Тести, розбиті по окремим темам / Ж_аппендицит_ускладнення

?

У хворого під час лапаротомії на 6-й день від початку захворювання виявлено апендикулярний інфільтрат. При спробі його роз’єднання наступає десерозація кишки. Який об’єм хірургічного втручання?

+Дренування черевної порожнини, тазу, антибактеріальна терапія, місцево холод і фізпроцедури.

-Апендектомія без дренування черевної порожнини.

-Апендектомія, дренування черевної порожнини.

-Роз’єднання інфільтрату з виконанням апендектомії.

-Ушивання лапаротомної рани, антибіотикотерапія, фізпроцедури.

?

Хвора 35 років була госпіталізована до хірургчного відділення з діагнозом гострий апендицит. Хворіє 6 діб. Лікувалася самос-тійно, приймала аналгетики, спазмолітики. В правій здухвинній області пальпується щільне утворення, практично нерухоме, з чіткими контурами. Був встановлений діагноз – апендикулярний інфільтрат. Хворій показано:

+Консервативне лікування. Потім апендектомія через 2-3 місяці після розсмоктування апендикулярного інфільтрату

-Апендектомія в плановому порядку, дренування черевної порожнини

-Апендектомія в ургентному порядку, дренування черевної порожнини

-Виписати хвору під нагляд хірурга поліклінічного відділення

-Ендоскопічна апендектомія

?

У хворого 18 років на 3 день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребір’ї, гектична температура, пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?

+Пілефлебіт

-Вірусний гепатит

-Токсичний гепатит

-Цироз печінки

-Холедохолітіаз

?

У хворої 40 років з на 8 день від початку захворювання різко посилився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру, пульс 106 уд. за хв. Язик сухий. В правій здухвинній ділянці при пальпації в зоні інфільтрату визначається різкий біль та позитивні симптоми подразнення очеревини. При ректальному обстеженні болючості, нависання передньої стінки кишки не виявлено. Яке ускладнення виникло у хворої?

+Нагноєння апендикулярного інфільтрата

-Пілефлебіт

-Правосторонній аднексит

-Дифузний перитоніт

-Тіфліт

?

Оперовано хворого 52 років з приводу гострого гангренозного апендициту, місцевого перитоніту. Виконано апендектомію, дренування черевної порожнини. На 5 день після операції стан хворого погіршився, з’явились озноб, різке підвищення температури, іктеричність склер, пульс 120 уд. за хв, АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт здутий, при пальпації біль в правій половині живота, збільшення в розмірах печінки та її болючисть. Виділень із черевної порожнини не має. Лейкоцитів крові - 22,4х109/л, еритроцитів-2,7х1012/л. Яке ускладнення виникло у хворого?

+Пілефлебіт

-Підпечінковий абсцес

-Післяопераційний перитоніт

-Тіфліт

-Гостра кишкова непрохідність

?

У хворого 22 років, оперованого 16 годин тому назад з приводу гострого апендициту, появилась слабість, головокружіння. Хворий блідий, пульс 110 уд. в хвилину. Живіт м”ягкий, болючий в ділянці операційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрюєте?

+Внутрішня кровотеча

-Перитоніт

-Абсцес

-Кишкова непрохідність

-Кишкова нориця

?

Жінка 40 років на протязі 3-х діб відмічає поступово нарастаючий біль у правій здухвинній ділянці, що починався з епігастральної ділянки. Температура до 37,5-37,8 С. При поступленні язик вологий, пульс 80 уд. в хв., лейкоцитоз 12х109. Живіт при пальпації мякий помірно болючий в правій здухвинній ділянці де нечітко пальпується якись утвір. Про яку патологію слід думати?

+Апендикулярний інфільтрат

-Пухлина сліпої кишки

-Перекручена кіста яєчника

-Позаматкова вагітність

-Апендикулярнниц абсцес

?

У хворої 21 року діагностовано апендикулярний інфільтрат. В прцесі консервативного лікування на 5-у добу лікування з’явилась температура до 38?С, озноб, відмічалось збільшення розмірів інфільтрату і підсилення його болючості. Лейкоцитоз збільшився до 17,2?109/л. Якою повинна бути тактика лікуванн?

+Термінова операція (вскриття абсцесу доступом у правій здухвинній ділянці і дренування його)

-Термінова операція (серединна лапаратомія, вскриття і дренування абсцесу)

-Термінова операція (апендектомія)

-Консервативна

-Продовжити консервативне лікування протягом 5-7 діб, потім планова операція – апендектомія.

?

Хвора 40 років поступила в клініку з наявністю пухлиноподібного утвору в правій клубовій ділянці. Захворіла тиждень тому, за допомогою не зверталася. При поступленні стан хворої важкий, температура гектична. При сонографії в ділянці інфільтрату виявлено розрідження. Ваша тактика?

+Дренування абсцесу, апендектомія

-Консервативне лікування

-Планова апендектомія

-Спостереження

-Лапароскопічна апендектомія

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?

+Апендикулярний інфільтрат.

-Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

-Рак правої нирки.

-Хвороба Крона (термінальний ілеїт)

-Спастичний коліт.

?

Хворий 57 років прооперований з приводу вторинно-гангренозного апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відмічено виражений метеоризм, болі в животі, підвищення температури до 39 град.С. Симптоми подразнення очеревини не виражені. Не дивлячись на масивну антибіотикотерапію, стан прогресивно погіршувався, приєдналася жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

+Пілефлебіт

-Піддіафрагмальний абсцес

-Гангренозній холецистит

-Розлитий перитоніт

-Тазовий абсцес

?

Хвора С, 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8-у добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс 110 за хв.. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?

+Апендикулярний абсцес.

-Розлитий перитоніт.

-Правобічний пієлонефрит.

-Пілефлебіт.

-Гострий гангренозний апендицит.

?

Хворий 47 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50 С, відсутність апетиту, слабість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS- 88 за 1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити - 4,2х1012 /л, лейкоцити - 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?