрілюванням за допомогою далекоміра.

До стрільби на поразку переходять після введення коректури,яка визначена за середнім відхиленням розриву(центру групи розривів) від цілі,але не менше,як за двома.а також якщо під час пристрілювання отримано влучення в ціль; після впровадження коректур на виміряне відхилення розриву від центру цілі.(центру групи розривів) при влученні в групову ціль

38. Порядок пристрілювання при ураженні цілі з пристрілюванням за спостереженням знаків розривів (СЗР).

1. На врахованих установках призначають основній гарматі один постріл.

2. Якщо виміряне тільки бокове відхилення, виводять розрив на ліню спостереження, приймаючи відхилення за дальністю рівним нулю.

3. Отримавши знак вводять коректуру на величину першої вилки рівною 200 м у сторону цілі. В залежності від відхилення величина першої вилки може бути зменшена або збільшена. Так діють до отримання протилежного знаку.

4. Після отримання протилежного знаку половинять вилку.

39. Порядок переходу до стрільби на поразку при ураженні цілі з пристрілюванням за спостереженням знаків розривів (СЗР).

До стрільби на поразку переходять на середині 100 м вилки при глибині цілі

менше 100 м, та на середині 200 м вилки при глибині цілі  100 м, а також при влученні в ціль. При влученні в групову ціль пер. До стр. На ураж.після введ. Коректури з урахуванням відхилення за напрямком та дальністю від центру цілі,якщо розрив відбувся поблизу дальньої чи ближньої її межі приймають розрив «-» чи «+» на величину яка = 1/2 глибині цілі

40. Установки при стрільби прямою наводкою з гармати.

Точку прицілювання вибирають у центрі цілі або в найбільш уразливій її частині.

Прицільну марку (перехрестя панорами) під час стрільби по нерухомих цілях сполучають з точкою прицілювання, працюючи підйомним та поворотним механізмами в одну сторону, наприклад, зліва направо або зверху вниз.

Під час стрільби по рухомих цілях навідник виводить прицільну марку (перехрестя панорами) вперед у напрямку руху цілі і, сполучивши точку прицілювання з прицільною маркою (перехрестям панорами), здійснює постріл.