Перетинання та клемування пуповини:

• замінити використані рукавички на стерильні перед тим, як накласти стерильні затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження дитини,

• перерізати пуповину стерильними ножицями,

• через 2 години після народження дитини на сповивальному столі накласти стерильну одноразову клему на 0,3-0,5 см від пупкового кільця,

• обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна.

Догляд за пуповинним залишком і пупковою ранкою:

• обов’язкове ретельне миття рук,

• пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками,

• нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини „шкіра до шкіри” з подальшим спільним перебуванням,

• за умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри” та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені,

• дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, за умови проведення медичним персоналом навчання та засвоєння матір’ю навичок догляду за пуповинним залишком,

• необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими,

• до загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді,

Догляд за шкірою:

• Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць,

• Не доцільно без медичних показань використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо,

• Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

5.Оформлення медичної документації, щодо надходження вагітної до стаціонару, в пологах та при виписуванні з пологового будинку.

Журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль (форма N 002/о )

"Журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль" (форма N 002/о ведеться в пологових будинках і лікарнях, які мають відділення (палати) для вагітних і роділь. В цьому журналі, крім вагітних і роділь, - записуються породіллі, які поступили в стаціонар після пологів (вдома, в дорозі), а також, які переведені з інших стаціонарів.

Графи 1 - 7: дата і час госпіталізації, прізвище, ім'я, по батькові, постійне місце проживання, яким закладом направлена жінка, діагноз при госпіталізації, а також відділення, в яке направлена вагітна, роділля, породілля, заповнюються в період, коли жінка поступає в стаціонар на підставі запису в "Обмінній карті..." - (форма N 113/о), яку вона отримує в жіночій консультації.

Графи 8 - 12: дані про пологи і новонароджених заповнюються після закінчення пологів на підставі даних "Історії пологів" - (форма N 096/о).

Графи 13 - 16: заключний діагноз, результат перебування вагітної, роділлі, породіллі в стаціонарі, відмітка про реєстрацію в органах РАГС перинатального свідоцтва про смерть - заповнюються при виписці жінки із стаціонару.

Інформування та реєстрація в органах РАГС випадків щодо мертвонародження та смерті дитини на першому тижні життя покладається на керівника закладу охорони здоров'я, в якому перебувала мати під час пологів або помер новонароджений, чи закладу, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома або встановили смерть новонародженого вдома.

При народженні двох і більше дітей відомості про новонароджених заповнюються на кожну дитину окремо.

Журнал використовується при складанні звітних даних про жінок, які поступили в пологові будинки, відділення (палати) для вагітних і роділь, в тому числі про породіль, в яких пологи відбулися поза лікувальним закладом, а також про переведених в інші стаціонари.

Термін зберігання - 50 років.

Журнал запису пологів в стаціонарі (форма N 010/о )

"Журнал запису пологів в стаціонарі" - форма N 010/о є одним із основних документів пологового будинку (відділення) і містить відомості про пологи, проведені в стаціонарі в термін вагітності з 22 тижнів і більше, про знеболювання пологів, про ускладнення у вагітних в пологах (екстрагенітальні захворювання), допомогу, яка надана під час пологів, операції, а також дані про новонароджених (живий, мертвий, стать, вага, зріст).

Журнал ведеться в пологовій кімнаті акушеркою під контролем лікаря. При реєстрації багатоплідних пологів відомості про новонароджених (графи 10 - 14) заповнюються окремими рядками на кожного із новонароджених. В даний журнал заносяться і всі відомості про породіль, які доставлені в акушерський стаціонар в III-ому періоді пологів (з відміткою в журналі про те, що жінка госпіталізована після народження дитини з невідділеним послідом)*.

* Породілля, яка доставлена в стаціонар після народження дитини з відділеним послідом, в журналі запису пологів в стаціонарі (ф. N 010/о не враховується. Дані про госпіталізацію такої породіллі заносяться в "Журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль" (ф. N 002/о)

Журнал запису пологів може використовуватись при складанні звітної форми N 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям".

Термін зберігання 25 років.

Історія пологів (форма N 096/о)

"Історія пологів" - форма N 096/о є основним медичним документом пологового будинку (пологового відділення лікарні), який заповнюється на кожну вагітну, роділлю та породіллю, яка госпіталізована в стаціонар з терміном вагітності 22 та більше тижнів.

В історії пологів повинні знайти своє відображення характер перебігу пологів, а також всі діагностичні і лікувальні заходи, які проведені лікуючим лікарем або акушеркою і записані в їх послідовності.

Історія пологів повинна дати чітке уявлення про всю картину перебігу пологів без додаткових пояснень.

Всі необхідні в історії пологів виправлення робляться терміново, обговорюються і підписуються лікарем, який відповідає за ведення історії пологів, або записуються в рядок після перекреслення слів, які підлягають виправленню.

Змінювати виправлений текст не дозволяється, однаково як і не дозволяється внесення додаткових записів без відповідних пояснень.

За ведення історії пологів відповідає безпосередньо черговий лікар в частині, яка стосується перебігу пологів, а лікуючий лікар - в частині, що стосується перебігу вагітності або післяпологового періоду.

У випадках консультації з приводу стану жінки з головним лікарем, завідуючим відділенням або з спеціалістами, які запрошені іззовні, - в історії пологів записується висновок консиліума за підписом усіх консультантів.

Кожна операція вписується в історію пологів з зазначенням умов і показань до операції, послідовності її проведення, осіб, які проводили операцію: асистентів, операційної сестри, анестезіологів, а також щодо прийнятих наркотичних препаратів і їх кількості.

При виписці вагітної, роділлі і її дитини історія пологів підписується палатним лікарем, завідуючим відділенням. Після перегляду головним лікарем форма N 096/о передається в відділення статистики для статистичної розробки і обліку.

Історія пологів може видаватись на руки співробітникам пологового будинку чи лікарні або співробітникам інститутів для наукових розробок, згідно письмового дозволу головного лікаря, під розписку.

Термін зберігання - 25 років.

Карта розвитку новонародженого (форма N 097/о)

"Карта розвитку новонародженого" - форма N 097/о заповнюється на всіх новонароджених, які пройшли через стаціонар, як тих, що народились в стаціонарі, так і на новонароджених, які госпіталізовані після пологів вдома, в дорозі, а також на переведених із інших пологових будинків (відділень).

В цьому документі містяться всі необхідні відомості щодо медичного обслуговування новонароджених, включаючи відомості про матір, характер пологів, стан при народженні, наявність вад розвитку і пологової травми, докладний стан новонародженого під час перебування в пологовому будинку (відділенні), поточний нагляд і стан при виписці.

Карта розвитку новонароджених заповнюється безпосередньо в пологовому залі акушеркою та черговим лікарем (паспортна частина, гінекологічний і акушерський анамнез, оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар). В палаті новонародженого форма заповнюється лікарем-неонатологом та медичною сестрою.

Карта розвитку новонародженого заповнюється на всіх народжених живими та мертвими з масою тіла 500 г та більше при вагітності 22 тижні та більше.

Відомості "Карти розвитку новонародженого" служать для заповнення даних про новонароджених в "Журналі відділення (палати) новонароджених" (ф. N 102/о, а також для складання звіту за ф. N 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям, породіллям".

Примітка: при переведенні новонародженого після 7 діб в дитячу лікарню - заповнюється форма 003/о "Медична карта стаціонарного хворого".

Термін зберігання - 25 років.

Журнал відділення (палати) для новонароджених (форма N 102/о)

"Журнал відділення (палати) для новонароджених" - (форма N 102/о - надалі журнал, ведеться в фізіологічному і окремо в обсерваційному відділеннях для новонароджених, а також у відділенні інтенсивної терапії новонароджених і недоношених дітей медичною сестрою під наглядом завідуючого відділенням лікаря-неонатолога.

Відомості для заповнення журналу беруться із записів в "Карті розвитку новонародженого" - (форма N 097/о. Перші 11 граф журналу заповнюються при надходженні дитини у відділення на підставі записів в "Карті розвитку новонародженого", які зроблені в пологовому блоці, інші графи заповнюються при виписці (переведенні, смерті) дитини.

Особливо уважно повинна заповнюватись графа 12, в якій зазначається перебіг періоду новонародження та клінічний діагноз для дітей, які народились хворими.

В графі 17 відмічається передача телефонограми в дитячу поліклініку щодо виписки дитини.

В випадку смерті новонародженого в графі 18 "Примітка" необхідно робити відмітку щодо реєстрації смерті в органах РАГС.

Журнал використовується при складанні звітної форми N 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям, породіллям".

В окремому журналі реєструються новонароджені з масою 500 - 999 гр. В журнал за формою N 102/о такі новонароджені вписуються після 168 годин (7 діб).

Термін зберігання - 5 років.

Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (форма N 003-2/о)

Виписка з карти розвитку новонародженого (форма N 097-1/о)

Виписка з карти розвитку новонародженого (форма N 097-1/о, надалі - виписка) заповнюється лікарем-неонатологом (акушером-гінекологом у разі відсутності останнього) у випадках переведення дитини з пологового будинку в інші лікувальні заклади (відділення реанімації новонароджених, патології новонароджених, другого етапу виходжування новонароджених, інші відділення дитячих лікарень).

У виписці мають бути відображені відомості про перебіг вагітності та пологів у матері, стан новонародженого, перебіг періоду його адаптації, а також про всі види обстеження і методи лікування новонародженого, проведені під час перебування його в пологовому будинку (відділенні), та їх результати.

Завіряється виписка завідуючим відділенням новонароджених (завідуючим пологового відділення), вкладається в карту стаціонарного хворого (форма N 003/о, що заводиться в лікувальному закладі, куди переведено дитину. Зберігається виписка разом з картою стаціонарного хворого.

Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні (відомості жіночої консультації про вагітну) (форма N 113/о)

Карта складається з трьох відривних талонів: "Відомості жіночої консультації про вагітну", "Відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про породіллю", "Відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про новонародженого" та призначається для здійснення послідовності нагляду за жінкою та її дитиною жіночої консультації, акушерського стаціонару і дитячої поліклініки. Обмінна карта видається жіночою консультацією на руки кожній вагітній в термін вагітності 32 тижні.

Лікар жіночої консультації при заповненні першого талону "Відомості жіночої консультації про вагітну" докладно записує відомості про особливості перебігу попередніх вагітностей, пологів, післяпологового періоду і тих особливостей перебігу даної вагітності і стан вагітної, які мають важливе значення для лікаря, який буде вести пологи у даної жінки.

При відвідуваннях жіночої консультації вагітна приносить обмінну карту для записів в неї даних наступних оглядів і досліджень. При госпіталізації в стаціонар (на пологи або в відділення патології вагітності) вагітна повинна пред'явити обмінну карту. Перший талон зберігається в історії пологів.

Другий талон "Відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про породіллю" заповнюється в акушерському стаціонарі перед випискою породіллі і видається їй для передачі в жіночу консультацію. В особливих випадках талон направляється в жіночу консультацію поштою або нарочним.

Лікар акушерського стаціонару при заповненні другого талону детально записує відомості про ті особливості перебігу пологів, післяпологового періоду і стану породіллі, які визивають необхідність спеціального нагляду за нею або надавати їй післяпологову відпустку з терміном 70 календарних днів.

Третій талон "Відомості пологового будинку, пологового відділення акушерського стаціонару" заповнюється перед випискою новонародженого і видається матері для передачі його в дитячу поліклініку. Але це не звільняє акушерський стаціонар від необхідності повідомлення в дитячу поліклініку про виписку новонародженого (в день виписки). Лікарі акушерського стаціонару (акушер і педіатр) при заповненні третього талона досить детально вписують в нього відомості про особливості пологів і станів новонародженого, які потребують спеціального нагляду за ним після виписки із стаціонару.

6.Діагностичні критерії вузького тазу, вимірювання зовнішніх розмірів тазу.

Більшість акушерів вважає таз вузьким, коли всі розміри або хоча б один з них скорочений в порівнянні з нормальними на 1,5-2см і більше (анатомічно вузький таз). Основний показник звуження тазу – справжня (істинна) кон’югата. Якщо вона менше 11см, а саме 10см і нижче, таз вважається вузький. При цьому зовнішня кон’югата менша 19см, а саме 18см і нижче.

Класифікація вузького тазу за формою звуження:

А. Форми, які порівняно часто зустрічаються.

1. Загальнорівномірнозвужений таз.

2. Поперечно звужений таз.

3. Плоский таз:

а) простий плоский таз;

б) плоскорахітичний таз.

4. Загальнозвужений плоский таз.

Б. Форми, які рідко зустрічаються:

1. Косозміщений та косозвужений таз.

2. Асиміляційний таз.

3. Лійкоподібний таз.

4. Кіфотичний таз та інші різні форми.

5. Спонділолістетичний таз.

6. Остеомалятичний таз.

7. Таз, звужений екзостозами та кістковими пухлинами.

Класифікація вузького тазу за ступенем звуження прямого розміру входу в таз:

І ступінь – справжня кон’югата 9-11см

ІІ ступінь – справжня кон’югата 7,5-9см

ІІІ ступінь – справжня кон’югата 6,5-7,5см

IV ступінь – справжня кон’югата менше 6,5см

Пологи через природні пологові шляхи при III та IV ступенях звуження неможливі. Якщо зовнішня кон'югата 18 см та менше, таз вважають анатомічно вузьким. У такому випадку необхідно провести додаткові вимірювання для вирішення питання про клінічну відповідність таза розмірам плода та можливості пологів через природні пологові шляхи. Додаткові виміри: 1) обвід живота; 2) обвід таза; 3) обвід променезап'ястного суглоба (індекс Соловйова); 4) форма та розміри ромба Міхаеліса; 5) висота симфізу; 6) два розміри виходу з малого таза; 7) бокові кон'югати; 8) діагональна кон'югата; 9) косі розміри великого таза; 10) істинна кон'югата; 11) розміри плода (довжина, маса, прямий розмір голівки).

Якщо оцінити всі ці розміри, можна скласти план ведення пологів, однак слід зазначити, що результат пологів залежить від таких моментів, як розмір таза, плода (довжина, маса), прямий розмір голівки, характер вставлення голівки, конфігурація голівки, характер пологової діяльності, час відходження вод. Всі ці дані не можна заздалегідь передбачити, тому питання про подальше ведення пологів та характер оперативного втручання нерідко вирішується лише в динаміці пологів шляхом спостереження, повторних зовнішніх та вагінальних досліджень. Жінок з вузьким тазом треба госпіталізувати за два тижні до пологів.

Для постановки діагнозу вузького тазу у вагітної необхідно оцінити зріст, масу і будову тіла, виявити скорочення кінцівок (короткі пальці – ознака вузького тазу), деформацію хребта, ознаки перенесеного раніше рахіту, остеомієліту. Доцільно встановити, чи не виконувались операції накладання акушерських щипців або кесарського розтину при попередніх пологах, чи не було черепно-мозкових травм у дитини, мертвонародження в анамнезі. При акушерському обстеженні необхідно звернути увагу на форму живота. Відвислий або гострий живіт є свідченням звуженого тазу. При відсутності фіксації передлеглої частини плода спостерігається більш високе стояння дна матки. Для матки в черевній порожнині (особливо у невисокої на зріст жінки) немає достатнього місця, тому вона відхиляється в бік найменшого опору, тобто наперед. Внаслідок цього у першовагітних з пружними стінками живота сильно витягується верхня частина його, утворюючи так званий загострений живіт. У жінок, що народжували декілька разів, внаслідок в’ялості

черевної стінки матка сильно перегинається наперед, випинає середню і нижню частину живота, утворюючи так званий відвислий живіт.

Ознаками звуження тазу можуть служити виражений лордоз поперекової частини хребта, неповна лінія змикання стегон. Велике значення в діагностиці звуженого тазу має форма ромба Міхаеліса, який при

загальнорівномірнозвуженому тазі витягнутий у вертикальному напрямку, при плоскому – сплощений, а при косозвуженому тазі його сторони мають різні розміри.

Основним методом дослідження тазу є його зовнішнє вимірювання за допомогою тазоміру.

Зовнішня пельвіометрія дає змогу виявити відхилення від нормальних розмірів тазу і оцінити ступінь їх вираженості:

· dist. spinarum – 25-26см;

· dist. cristarum – 28-29см;

· dist. trochanterica – 30-31см;

· conjg. externa – 20-21см;

· conjg. diagonalis – 12,5-13см;

· ромб Міхаеліса: прямий розмір – 11см, поперечний – 10см;

· індекс Соловйова – 1,4-1,6 (окружність променево-зап’ястного суглобу вагітної поділена на 10);

· прямий розмір виходу з порожнини малого тазу – 9,5см;

· поперечний розмір виходу з порожнини малого тазу – 11см;

· лобковий кут – 90-100° ;

· лобково-крижовий розмір (відстань від середини передньої поверхні симфізу до місця зчленування SII з SIII хребців) – 21,8см (величина 20,5см свідчить про наявність вузького тазу, а значення 19,3 см – про виражене зменшення прямого розміру широкої частини порожнини тазу);

· висота лобкового зчленування – 4-5см (при високому лобковому зчленуванні від розміру істинної кон’югати необхідно відняти 0,5см).

Зовнішні косі розміри тазу:

· відстань від передньо-верхньої ості клубової кістки однієї сторони до задньо-верхньої ості другої сторони і навпаки – 21см;

· відстань від верхнього краю симфізу до правої і лівої задньо-верхньої остей – 17,5см;

· відстань від надкрижової ямки до правої і лівої передньо-верхніх остей 18см;

· бокова кон’югата Баделока – 15см;

· кут нахилу тазу в положенні лежачи – 30°, стоячи – 55-60°;

· окружність тазу на рівні верхнього кута ромба Міхаеліса, крижів, клубових кісток і верхнього краю симфізу – 85см (при величині близькій до 75см більше даних за значне звуження тазу);

· окружність тазу по lin.trochanterica– 90-95см;

Визначаються передбачувані розміри плоду, для чого вимірюють:

· окружність живота на рівні пупка (при доношеній вагітності 90-95см);

· висоту стояння дна матки (при доношеній вагітності 32-34см);

· діаметр голівки плоду (при доношеній вагітності 12см).

Більш достовірні дані, за якими можна скласти уявлення про розміри і ємкість тазу, отримуємо при вагінальному дослідженні, коли визначаємо величину діагональної кон’югати, обстежуємо крижову впадину, сідничні ості і бугри, виявляємо наявність екзостозів і хибного мису та інших деформацій в малому тазі. За величиною діагональної кон’югати можна визначити справжню, віднімаючи від показника 1,5 або2см в залежності від товщини кісток жінки. Про товщину кісток роділлі (отже, і про товщину кісток тазу) дає уявлення зап’ясний показник (індекс Г.А.Соловйова), а також висота лобкового суглобу, яку визначають, захопивши великим і вказівним пальцями верхній і нижній краї лобкового суглоба. В нормі вона дорівнює 4-5см.

Якщо необхідно, застосовують рентгенологічне після 37 тижнів вагітності або ультразвукове дослідження тазу.

Розрізняють два поняття вузького тазу: анатомічно вузький таз і клінічно вузький таз. Функціонально (клінічно) вузьким тазом є такий, який являє труднощі або перешкоди для перебігу даних пологів.

До групи клінічно вузького тазу слід відносити всі випадки невідповідності між голівкою плода і таза матері, незалежно від розмірів останнього.

Ознаками клінічно вузького тазу є:

– неправильне вставлення голівки;

– недостатня конфігурабельність голівки;

– наявність ознак Вастена (Цангемейстера);

– симптоми притиснення сечового міхура;

– відсутність поступальних рухів голівки, особливо при повному відкритті шийки матки і енергійній

пологовій діяльності;

– симптоми загрожуючого розриву матки.

Дуже важливі для діагностики диспропорції тазу матері і голівки плоду дві клінічні ознаки: недостатність прогресування розкриття шийки матки і повільне просування голівки плоду. При клінічній невідповідності шийка матки при повному розкритті не зміщується за голівку плода, а часто набрякає і пассивно звисає в піхву, що створює помилкову уяву про неповне її відкриття.

Найбільш ранньою і достовірною ознакою клінічно вузького тазу є особливості механізму вставлення голівки, які слід розглядати як один з пристосувальних факторів для подолання голівкою перепон зі сторонни тазу роділлі. Якщо голівка опустилася в таз, питання про невідповідність відпадає. Якщо вона не вступила в порожнину тазу, то звертають увагу на ознаку Вастена або на ступінь нависання голівки над лоном. Ця ознака є показовою після вилиття вод, коли голівка стоїть вже щільно у вході в таз.

Акушер кінчиками пальців робить рух від лобка вгору в напрямку голівки. При відповідності голівки з тазом остання стоїть нижче краю симфізу (ознака Вастена негативна) – пологи можливі; якщо голівка стоїть на одному рівні з симфізом (врівень), це вказує на відносну невідповідність, яка може бути подолана при достатній конфігурації голівки і гарній родовій діяльності. При невідповідності розмірів тазу з розмірами голівки, коли остання виступає над симфізом (ознака Вастена позитивна), прогноз пологів сумнівний.

Разом з тим, наявність чи відсутність ознаки Вастена залежить від особливостей вставлення голівки.

При задньому асинклітизмі ознака Вастена обов’язково буде позитивною. При передньому асинклітизмі, навпаки, ознака Вастена буде відсутня, навіть при значній невідповідності між тазом роділлі і головкою плода. Із сказаного зрозуміло, що ознаки Вастена “позитивна” чи “врівень” слід розцінювати як один з проявів клінічно вузького тазу. Однак відсутність ознаки Вастена не є доказом сприятливих співвідношень між тазом роділлі і голівкою плоду.

7.Схеми медикаментозної корекції аномалій пологової діяльності.